Рішення № 18195205, 25.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

25.08.2011Справа №5002-18/675-2009 За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму», м. Ялта (вул. Кривошти, 27, м. Ялта, 98612)

До відповідача Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек», смт. Гурзуф, м. Ялта (вул. Ленінградська, 41, смт. Гурзуф, м. Ялта, 98645)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 1) Міністерство житлово-комунального господарства АР Крим, м. Сімферополь (вул. Кірова, 13, м. Сімферополь, 95000);

2) Раду Міністрів АР Крим, м. Сімферополь (вул. Кірова, 13, м. Сімферополь, 95000)

3) Кабінет Міністрів України, м. Київ (вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008);

4) Міністерство України у справах сімї, молоді та спорту, м. Київ (вул. Експланадна, 42, м. Київ, 01601; вул. Десятинна, 14, м. Київ, 01025).

Про стягнення 2468178,54 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1 представник, довіреність від 04.01.2011 року

Від відповідача ОСОБА_2 представник, довіреність від 07.06.2010 року

Від третьої особи -1 не зявився

Від третьої особи -2 не зявився.

Від третьої особи -3 ОСОБА_3 зав. сектором, дов. 21.10.2010 № 08/01-03/3881.

Від третьої особи -4 - не зявився

СУТЬ СПОРУ: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму», м. Ялта (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек», смт. Гурзуф, м. Ялта (далі - відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2468178,54 грн., з яких 2204805,32 грн. - сума основного боргу, 142098,64 грн. - сума пені, 15814,07 грн. сума 3% річних, 105460,51 грн. сума інфляційних витрат.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 526, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 740 про відпуск води з комунального водопроводу та приймання стоків до комунальної каналізації від 17.10.2006р.. Відповідач не виконував належним чином свої зобовязання за даним Договором, що призвело до виникнення заборгованості. Відповідачеві було виставлено рахунки за період з 01.07.2008р. по 12.01.2009р.. Таким чином, за зазначений період заборгованість відповідача, з урахуванням штрафних санкцій, становить 2468178,54 грн., що і стало причиною звернення до господарського суду.

14.04.2009р. у судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить припинити провадження у справі за п. 1-1 ст. 80 ГПК України, мотивуючи тим, що відповідач не має можливості сплачувати заборгованість за рахунок власних коштів у звязку з покладанням Кабінетом Міністрів України питання списання заборгованості на Раду Міністрів АР Крим.

14.04.2009р. у судовому засіданні від учасників судового процесу було заявлено клопотання відповідно до ст.69 ГПК України про продовження строку розгляду справи. Суд продовжив строк розгляду справи.

Ухвалою від 14.04.2009р. суд, за власною ініціативою, у порядку статті 27 ГПК України залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство житлово-комунального господарства АР Крим та Раду Міністрів АР Крим.

Ухвалою від 07.07.2009р. суд, за власною ініціативою, у порядку статті 27 ГПК України залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кабінет Міністрів України, м. Київ та Міністерство України у справах сімї, молоді та спорту, м. Київ.

10.08.2009р. у судовому засіданні представник відповідача надав суду клопотання про зупинення провадження у справі, мотивуючи тим, що повязана справа розглядається окружним адміністративним судом. Суд відклав розгляд даного клопотання.

13.08.2009р. від Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту надійшло клопотання, в якому третя особа-4 просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Суд прийняв дане клопотання до свого розгляду.

17.08.2009р. від Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту надійшло клопотання, в якому третя особа-4 просить зупинити провадження у справі до вирішення справи № 2а-9508/09/7/0170, яка розглядається Окружним адміністративним судом АР Крим.

15.10.2009р. від Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, яке представляє інтереси Кабінету Міністрів України, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи тим, що позивач направив третій особі-3 неповний текст позовної заяви, у звязку з чим третя особа-3 не мала змоги підготувати письмові пояснення по справі. Суд прийняв дане клопотання до свого розгляду.

20.10.2009р. до судового засідання від відповідача надійшла телеграма про відкладання розгляду справи, у звязку з участю представника в іншому судовому засіданні. Суд прийняв дане клопотання до свого розгляду.

У судовому засіданні представник Ради Міністрів АР Крим надав суду письмові пояснення, в яких повідомив суд, що рішення щодо доцільності списання кредиторської заборгованості Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» може бути прийнято тільки Міністерством України у справах сімї, молоді та спорту. Суд залучив надані пояснення до матеріалів справи.

У судовому засіданні судом було розглянуто клопотання Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» від 10.08.2009р. та клопотання Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту від 17.08.2009р.. в яких відповідач та третя особа-4 клопочуть про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 2а-9508/09/7/0170, яка розглядається Окружним адміністративним судом АР Крим.

Ухвалою господарського суду від 20.10.2009 року провадження у даної справі було зупинено до розгляду по суті та набрання законної сили рішенням по адміністративній справі 2а-9508/09/7/0170, яка розглядається Окружним адміністративним судом АР Крим.

21.04.2011 року на адресу господарського суду від Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» надійшло повідомлення, в кому позивач повідомляє, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим 09.09.2010 року Державному підприємству України «Міжнародний дитячий центр «Артек» було відмовлено в задоволенні позовних вимог. 21.03.2011 року ухвалою севастопольського апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» була залишена без задоволення.

Ухвалою господарського суду від 24.04.2011 року провадження у справі було поновлено.

23.05.2011 року на адресу господарського суду від третьої особи-4 надійшло клопотання, в якому третя особа-4 просить суду розглядати справу без участі представника. Суд залучив таке клопотання до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.06.2011 року представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізніший строк, у звязку з необхідністю надання додаткових доказів у справі.

Позивач проти заявленого клопотання відповідача не заперечував.

Суд вважав за можливе задовольнити заявлене клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 08.08.2011 року представник позивача надав письмові пояснення, в яких представив розрахунок 3% річних, пені та інфляційних втрат. Суд залучив такі пояснення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 08.08.2011 року представник відповідача надав клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізніший строк, у звязку з проведенням робочої наради з керівництвом. Суд задовольнив таке клопотання.

25.08.2011 у судовому засіданні представник відповідача надав суду клопотання про зменшення розміру неустойки на підставі частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України Суд залучає таке клопотання до матеріалів справи.

Представники третіх осіб-1-2-4 у судове засідання 25.08.2011 не зявились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обовязковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно статті 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

На позивача та відповідача розповсюджується стаття 19 вказаного Закону.

17.10.2006 між Виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму та Державним підприємством України «Міжнародний дитячий центр «Артек» укладено договір на надання послуг водопостачання та водовідведення № 740.

Відповідно до п. 1.1 статуту позивача - Кримське республіканське підприємство “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму», затвердженого Міністром житлово-комунального господарства АР Крим 30.05.2007р., погодженого ФМ АРК 14.06.2007р., державна реєстрація 18.07.2007р., є правонаступником Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму на підставі постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 23.11.2005р. №540.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, Кримське республіканське підприємство “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму” є правонаступником ВПВКГ Південного берегу Криму і за договором № 740 від 17.10.2006.

Згідно з п. 11 договору № 740, даний договір укладений строком до 31.12.2007 включно, застосовується до відносин позивача та відповідача з дати підписання та вважається продовженим на один рік, якщо протягом місяця до скінчення строку не надійде заява однієї з сторін про відмову від даного договору або його перегляді.

Отже, згідно змісту вказаного п. 11 договору та як вбачається з матеріалів справи, даний договір є продовженим, діючим, в судовому порядку недійсним не визнавався та безпосередньо застосовується до правовідносин сторін.

Відповідно до пункту 1,1 договору, водоканал зобовязується забезпечити абонента питною водою та надати послуги по водовідведенню.

Отже, судом встановлено, що згідно зазначеного у п. п. 1, 3, предметом даного договору є виключно правовідносини сторін (позивача та відповідача) щодо надання послуг водопостачання та водовідведення відповідачу та зобов'язання відповідача, зокрема, своєчасно сплачувати вказані послуги.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 3.6 договору № 740, представник абоненту, відповідальний за отримання рахунків, зобовязаний отримувати рахунки за комунальні послуги по водопостачанню і водовідведенню у абонентському відділі водоканалу 16 числа кожного місяця. Оплата рахунку за надані послуги здійснюється у продовж 5 банківських днів з моменту отримання такого рахунку.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів виконання свого зобовязання щодо оплати наданих йому послуг з водопостачання і водовідведення за договором № 740 від 17.10.2006 за період з 01.07.2008 по 12.01.2009 у сумі 2204805,32 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів виконання свого зобовязання щодо оплати наданих йому послуг з водопостачання і водовідведення за договором № 740 від 17.10.2006 за період з 01.07.2008 по 12.01.2009 у сумі 2204805,32 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У звязку із чим вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3 % (три відсотки) річних від простроченої суми.

Позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 15814,07 грн. за період з 01.07.2008 по 12.01.2009 та інфляційну суму у розмірі 105460,51 грн. за період з 01.07.2008 по 12.01.2009.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Як вже було зазначено судом, згідно з пунктом 3.6 договору № 740, представник абоненту, відповідальний за отримання рахунків, зобовязаний отримувати рахунки за комунальні послуги по водопостачанню і водовідведенню у абонентському відділі водоканалу 16 числа кожного місяця. Оплата рахунку за надані послуги здійснюється у продовж 5 банківських днів з моменту отримання такого рахунку.

За розрахунками суду, розрахунок інфляційної суми та 3% річних, наданий позивачем, підлягає перерахуванню та зменшенню, а саме: з відповідача підлягає стягнення 3% річних у сумі 15743,83 грн. та інфляційна сума у розмірі 99948,87 грн. Суд звертає увагу, що саме з такими сумами погоджується позивач у своїх розрахунках (а.с. 44, 45 т. 2).

У своїй позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 142098,64 грн. за період з 01.07.2008 по 12.01.2009.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчинюється у письмовій формі.

Пунктом 9.1.1 договору передбачено, що за внесення платежів з порушення строків, абонент сплачує водоканалу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Враховуючи те, що вище судом встановлено факт прострочення з боку відповідача щодо внесення платежів, позовна вимога щодо стягнення пені у сумі 142098,64 грн. є обґрунтованою.

Проте у судовому засіданні 25.08.2011 представник відповідача надав суду клопотання про зменшення суми пені.

Згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки (штрафу) може бути зменшений за рішенням суду.

Також, пунктом 3 ст. 83 ГПК України встановлено, приймаючи рішення, господарський суд має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Відповідно до Листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права", наведена норма є процесуальною і може бути застосована лише разом з відповідною нормою закону матеріального.

Статтею 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги тяжке матеріальне становище відповідача, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 80 % та стягнути з відповідача пеню у сумі 28419,73 грн.

Стосовно доводів відповідача про те, що заборгованість Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» за спожиту воду, яка склалася до 31.12.2009, повинна бути списана згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2009 року № 54, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2009 року № 54 «Деякі питання забезпечення функціонування державних підприємств «міжнародний дитячий центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія» Міністерство палива та енергетики, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Рада міністрів Автономної Республіки Крим та державне підприємство "Енергоринок" повинні в установленому порядку вжити заходів до списання заборгованості державного підприємства "Міжнародний дитячий центр "Артек" за спожиті природний "газ, електроенергію і воду, яка склалася на 31 січня 2009 року.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим листом від 06.04.2009 року № 118/01 звернулась до Першого віце-прем'єр-міністру України Турчинові О.В. і вказала, що: «Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства південного берега Криму» (КРП «ВПВКГ ПБК») надає державному підприємству «Міжнародний дитячий центр «Артек» послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Разом з тим, пункт 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 959 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення» забороняє включати до складу витрат суми безнадійної дебіторської заборгованості, статус якої набуває заборгованість ДП «МДЦ «Артек» після списання. Іншого джерела покриття витрат з надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, крім оплати абонентами вартості цих послуг за встановленими тарифами, немає, внаслідок чого немає можливості списання заборгованості у зв'язку з відсутністю джерела покриття цих витрат.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

25.08.2011 у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 30.08.2011.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 85, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Клопотання Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» про зменшення розміру неустойки на підставі частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України задовольнити.

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек», смт. Гурзуф, м. Ялта (вул. Ленінградська, 41, смт. Гурзуф, м. Ялта, 98645; код ЄДПРОУ 16502790) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму», м. Ялта (вул. Кривошти, 27, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98612, код ЄДРПОУ 03348005) 2204805,32 грн. заборгованості, 15743,83 грн. 3% річних, 99948,87 грн. інфляційної суми, 28419,73 грн. пені; 23489,18 грн. державного мита та 112,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.У іншій частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримОсоченко І.К.