Рішення № 18195241, 30.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 105-106

РІШЕННЯ

Іменем України

30.08.2011Справа №5002-3/2439-2011

за позовом Фірми «ТЕС», (м. Сімферополь, вул. Г.Аджимушкая,5кв. 11)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД», ( м. Сімферополь вул. Бородина,16).

про стягнення 582698,48 грн.

Суддя ГС АРК І.О. Соколова

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача представник ОСОБА_1. за дор. від 04.11.10р .

Від відповідача представник не зявився

Суть спору: Позивач - Фірма «ТЕС», м. Сімферополь звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД», м. Сімферополь про стягнення заборгованості за поставлений товар, а саме світлі нафтопродукти в асортименті ( бензин А -76, А-80, А-92, А-95, дизельне паливо) у період з 13.06.08р. по 31.12.08р. у розмірі 471855,49 грн.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 25088,57 грн. , індексу інфляції у розмірі 85754,42 грн. з посиланням на норми ст. 625 ЦКУ. Також позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалами ГС АРК від 05.07.11р та від 18.07.11р. відкладав розгляд справи у звязку з неявкою представника відповідача у судове засідання та ненаданням ним відзиву на позов.

У судовому засіданні 30.08.2011р. відповідач також не забезпечив явку свого представника у судове засідання не спрямував до суду відзив на позов.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та просив стягнути з відповідача 582698,48 грн., у тому числі 471855,49грн. заборгованості по розрахункам за отримані нафтопродукти у червні грудні 2008р., а також 25088,57 грн. 3 відсотки річних та 85754,42грн. інфляційні нарахування на підставі ст.625 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог представник Фірми «ТЕС», м. Сімферополь посилався на матеріали справи, у тому числі на видаткові та роздрібні накладні, рахунки - фактури за період з 13.06.08р по 31.12.08р.., на підставі яких відповідач отримував світлі нафтопродукти в асортименті, а також на довіреності, на підставі яких представники відповідача отримували паливо.

Відповідач - ТОВ фірма «Консоль ЛТД», м. Сімферополь тричі не забезпечив явку свого представника у судове засідання, не надав суду запрошені документи, у тому числі відзив на позов, про причини неявки представника у судове засідання суд не повідомив, незважаючи на те, що був сповіщений належним чином рекомендованою поштою за адресою державної реєстрації.

Крім того, відповідач ухилився від проведення з позивачем звірків взаємних розрахунків , яка була призначена судом.

У звязку з цим, справа розглядається у порядку ст.75 ГПК України за наявними у матеріалах справи документами.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивач, суд -

В С Т А Н О В И В :

Фірмою «ТЕС», м. Сімферополь, в період з 13.06.08р по 31.12.08р. здійснювалася поставка продукції, а саме світлих нафтопродуктів в асортименті ( бензин А -76, А-80, А-92, А-95, дизельне паливо) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД», м. Сімферополь, що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними на загальну суму 646787,34 грн. ( а.с. 39-57).

Вказаний товар (продукція) був прийнятий відповідачем у повному обсязі , про що свідчать підписи представника відповідача у видаткових накладних та на дорученнях, яки засвідчені печаткою.

Але, виставлені позивачем рахунки на сплату отриманої продукції (товару) були лише частково оплачені відповідачем у розмірі 174931,85 грн., що підтверджується виписками з реєстру банківських платежів від 24.06.08р, від 10.07.08р, від 24.11.08р, від 15.10.08р, від 28.10.08р., від 05.11.08р, від 07.11.08р.. від 05.11.08р, від 09.04.10р ( а.с. 129-142).

Таким чином, на момент звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар склала 471855,49 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

На підставі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Така вимога неодноразово спрямовувалась позивачем на адресу відповідача 04.10.10р., 26.04.10р., та 24.05.10р., що підтверджується доданими до матеріалів справи поштовими повідомленнями про відправлення від 26.04.2011р, від 24.05.10р. (а.с. 88-100). Проте, ці вимоги позивача були відповідачем проігноровані.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Чинним законодавством України не передбачена обовязкова форма договору як єдиного письмового документу.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

У даному випадку вчинення правочину щодо поставки нафтопродуктів в асортименті підтверджується видатковими накладними, дорученнями, рахунками фактурами, банківськими виписками, які міститися у матеріалах справи.

Відповідно до положень частини 1 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обовязку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обовязку, є зустрічним виконанням зобовязання.

Так, при зустрічному виконанні зобовязання сторони повинні виконувати свої обовязки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту. (частина 2 статті 538)

Положеннями частини 4 статті 538 Цивільного кодексу України встановлено якщо зустрічне виконання обовязку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обовязку, друга сторона повинна виконати свій обовязок.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав своє зустрічне зобовязання щодо поставки товару, але доказів оплати суми боргу у розмірі 471855,49 грн. відповідачем суду не надано.

Таким чином, вимоги про стягнення боргу за поставлену продукцію (товар)- нафтопродукти в асортименті у розмірі 471855,49 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім вимог про стягнення заборгованості за поставлені нафтопродукти позивачем також заявлена вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 25088,57 грн. та індексу інфляції у розмірі 85754,42 грн.

Ч. 2 ст. 625 ЦПК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з Постановою ВГСУ № 19/12/06 від 16.01.2007 р., три відсотки річних разом із сумою інфляційних нарахувань не є санкціями за невиконання або неналежне виконання грошових зобовязань, вони представляють собою спосіб захисту майнових інтересів кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів і гарантують отримання компенсації від боржника.

Вищий господарський суд України у своїй практиці виходить з того, що при порушені грошових зобовязань три відсотка річних та інфляційні нарахування застосовуються навіть у тому випадку, якщо встановлено відсутність вини боржника за прострочення виконання такого зобовязання (Постанова ВГСУ № 29/57 від 31.07.08р).

У звязку з наведеним , відповідно до чинного законодавства, відповідач зобовязаний сплатити позивачу також 3 % річних у розмірі 25088,57 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 85754,42 грн. ( ст.. 625 ЦК України).

При цьому суд приймає до уваги, що відповідач не надав відзиву на позов з обґрунтуванням своїх заперечень.

Спір розглянуто за наявними у справі матеріалами. Інших документів сторонами не надано.

Судові витрати суд відносить на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.

Водна та резолютивна частині рішення оголошені у судовому засіданні у присутності представника позивача 30.08.11р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49,75,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фірми «ТЕС», м. Сімферополь, задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» (м. Сімферополь, вул. Бородіна,16. р/р 2600500145286 у Філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Ялта, МФО 324786, р/р 26001301325205 в Філії КЦВ ПАТ «Промінвестбанк», м. Сімферополь, МФО 324430, р/р 26002485327571 в Філії ВАТ «Укрсоцбанк», м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 2-676633) на користь Фірми «ТЕС» (м. Сімферополь, вул. Г.Аджимушкая,5 кв. 11, р/р 26006000087530 в ПАО «Укрсоцбанк», МФО 300023, р/р 26000001311013 в ЗАО «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528, ЄДРПОУ 16512506) заборгованість у розмірі 471855,49 грн. , 3 % річних у розмірі 25088,57 грн. та індекс інфляції у розмірі 85754,42 грн., усього 582698,48 грн.

3 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» (м. Сімферополь, вул. Бородіна,16. р/р 2600500145286 у Філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Ялта, МФО 324786, р/р 26001301325205 в Філії КЦВ ПАТ «Промінвестбанк», м. Сімферополь, МФО 324430, р/р 26002485327571 в Філії ВАТ «Укрсоцбанк», м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 2-676633) на користь Фірми «ТЕС» (м. Сімферополь, вул. Г.Аджимушкая,5 кв. 11, р/р 26006000087530 в ПАО «Укрсоцбанк», МФО 300023, р/р 26000001311013 в ЗАО «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528, ЄДРПОУ 16512506) 5826,98 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішення законної сили.

Повний текст рішення підписаній суддею 01.09.11р.

Суддя ГС АР Крим І.О Соколова

Повний текст рішення підписаній суддею 01.09.11р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримСоколова І.А.