Рішення № 18195316, 06.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 217

РІШЕННЯ

Іменем України

06.09.2011Справа №5002-25/2895-2011

за позовом - Військового прокурора Феодосійського гарнізону, м. Феодосія в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ в особі Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини (КЕЧ) району, м. Феодосія

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Кіровське

про стягнення 2211,17 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

п р е д с т а в н и к и :

від позивача Міністерства оборони України не зявився

від позивача - Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини ОСОБА_2., представник, довіреність № 95 від 24.01.2011 р.

від відповідача - не зявився

від прокуратури Свіренко Р.О., старший помічник військового прокурору.

Позивач Військовий прокурор Феодосійського гарнізону, м. Сімферополь в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ в особі Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини (КЕЧ) району, м. Феодосія звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 2211,17 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, у порушення умов договору оренди №37/2003/ГоловКЕУ від 21.03.2003р року, належним чином не виконував взяті на себе договірні зобовязання щодо оплати орендної плати, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість.

09 серпня 2011 р. від позивача до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 5159,85 грн., з яких 4064,00 грн. заборгованість з орендної плати, 272,47 грн. заборгованість із компенсації земельного податку, 261,47 грн. пені, 561,91 грн. штрафу. Також просить розірвати договір від 21.03.2003 року №37/2003/Головку про оренду нерухомого майна, розташованого в Феодосійському гарнізоні за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзив на позов не надав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суд не повідомив, про день розгляду справи був сповіщений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2003 року між Міністерством оборони України в особі начальника Головного кватирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцєм ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень №37/2003/ГоловКЕУ (аркуш справи 5-10).

Згідно з пунктом 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно нежитлові приміщення службової будівлі за генеральним планом № 7 загально площею 46,3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі Феодосійської КЕЧ району, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 7068 грн.

Відповідно до п. 2.1. Договору момент користування орендованим майном настає одночасно із підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного майна.

Як вбачається з матеріалів справі, на підставі акту приймання-передачі від 21 березня 2003 року, що є додатком № 2 до договору №37/2003/ГоловКЕУ, позивач передав субєкту підприємницької діяльності Камілову Руслану Ваітовичу орендоване майно - нежитлові приміщення службової будівлі за генеральним планом № 7 загально площею 46,3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, військове містечко № 76 (а.с.11).

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2 Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженою Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (травень 2002 року) 73,29 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом корегування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого мясця оренди. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п.п. 10.1, 10.6 договір діє з 21 березня 2003 року строком на один рік. У разі відсутності заявки однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін, і на тих умовах, які були передбачені договором.

Пунктом 5.2. договору сторони обумовили своєчасно і в повному обсязі здійснювати внесення орендної плати.

Однак, відповідачем порушувалися умови договору та не сплачувалась орендна плата протягом січня-серпня 2011 р., що призвело до виникнення заборгованості з орендної плати у розмірі 4064,00 грн. та 272,47 грн. заборгованості із компенсації земельного податку, що і стало приводом для звернення прокурора в інтересах позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Вказане підтверджується зробленим позивачем довідкою-розрахунком заборгованості за договором № 37/2003/ГоловКЕУ від 21.03.2003р.

26.11.2010р., 09.02.2011р., 28.03.2011р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію про сплату суми боргу та рахунки по орендній платі (а.с. 31-36).

Проте вказаны претензії залишені без відповідного реагування з боку відповідача.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України та статтею 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості з орендної плати в сумі 4064,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню 261,47 грн., 561,91 грн. штрафу.

Згідно пункту 3.5. Договору, орендна плата підлягає індексації і стягується до держбюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За прострочення платежів по орендній платі, за надані комунальні послуги та за невиконання вимог п. 5.3 понад три місяця, орендар сплачує штраф в розмірі 3% від вартості орендованого майна. (п. 11.3 договору).

Відповідно до частини 2 статті 549 Господарського процесуального кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, суд вважає її обґрунтованою лише у сумі 139,49 грн.

В частині стягнення пені в сумі 121,98 грн. суд вважає її нарахування необґрунтованим з огляду на те, що позивачем не застосовано при розрахунку розміру пені обмежень щодо періоду її нарахування, встановлених п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, положення якої підлягають застосуванню, оскільки договором не встановлено терміну нарахування пені.

Отже позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми пені підлягають задоволенню частково в сумі 139,49 грн. В частині стягнення пені в сумі 121,98 грн. суд у задоволенні позовних вимог відмовляє.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Несплата відповідачем орендної плати протягом січня-серпня 2011 р. є істотним порушенням умов договору та згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, п.10.8 договору оренди №37/2003/ГоловКЕУ є підставою для розірвання договору.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 07 вересня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись, ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти заяву про збільшення позовних вимог до розгляду.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Міністерства Оборони України в особі Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини (КЕЧ) району (98100, м. Феодосія, вул. Чкалова, 134, код ЄДРПОУ 07894457) 4064,00 грн. заборгованості з орендної плати, 272,47 грн. заборгованість із компенсації земельного податку, 139,49 грн. пені, 561,91 грн. штрафу, всього 5159,85 грн.

4. Розірвати договір від 21.03.2003 р. № 37/2003/Головку про оренду нерухомого майна, розташованого в Феодосійському гарнізоні за адресою: АДРЕСА_1, укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства Оборони України та фізичною особою-підприємцєм ОСОБА_1.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_1) в дохід державного бюджету України (рахунок 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АР Крим, м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34740405) 102,00 грн. державного мита.

6. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (банківські реквізити: рахунок 31218259700002 в УДК в м.Сімферополі ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34740405) 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. В частині стягнення пені у розмірі 121,98 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.