Рішення № 18195564, 08.09.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.11р.Справа № 3/5005/9853/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Севеко", м.Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ЕЛІТ", м.Кривий Ріг

про стягнення 10 051,01 грн. збитків від інфляції та 3 % річних

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - ОСОБА_1., дов. від 11.03.11р.

відповідача - ОСОБА_2., дов. від 05.09.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача збитки від інфляції та 3% річних -10051,01грн., нарахованих ним, у зв'язку з невиконанням Відповідачем рішення господарського суду у справі №5005/93/2011, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.11р.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що Позивач позбавлений права вимагати сплати збитків від інфляції та 3 % річних, оскільки підприємство не мало перед ним грошового зобов'язання, а стягнення судом суми 101 600,00 грн., отриманої в якості передоплати до договору, є виключно правовим наслідком припинення відносин між підприємствами, а не змістом самого зобов'язання, у зв'язку з чим, застосування ст. 625 ЦК України є необґрунтованим.

Позивач позицію Відповідача заперечує, мотивуючи тим, що оскільки поставка не відбулась у зазначений термін, Позивача вже не цікавила поставка товару, він від неї відмовився, тобто відмовився від прийняття виконання у натурі, а вимагав повернення передплати. Тобто, з отриманням даної вимоги та з невиконанням зобов'язання щодо поставки в строк, зобов'язання Відповідача поставити товар трансформувалось у грошове зобов'язання повернути передплату. Таким чином, Позивач вважає обґрунтованою вимогу застосувати до спірних правовідносин ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

встановив:

Договір між сторонами не укладався. На підставі виставленого Відповідачем рахунку-фактури №СФ-0000273 від 13.08.10 року, Позивач перерахував Відповідачеві грошові кошти у сумі 101 600,00 грн. за дріт - катанку ф 6,5 мм СТ 1 КП.

Дії сторін з виставлення рахунку на оплату продукції, оплата продукції Позивачем свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з купівлі продажу, які врегульовані главою 54 ЦК України.

Відповідно до приписів ст. 662, 663 ЦК України продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу в строк встановлений договором, а якщо цей строк не визначено відповідно до положень ст.530 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся 02.12.10 року до Відповідача з вимогою щодо поставки продукції, яку останній отримав 07.12.10 року. Але у семиденний строк продукцію, яка визначена рахунком фактури № СФ-0000273 від 13.08.10р. дріт катанку, Відповідач не поставив.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.11р. у справі №5005/93/2011 стягнуто з Відповідача на користь Позивача 101 600 грн. попередньої оплати, судові витрати у справі: 1 016,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення мотивовано неналежним виконанням Відповідачем свого обовязку щодо поставки продукції.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.11р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.11 року у справі №5005/93/2011 залишено без змін.

Причиною виникнення спору у даній справі є те, що Відповідач неправомірно використовував кошти у розмірі 101 600,00 грн. починаючи з 15.12.10р. по 22.06.11р., у зв'язку з чим, на думку Позивача, Відповідач повинен сплатити Позивачеві збитки від інфляції, 3 % річних, нарахування яких передбачено ст. 625 ЦК України.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, Позивач нарахував Відповідачеві збитки від інфляції з простроченої суми за період з 15.12.10р. по 22.06.11р. у розмірі 8 464,38 грн. та 3% річних за період 15.12.10р. до 22.06.11р. 1 586,63 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини;… У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно зі ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що Позивач позбавлений права вимагати сплати збитків від інфляції та 3 % річних, оскільки підприємство не мало перед Позивачем грошового зобов'язання, а стягнення судом суми 101 600,00 грн., отриманої в якості передоплати до договору, є виключно правовим наслідком припинення відносин між підприємствами, а не змістом самого зобов'язання, у зв'язку з чим, застосування ст. 625 ЦК України є необґрунтованим.

Позивач позицію Відповідача заперечує, мотивуючи тим, що оскільки поставка не відбулась у зазначений термін, Позивача вже не цікавила поставка товару, він від неї відмовився, тобто відмовився від прийняття виконання у натурі, а вимагав повернення передплати. Тобто, з отриманням даної вимоги та з невиконанням зобов'язання щодо поставки в строк, зобов'язання Відповідача поставити товар трансформувалось у грошове зобов'язання повернути передплату. Таким чином, Позивач вважає обґрунтованою вимогу застосувати до спірних правовідносин ст. 625 ЦК України.

Частиною 3 ст. 105 ГПК України визначено, що постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, з моменту набрання чинності рішенням господарського суду у справі №5005/93/2011, яким встановлено факт невиконання Відповідачем у строк встановлений ч. 2 ст. 530 ЦК України зобовязання щодо поставки обумовленого договором товару, у Відповідача виник обовязок сплатити Позивачеві 101 600 грн. та судових витрат, тобто виникло грошове зобов'язання. Відповідно з наступного дня після набрання законної сили рішенням суду у Позивача виникає право нарахування збитків від інфляції та річних з простроченої суми.

За розрахунком суду збитки від інфляції за період з 20.04.11р. по 22.06.11р. склали 1222,45 грн., 3 % річних за період з 20.04.11р. по 22.06.11р. 534,44 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, стягненню підлягають: 1 222,45 грн. збитків від інфляції та 534,44 грн. 3 % річних з простроченої суми, решта позовних вимог задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ЕЛІТ",50051, м.Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 22/11 (код ЄДРПОУ 35751219) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Севеко", 50065, м.Кривий Ріг, вул.Костенка, 31, прим. 4 (код ЄДРПОУ 33575077) 1 222,45 грн. збитків від інфляції та 534,44 грн. 3 % річних, 17,83 грн. витрат по сплаті державного мита, 41,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане _______