Рішення № 18195273, 01.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 217

РІШЕННЯ

Іменем України

01.09.2011Справа №5002-25/2840-2011

за позовом - Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034

до відповідача Комунального підприємства «Трамвайне управління», м. Євпаторія, вул. Белінського, 1, 97416

про стягнення 139935,97 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача ОСОБА_1., вед. ю/е, довіреність № 325-Д від 22.04.2011 р.

від відповідача ОСОБА_2., представник, довіреність № 5 від 10.01.2011 р.

Обставини справи:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Комунального підприємства «Трамвайне управління» та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за реактивну електричну енергію в розмірі 118450,42 грн., пеню у розмірі 11327,95 грн., 3% річних у розмірі 2160,65 грн., індекс інфляції у розмірі 7996,95 грн., всього на суму 139935,97 грн.

09 серпня 2011 р. від позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача Комунального підприємства «Трамвайне управління» 21485, 55 грн., з яких: пеня за реактивну електричну енергію в розмірі 11327, 95 грн., 3% річних 2160, 65 грн., індекс інфляції 7 996, 95 грн., у звязку із частковим погашенням відповідачем суми заборгованості на суму 118450,42 грн. Вказана заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Відповідач у судовому засіданні, яке відбулось 09.08.2011р. надав заперечення на позов, згідно з яким просить суд припинити провадження по справі за відсутністю предмету спору, оскільки ним погашена заборгованість перед позивачем в сумі 118450,42 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №817 від 01 серпня 2011 року та №828 від 08 серпня 2011 року.

12 серпня 2011 р. від відповідача надійшло клопотання з проханням зменшити розмір позовних вимог на суму штрафних санкцій: пені у розмірі 11327,95 грн., 3% річних у розмірі 2160,65 грн., індексу інфляції у розмірі 7996,95 грн., всього 21485,55 грн.

У звязку із складним матеріальним становищем відповідач у судовому засіданні заявив клопотання з проханням надати розстрочку виконання рішення на суму 21485,55 грн. заборгованості, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1399,36 грн. державного мита, всього на суму 23120,91 грн. на чотири місяця відповідно графіку, а саме: вересень 2011 р. 5780,25 грн., жовтень 2011 р. - 5780,22 грн., листопад 2011 р. 5780,22 грн., грудень 2011 р. 5780,22 грн.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України,строк розгляду справи продовжувався в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

встановив:

19 липня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» та Комунальним підприємством «Трамвайне управління» був укладений договір про постачання електричної енергії №25, (далі Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші розрахунки (5-ти кратному розмірі тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, по графіку погашення заборгованості, по актам порушення ПКЕЕ) у відповідності з умовами Договору та додаткам до нього.

Розділом 2 Договору встановлений обовязок сторін, а саме: постачальник зобовязаний постачати споживачу електричну енергію як різновид товару, (пункт 2.1.2 Договору).

Споживач, в свою чергу, зобовязаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, у відповідності з умовами додатків № 4.1, № 4.2 «Порядок розрахунків» (пункт 2.2.3 Договору).

Згідно п. 1 додатку №4 к Договору, розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються у відповідності з п. 6.6 ПКЕЕ. Розрахункова дата (день, коли споживач надає акт про обсяг наданої споживачу електричної енергії, а постачальник надає остаточний розрахунок) встановлюється 28 числа кожного місяця. Відповідно, розрахунковим періодом вважається період з 28 числа місяця до такого ж дня наступного місяця.

Як встановлено судом, відповідачем в ході судового провадження у даній справі зобов'язання по сплаті за реактивну електричну енергію виконані у повному обсязі у розмірі 118850,42 грн., що підтверджують матеріали справи, а саме: платіжні доручення № 817 від 01.08.2011 р. на суму 68450,42 грн., № 828 від 08.08.2011 р. на суму 50000,00 грн. (а.с. 67-68).

Згідно п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як зазначено у роз'ясненнях Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» № 02-5/612 від 23.08.1994 р. (із змінами та доповненнями) господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 18.03.2008 р. № 01-8/164 (п.31 листа) визначено, що питання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог, а так само про залишення позовних вимог у певній частині без розгляду можуть бути вирішені господарським судом в єдиному процесуальному документі, яким закінчується розгляд справи, - рішенні суду.

Отже, у зв'язку з сплатою відповідачем суми боргу у розмірі 118450,42 грн., суд вважає за можливе припинити провадження у цій частині в порядку п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2160,65 грн. 3% річних, 7996,95 грн. інфляційних збитків, 11327,95 грн. пені.

Відповідно до пункту 6 додатку №4 к Договору про постачання електричної енергії №25 у випадку несвоєчасної оплати платежів, постачальник здійснює споживачу нарахування на час прострочення: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, яка діяла в період, за який здійснюється нарахування; 3% річних від простроченої суми.

При цьому сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Пеня, 3 % річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, що вказується в платіжних документах.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд погоджується з розрахунком пені, зробленим позивачем, з урахуванням приписів Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У звязку із складним матеріальним становищем відповідач у судовому засіданні заявив клопотання з проханням надати розстрочку виконання рішення на суму 21485,55 грн. заборгованості, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1399,36 грн. державного мита, всього на суму 23120,91 грн. на чотири місяця відповідно графіку, а саме: вересень 2011 р. 5780,25 грн., жовтень 2011 р. - 5780,22 грн., листопад 2011 р. 5780,22 грн., грудень 2011 р. 5780,22 грн.

Відповідно до п.6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що Комунальне підприємство «Трамвайне управління» є комунальним підприємством, отримує субвенцію з держбюджету за перевезення пасажирів пільгової категорії, згідно Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, розмір субвенції надається із порушенням строків, що й призвело до виникнення заборгованості.

З урахуванням того, що позивач не заперечує проти надання Комунальному підприємству «Трамвайне управління» розстрочки, суд дійшов висновку, що вказані обставини є винятковими та ускладнюють виконання рішення, що підтверджується матеріалами справи, а тому подана заява підлягає задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 05 вересня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Трамвайне управління», м. Євпаторія, вул. Белінського, 1, 97416, р/р 260034434425001 в ЕФ КБ «Приватбанк», МФО 884566, ОКПО 03328853) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034, р/р 260323051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ОКПО 001314) пеню у розмірі 11327,95 грн., 3% річних у розмірі 2160,65 грн., індекс інфляції у розмірі 7996,95 грн.

3.Стягнути з Комунального підприємства «Трамвайне управління», м. Євпаторія, вул. Белінського, 1, 97416, р/р 260034434425001 в ЕФ КБ «Приватбанк», МФО 884566, ОКПО 03328853) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034, р/р 260323051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ОКПО 001314) 1399,36 грн. державного мита.

4.Стягнути з Комунального підприємства «Трамвайне управління», м. Євпаторія, вул. Белінського, 1, 97416, р/р 260034434425001 в ЕФ КБ «Приватбанк», МФО 884566, ОКПО 03328853) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034, р/р 260323051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ОКПО 001314) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.В частині стягнення суми заборгованості в розмірі 118450,42 грн. провадження по справі припинити.

6.Надати Комунальному підприємству «Трамвайне управління», м. Євпаторія, вул. Белінського, 1, 97416, р/р 260034434425001 в ЕФ КБ «Приватбанк», МФО 884566, ОКПО 03328853) розстрочку виконання рішення господарського суду від 01.09.2011р. з наступним графіком погашення заборгованості: вересень 2011 р. 5780,25 грн., жовтень 2011 р. - 5780,22 грн., листопад 2011 р. 5780,22 грн., грудень 2011 р. 5780,22 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.