Рішення № 18195336, 08.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

08.09.2011Справа №5002-15/3673-2011

08 вересня 2011 року справа №5002-15/3673-2011

За позовом Приватного акціонерного товариства «Білогірський завод будівельних матеріалів» (97600, АР Крим, м. Білогірськ, вул. Індустріальна, 19, ідентифікаційний код 00290819)

До відповідача Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)

Про визнання рішення неправомірним та скасування протоколу

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1., представник, довіреність від 01.08.2011

Від відповідача ОСОБА_2., представник, довіреність №338-Д від 22.04.2011

Обставини справи: Приватне акціонерне товариство «Білогірський завод будівельних матеріалів» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Публічного акціонерного товариства «Крименерго», в якому просить суд:

·визнати недійсними та скасувати рахунок-накладну №1/47/0811А4 від 10.08.2011 за спожиту активну електроенергію з 11.07.2011 по 10.08.2011, рахунок-накладну №1/47/0811Р4 від 10.08.2011 за перетоки реактивної електроенергії з 11.07.2011 по 10.08.2011, рахунок-накладну №1/47/0811Л2 від 10.08.2011 за перевищення договірної величини електроенергії з 11.07.2011 по 10.08.2011;

·зобовязати Публічне акціонерне товариство «Крименерго» виставити рахунки за спожиту активну електроенергію за період з 11.07.2011 по 10.08.2011 та за перетоки реактивної електроенергії за період з 11.07.2011 по 10.08.2011 за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду.

08.09.2011 від позивача до суду надійшла заява та клопотання, відповідно до яких позивач відмовляється від позовних вимог в частині визнання недійсними та скасування рахунок-накладну №1/47/0811А4 від 10.08.2011 за спожиту активну електроенергію з 11.07.2011 по 10.08.2011, рахунок-накладну №1/47/0811Р4 від 10.08.2011 за перетоки реактивної електроенергії з 11.07.2011 по 10.08.2011, рахунок-накладну №1/47/0811Л2 від 10.08.2011 за перевищення договірної величини електроенергії з 11.07.2011 по 10.08.2011, та просить суд читати позовні вимоги в наступній редакції: зобовязати Публічне акціонерне товариство «Крименерго» виставити рахунки за спожиту активну електроенергію за період з 11.07.2011 по 10.08.2011 та за перетоки реактивної електроенергії за період з 11.07.2011 по 10.08.2011 за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядком досудового врегулювання спору у випадках передбачених статтею 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував за мотивами викладеними у відзиві на позову заяву.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10.06.2005 між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Білогірський завод будівельних матеріалів» (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №1 (а.с.11-18).

10.08.2011 між сторонами були підписані акт про обєми переданої споживачу електричної енергії за період з 11.07.2011 по 10.08.2011 (а.с.19) та акт про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за період з 11.07.2011 по 10.08.2011 (а.с.20). В даних актах позивач вказав, що не згоден з розрахунком по встановленій потужності.

На підставі вищевказаних актів, відповідачем були виставлені рахунок-накладна №1/47/0811А4 від 10.08.2011 за спожиту активну електроенергію з 11.07.2011 по 10.08.2011 на суму 140079,46 грн. (а.с.21), рахунок-накладна №1/47/0811Р4 від 10.08.2011 за перетоки реактивної електроенергії з 11.07.2011 по 10.08.2011 на суму 20443,24 грн. (а.с.22) та рахунок-накладна №1/47/0811Л2 від 10.08.2011 за перевищення договірної величини електроенергії з 11.07.2011 по 10.08.2011 на суму5909,36 грн. (а.с.23).

Позивач вважає, що на підставі вищевказаних рахунків-накладних у нього виникли необґрунтовані грошові зобовязання перед відповідачем, у звязку з чим, просить суд зобовязати Публічне акціонерне товариство «Крименерго» виставити рахунки за спожиту активну електроенергію за період з 11.07.2011 по 10.08.2011 та за перетоки реактивної електроенергії за період з 11.07.2011 по 10.08.2011 за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Приписами частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності (далі підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до норм статті 20 Господарського кодексу України держава, забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Суд може захистити цивільне право або інтерес також іншим способом, що встановлений договором або Законом, але обраний позивачем спосіб захисту свого права, а саме: зобовязати Публічне акціонерне товариство «Крименерго» виставити рахунки за спожиту активну електроенергію за період з 11.07.2011 по 10.08.2011 та за перетоки реактивної електроенергії за період з 11.07.2011 по 10.08.2011 за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду не передбачений, ні законом, ні договором.

Наведене свідчить про відсутність у позивача права вимагати від відповідача вчинити дії, які не ґрунтується на матеріальних правовідносинах, що склалися між сторонами.

Дослідивши вищевказані норми, суд дійшов висновку про те, що зобовязання Публічного акціонерного товариство «Крименерго» виставити рахунки за спожиту активну електроенергію за період з 11.07.2011 по 10.08.2011 та за перетоки реактивної електроенергії за період з 11.07.2011 по 10.08.2011 за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду, не є належним способом захисту порушеного права та інтересупозивача.

Таким чином, не вірно обраний позивачем спосіб захисту свого права та майнового інтересу не відповідає вимогам діючого законодавства, отже, у суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення позову.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати покладаються на позивача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 09.09.2011.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.