Рішення № 18195338, 06.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

06.09.2011Справа №5002-33/3526-2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТ-ТрояндаКрим» (99001, м. Севастополь, пл. Ластова, 3)

до приватного підприємства «Київське торгове обєднання» (95015, м. Сімферополь, пр..Кірова, 1)

про стягнення 804.10 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність від 01.01.2011 р., ТОВ «АТ-Троянда Крим».

Від відповідача: не з'явився, ПП «Київське торгове обєднання».

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «АТ-Троянда Крим» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до приватного підприємства «Київське торгове обєднання», та просить суд стягнути з відповідача 804.10 грн., у тому числі 750.88 грн. заборгованості, 32.28 грн. пені, 14.01. грн. інфляційних витрат та 06.93 грн. 3% річних.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за договором поставки в частині своєчасної та повної оплати отриманої продукції та обґрунтовані посиланнями на статті 526, 612, 624 Цивільного кодексу України.

Відповідач у судове засідання не зявився, явку належного представника не забезпечив, вимог суду не виконав, про причини відсутності суд не повідомив. Про дату та час судового засідання був сповіщений належним чином (а.с. 14) за адресою, зазначеною в довідці ЄДРПОУ (а.с. 13). Будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в ЄДРПО України. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала суду вручена їм належним чином.

Також в пункті 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/164 від 18 березня 2008 року викладена наступна правова позиція: «якщо учасник судового процесу своєчасно не довів до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю особу».

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 року № 75 перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі. Сторонам справи та у відповідних випадках - іншим учасникам процесу, установам, організаціям, надсилається решта належним чином завірених примірників процесуальних документів. На звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Таким чином, дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонами та іншими учасникам судового процесу.

Суд, дослідивши ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим 17 серпня 2011 року (а.с.1), 23 серпня 2011 року (а.с. 23) дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлявся про час та місце судового засідання.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

04 січня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АТ-Троянда-Крим» (постачальник) та приватним підприємством «Київське торгове обєднання» (покупець) укладений договір поставки, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобовязався передавати покупцеві у власність товар, а покупець зобовязався приймати її та своєчасно здійснювати оплату в строки, встановлені цим договором (а.с. 10).

Асортимент, кількість та ціна товару вказуються в витратних та податкових накладних (пункт 1.3 договору).

Пунктом 2.1 договору постачальник зобовязався протягом строку дії цього договору передавати у власність покупця товар в асортименті, кількості та в строки, зазначені в заявках покупця. Заявка на поставку оформляється в усному або письмовому вигляді та надається постачальнику будь-яким доступним способом.

Пунктом 2.3 договору передбачений обовязок покупця своєчасно оплатити товар, переданий йому у власність постачальником в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що постачальник поставляє покупцю товар за цінами, вказаними в витратних накладних.

Загальна вартість конкретної партії товару вказується в накладних, що є невід'ємною частиною договору (пункт 4.2 договору).

Покупець оплачує вартість кожної партії товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання кожної партії товару.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі витратних накладних № Р440000568 від 11 березня 2011 року та № Р440000749 від 01 квітня 2011 року (а.с. 11) товариство з обмеженою відповідальністю «АТ-Троянда-Крим» (постачальник) поставило на адресу приватного підприємства «Київське торгове обєднання» (покупець) продукцію, всього на загальну суму 750.88 грн.

Однак, отриманий товар приватним підприємством «Київське торгове обєднання» оплачений не був, у зв'язку з чим товариство з обмеженою відповідальністю «АТ-Троянда-Крим» звернулося до відповідача з претензією (а.с. 26, 24-25), яка була отримана відповідачем 30 червня 2011 року.

У зв'язку з тим, що оплата за отриманий товар відповідачем проведена не була, а вимоги, викладені в претензії залишилася відповідачем поза увагою, товариство з обмеженою діяльністю «АТ-Троянда-Крим» звернулося до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач в своїй позовній заяві вказує на те, що відповідачем не були виконані умови договору поставки № 1227/63, який був укладений 04 січня 2011 року між сторонами у справі.

Однак, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що фактично поставка товару була здійснена позивачем за витратними накладними поза межами договірних відносин, що виникли на підставі вказаного договору.

Так, у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

-назву документа (форми);

-дату і місце складання;

-назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, судом був досліджений зміст витратних накладних (а.с. 11), на підставі яких здійснювалася поставка товару позивачем відповідачеві та суд дійшов висновку про те, що поставка товару за цими накладними здійснювалася поза межами договору поставки № 1227/63 від 04 січня 2011 року, оскільки в них відсутні відповідні посилання на цей договір.

Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Факт отримання відповідачем товару за витратними накладними № Р440000568 від 11 березня 2011 року та № Р440000749 від 01 квітня 2011 року підтверджується підписами його представника та відтисками печатки (а.с. 11).

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак, в спірних накладних строк оплати товару не зазначений.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, 29 червня 2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією в який вимагав оплатити заборгованість за поставлений товар в сумі 750.88 грн.

Дана претензія отримана відповідачем 30 червня 2011 року, про що свідчить підпис його представника на поштовому повідомленні (а.с. 25).

Тобто, в силу вимог частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України відповідач повинен був оплатити вартість товару до 07 липня 2011 року.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з вищезазначеними витратними накладними позивачем поставлена, а відповідачем отримана продукція та строк оплати її настав.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів оплати суми заборгованості в розмірі 750.88 грн. відповідачем суду не представлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 750.88 грн. заборгованості за отриманий ним товар.

Одночасно, позивач просив стягнути з відповідача 32.28 грн. пені за період з 10 квітня 2011 року по 25 липня 2011 року.

Суд вважає, що дані вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Види забезпечення виконання зобовязання визначені статтею 546 Цивільного кодексу України.

У відповідності до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З огляду на те, що сторонами не було досягнуто згоди у відповідній письмовій формі щодо встановлення відповідальності у вигляді пені за невиконання або несвоєчасне виконання зобовязання позивача, застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені є неправомірним.

Також позивач просив стягнути з відповідача 6.93 грн. 3% річних та 14.01 грн. інфляційних витрат.

Суд вважає, що дані вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку, наданому позивачем, 3% річних ним розраховані за період з 10 квітня 2011 року по 26 липня 2011 року за накладною РН-440000568 від 11 березня 2011 року та за період з 01 травня 2011 року по 26 липня 2011 року за накладною № РН-440000749 від 01 квітня 2011 року.

Суд не може погодитися з наведеними позивачем періодами нарахування 3% річних, оскільки, як вже зазначалося, з претензією, в який позивач вимагав оплатити заборгованість за поставлений товар в сумі 750.88 грн., він звернувся до відповідача 29 червня 2011 року, яка була отримана останнім 30 червня 2011 року (а.с. 25).

А, отже, враховуючи положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був оплатити вартість товару до 07 липня 2011 року.

Тобто саме з цієї дати у позивача виникло право нарахування штрафних санкцій.

Таким чином періодом нарахування 3% річних буде:

-за накладною № РН-440000568 від 11 березня 2011 року - з 07 по 26 липня 2011 року;

-за накладною № РН-440000749 від 01 квітня 2011 року - з 07 по 26 липня 2011 року.

Відповідно до розрахунку, проведеному судом, розмір 3% річних за період з 07 липня 20100 року по 26 липня 2011 року складає 1.17 грн. і саме в цьому розмірі і підлягає стягненню з відповідача, в решті вимог про стягнення 5.93 грн. 3% річних слід відмовити.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 14.01 грн. інфляційних витрат, розмір яких розрахований позивачем за період з квітня 2011 року по червень 2011 року (а.с. 9).

Суд не може погодитися з наведеним позивачем розрахунком, оскільки, як вже зазначалося, враховуючи положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, в даному випадку позивач не мав права нараховувати інфляційні витрати до 07 липня 2011 року, у зв'язку з чим суд вважає, що в частині вимог про стягнення 14.01 грн. інфляційних витрат позову належить відмовити.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати суд покладає на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини. Повне рішення складено 09 вересня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства «Київське торгове обєднання» (пр. Кірова, 1, м. Сімферополь, 95015, ЄДРПОУ 36228401, р\р 2600206022809 КРУ Приватбанк, м. Сімферополь, МФО 384436) на користь товариства з обмеженою діяльністю «АТ-Троянда-Крим» (99001, м. Севастополь, пл. Ластовая, 3, р\р 2600213702 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 30825542) 750.88 грн. заборгованості, 1.17 грн. 3% річних, 91.97 грн. державного мита та 220.72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили

4.В решті частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.