Рішення № 18195173, 23.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

23.08.2011Справа №5002-24/2232-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренесанс" (98635, м. Ялта, вул.Леніна/Морська, д.21/1, литер Б // 98600, м. Ялта, вул.Леніна, 17)

До відповідачів: 1) Масандрівської селищної ради (98650, м. Ялта, смт. Массандра, вул.Стахановська, 21)

2) Виконавчого комітету Масандрівської селищної ради (98650, м.Ялта, смт. Массандра, вул.Стахановська, 21)

Про стягнення 6 144,00 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1., представник за довіреність № 1 від 19.04.2011р., паспорт НОМЕР_1.

Від відповідача 1 не зявився.

Від відповідача 2 - не зявився.

Обставини справи: до господарського суду звернулось ТОВ "Рекламне агентство "Ренесанс" з позовом до Масандрівської селищної ради та Виконавчого комітету Масандрівської селищної ради про стягнення 6 144,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовані наступним: 25.08.2004р. між ТОВ «Агентство нерухомості «Ренесанс» та Масандрівською селищною радою був укладений договір на розміщення зовнішньої реклами, а 20.05.2004р. позивачу був виданий дозвіл № 029-01-Б на розміщення зовнішньої реклами.

10.06.2008р. між сторонами була укладена додаткова угода про заміну сторони у договорі ТОВ «Агентство нерухомості «Ренесанс» на ТОВ "Рекламне агентство "Ренесанс".

Строк дії договору 5 років, тобто до 25.08.2009р.

Після закінчення строку дії договору, Виконавчий комітет Масандрівської селищної ради продовжував надсилати позивачу адресні розрахунки-платежі для сплати за фактичне використання місць рекламних носіїв.

Листом від 28.05.2010р. вих. № 31 позивач звернувся до Масандрівської селищної ради з пропозицією укласти договір про розміщення зовнішньої реклами, у звязку з припиненням договору від 25.08.2004р.

Листом від 28.05.2010р. вих.№ 32 позивач звернувся до Масандрівської селищної ради з заявою встановленого зразку про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Рішенням № 493 від 15.09.2010р. Виконавчий комітет Масандрівської селищної відмовив позивачу у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а також постановив демонтувати рекламну конструкцію, яка належить позивачу.

30.12.2010р. без повідомлення позивача відбувся демонтаж.

За період з 26.08.2009р. до 31.12.2010р. позивачем було сплачено 6144,0 грн. за розміщення рекламної конструкції.

Таким чином, позивач визначає суму позову у розмірі 6144,0 грн.

Відповідач №1 у відзиві на позов повідомив про те, що він не має розрахунковий рахунків у банках, а кошти від надходжень до місцевого бюджету надходять тільки на рахунки виконавчого комітету.

Відповідач №2 у відзиві на позов повідомив про те, що вважає, що розрахунок спірної суми повинен бути заснований на вартості майна, а не на сумі платежів до місцевого бюджету. Також відповідач вказує на те, що позивачем не було надано доказів того, що рекламна конструкція, що була розміщена в с.м.т. Масандра, Південнобережне шосе, на узбіччі автомобільної дороги М -18 «Харків Сімферополь Алушта Ялта», 732 км. + 200 м. ( справа ) належить саме позивачу на праві власності та, зокрема, вказує на те, що право власності на вищевказану конструкцію підлягає державної реєстрації.

21.06.2011р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про уточнення позовної вимоги.

Розглянувши клопотання позивача про уточнення позовної вимоги, суд встановив наступне.

Вказане клопотання було обґрунтовано тим, що у звязку із помилкою, допущеною при друкуванні позовної заяви, представником позивача вимога про стягнення 6 144,00 грн. була предявлена лише до Масандрівської селищної ради.

У своїй заяві представник позивача просить уточнити позовну вимоги та стягнути 6144,00 грн. Масандрівської селищної ради та Виконавчого комітету Масандрівської селищної ради.

Суд прийняв вказану заяву до розгляду.

Позивачем по справі було подано письмові пояснення від 02.08.2011 р. відносно відзивів на позов, наданих відповідачами по справі.

22.06.2011р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло письмове клопотання про продовження строку розгляду справи.

22.06.2011р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшло письмове клопотання про продовження строку розгляду справи.

Судом вказані клопотання були задоволені та ухвалою від 09.08.2011 р. строк розгляду справи було продовжено до 25.08.2011р.

Позивач заявою від 23.08.2011р., в порядку ст. 22 ГПК України, зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідачів по справі майно, отримане без достатньої правої підстави грошову суму у розмірі 5632,00 грн. Вказане обґрунтував тим, що в довідку про розрахунки платежів було включено платіж, що був здійснений позивачем за серпень 2009 р. В звязку з тим, що в серпні 2009 р., по 25 те число включно діяв договір про розміщення зовнішньої реклами б/н від 25.08.2004 р., даний платіж був здійснений на підставі вказаного договору, а тому він включений до розрахунку позовних вимог за даним спором помилково.

Суд прийняв до розгляду вказану заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач №1 і відповідач №2 явку представників в судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.

Розгляд справи відкладався, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Судові засідання фіксувалися за допомогою технічних засобів, а саме програмно апаратного комплексу «Діловодство суду».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

25.08.2004 р. між відповідачем №1 по справі та ТОВ «Агенство нерухомості «Ренесанс» був укладений договір б/н про розміщення зовнішньої реклами ( а. с. 23 ).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору відповідач №1 зобовязався надати ТОВ «Агенство нерухомості «Ренесанс» місця для розміщення зовнішньої реклами, а ТОВ «Агенство нерухомості «Ренесанс» зобовязалося проводити оплату за розташування рекламних обєктів на території Масандрівської селищної ради.

Позивачем до матеріалів справи наданий дозвіл №029 01 Б від 20.05.2004 р. на розміщення зовнішньої реклами ТОВ «Агенство нерухомості «Ренесанс» ( а. с. 26 ).

На підставі вказаного договору ТОВ «Агенство нерухомості «Ренесанс» було розміщено рекламну конструкцію в с.м.т. Масандра, Південнобережне шосе, на узбіччі автомобільної дороги М -18 «Харків Сімферополь Алушта Ялта», 732 км. + 200 м. (справа).

Даний факт відповідачами не оспорювався.

Відповідно до п. 3.2 вищевказаного договору б/н від 25.08.2004 р. ТОВ «Агенство нерухомості «Ренесанс» зобовязалося щомісячно до 1 ого числа надавати до відповідача №1 звіти про місця установки та розміри рекламних носіїв. На протязі 3 х днів відповідач №1 проводить звірку платежів і направляє ТОВ «Агенство нерухомості «Ренесанс» для оплати. ТОВ «Агенство нерухомості «Ренесанс» в свою чергу проводить оплату до 10 ого числа поточного місяця на розрахунковий рахунок відповідача №1 у відповідності до розрахунку.

Відповідно до п. 4.3 вищевказаного договору він вступає в силу з моменту його підписання і діє на протязі 5 ти років.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що в подальшому було створено ТОВ «Рекламне агентство «Ренесанс» шляхом виділу з ТОВ «Агенство нерухомості «Ренесанс» ( позивач по справі ), що підтверджується Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Агенство нерухомості «Ренесанс» від 26.12.2007 р. ( а. с. 21 ).

Вказаний факт підтверджується також наявним в матеріалах справи Статутом ТОВ «Рекламне агентство «Ренесанс», відповідно до п. 1.1 якого вбачається, що ТОВ «Рекламне агентство «Ренесанс» створено шляхом виділу з ТОВ «Агенство нерухомості «Ренесанс». При цьому ТОВ «Рекламне агентство «Ренесанс» є правонаступником ТОВ «Агенство нерухомості «Ренесанс» в частині виділеного майна, прав і обовязків згідно з розподільчим балансом ( а. с. 15 17 ).

На підставі вказаного 10.06.2008 р. між ТОВ «Агенство нерухомості «Ренесанс» та відповідачем №1 по справі була укладена Додаткова угода до договору б/н про розміщення зовнішньої реклами від 25.08.004 р., відповідно до якої сторони дійшли згоди про те, що в звязку з реорганізацією ТОВ «Агенство нерухомості «Ренесанс» шляхом виділу з нього ТОВ «Рекламне агентство «Ренесанс», переходом всіх прав та обовязків по даному договору до ТОВ «Рекламне агентство «Ренесанс», замінити сторону за вищевказаним договором на розміщення зовнішньої реклами від 25.08.2004 р. на ТОВ «Рекламне агентство «Ренесанс» ( а. с. 25 ).

Позивач вказує на те, що вищевказаний договір на розміщення зовнішньої реклами припинив свою дію 25.08.2009 р., у відповідно до п. 4.3 вказаного договору, та переговорний процес щодо продовження строку дії даного договору позитивного результату не дав.

Не зважаючи на це, після закінчення строку дії договору, Виконавчий комітет Масандрівської селищної ради продовжував надсилати позивачу адресні розрахунки-платежі для сплати за фактичне використання місць рекламних носіїв, а позивач їх, відповідно, сплачував.

Позивач вважає, що грошові кошти у розмірі 5632 грн., що були перераховані ним після закінчення строку дії вищевказаного договору, отримані відповідачами по справі без достатньої правової підстави та просить суд повернути вказані грошові кошти на свою користь.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Як вже вказувалося вище, пунктом 4.3 вищевказаного договору б/н про розміщення зовнішньої реклами від 25.08.2004 р. було передбачено, що вказаний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє на протязі 5 ти років.

Тобто строк дії вказаного договору закінчився 25.08.2009 р.

Судом встановлено, що листом від 28.05.2010р. вих. № 31 позивач по справі звернувся до Масандрівської селищної ради з пропозицією укласти договір про розміщення зовнішньої реклами, у звязку з припиненням договору від 25.08.2004р. ( а. с. 54 ).

Листом від 28.05.2010р. вих. № 32 позивач звернувся до Масандрівської селищної ради з заявою встановленого зразку про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами. ( а. с. 55 ).

Однак рішенням № 493 від 15.09.2010р. Виконавчий комітет Масандрівської селищної ради відмовив позивачу у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами ( а. с. 57 ).

Також рішенням від 05.05.2010 р. №227 Виконавчий комітет Масандрівської селищної ради постановив демонтувати вищевказану рекламну конструкцію, що знаходиться в с.м.т. Масандра, Південнобережне шосе, на узбіччі автомобільної дороги М -18 «Харків Сімферополь Алушта Ялта», 732 км. + 200 м. ( справа ) ( а. с. 58 ).

З вказаного випливає, що договір б/н про розміщення зовнішньої реклами від 25.08.2004 р. припинив свою дію 25.08.2009 р. та на новий строк продовжений не був.

Вказаний факт сторонами по справі не заперечується.

Однак після закінчення строку дії договору на розміщення зовнішньої реклами від 25.08.2004 р., відповідач №2 продовжував виставляти позивачеві адресні програми розрахунки платежів за фактичне користування місцями розташування рекламних носіїв за період з вересня 2009 р. по грудень 2010 р. ( а. с. 30 39 ).

Позивачем по справі вказані рахунки були оплачені, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, в яких зазначено, що платником є ТОВ «Рекламне агентство «Ренесанс» та сплата проводилася за зовнішню рекламу, та банківською випискою ( а. с. 40 53 ).

Всього позивачем по справі за розміщення рекламної конструкції, що знаходиться в с.м.т. Масандра, Південнобережне шосе, на узбіччі автомобільної дороги М -18 «Харків Сімферополь Алушта Ялта», 732 км. + 200 м., після 25.08.2009 р. ( дати закінчення строку дії договору про розміщення зовнішньої реклами від 25.08.2004 р. ) по грудень 2010 р. було сплачено 5632 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією і Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Суд зазначає, що відповідно до п. 32 Постанови КМУ від 29.12.2003 р. №2067 «Про затвердження Типових Правил розміщення зовнішньої реклами» плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Масандрівської селищної ради від 27.04.2007 р. №131 було затверджено Правила розміщення зовнішньої реклами на території Масандрівської селищної ради. ( а. с. 87 ).

Відповідно до п. 1 вказаних Правил вбачається, що вони розроблені на підставі Типових Правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою КМУ №2067 від 29.12.2003 р. та Законів України «Про рекламу», «Про місцеве самоврядування» та «Про благоустрій населених пунктів».

Дані Правила регулюють відносини, що виникають в звязку з розміщенням зовнішньої реклами в населених пунктах Масандрівської селищної ради.

Відповідно до п. 4 вказаних Правил зовнішня реклама розміщується на підставі згод, договорів і в порядку, встановленому виконавчим комітетом Масандрівської селищної ради.

Відповідно до п. 31 вказаних Правил плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, яке знаходиться у комунальній власності, встановлюється на договірних підставах з розповсюджувачами зовнішньої реклами.

Отже, у звязку з припиненням 25.08.2009р. строку дії договору б/н про розміщення зовнішньої реклами від 25.08.004 р. у відповідача №2 після 25.08.2009р. були відсутні правові підстави виставляти позивачу рахунки на оплату розміщення вищевказаної рекламної конструкції та отримувати грошові кошти по вказаним рахункам.

З урахуванням викладеного, заперечення відповідача № 2 щодо правомірності виставлення ним позивачеві рахунків на оплату за фактичне користування місцем для розміщення рекламної конструкції судом до уваги не приймається.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З вказаної норми вбачається, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

-по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

-по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

-по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).

При цьому вказана норма передбачає, що підставою виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події.

Оскільки доведено, що гроші за розміщення рекламної конструкції відповідач №2 міг отримувати від позивача по справі тільки за відповідним договором, а такий договір між сторонами після 25.08.2009 р. укладений не був, то суд дійшов висновку, що грошові кошти, що були перераховані позивачем по справі на користь місцевого бюджету с.м.т. Масандра, були отримані без достатньої правової підстави договору на розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідач №2 вказує на те, що позивачем не було надано доказів того, що рекламна конструкція, що була розміщена в с.м.т. Масандра, Південнобережне шосе, на узбіччі автомобільної дороги М -18 «Харків Сімферополь Алушта Ялта», 732 км. + 200 м. (справа) належить саме позивачу на праві власності та, зокрема, вказує на те, що право власності на вищевказану конструкцію підлягає державної реєстрації.

Оскільки доказів вищенаведеного позивач не надав, відповідач № 2 вважає, що позов задоволенню не підлягає.

З даного приводу позивач вказував на те, що дана рекламна конструкція належить саме йому на праві власності, у підтвердження чого надав договір №164 від 21.12.2005р. на виготовлення металевого щита, а також виписку по рахунку 10 «Основні фонди» вих. №11 від 08.04.2011 р., відповідно до якої вищевказана рекламна конструкція значиться на балансі ТОВ «Рекламне агентство «Ренесанс» ( а. с. 20, 22 ).

Доводи відповідача суд до уваги не приймає у звязку з наступним.

Для вирішення спору необхідно встановити, чи мало місце набуття або збереження майна, чи мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи і чи відсутня правова підстава для набуття або збереження майна за рахунок позивача по справі.

Оскільки в даному випадку майном, яке було набуте, є гроші, а не рекламна конструкція, суд вважає, що встановлення факту, чи є вищевказана рекламна конструкція власністю саме позивача по справі чи ні, не є предметом доказування по справі та не має ніякого значення для вирішення спору.

Тобто, належність рекламної конструкції юридичній особі ніяким чином не впливає на результат вирішення спору по даній справі.

Судом вже встановлено та матеріалами справи підтверджено, що стороною у договорі від 25.08.2004р. з урахуванням додаткової угоди є позивач по справі, гроші у розмірі 5632,00 грн. були перераховані за період з вересня 2009 р. по грудень 2010 р. саме позивачем і саме на користь місцевого бюджету с.м.т. Масандра на підставі виставлених відповідачем №2 рахунків, при цьому підстава для перерахування вказаних коштів у вказаний період була відсутня.

Також суд вважає за необхідне вказати на наступне.

Судом встановлено, що рахунки на оплату за розміщення зовнішньої реклами виставлялися виконавчим комітетом Масандрівської селищної ради ( відповідач №2 по справі ).

В свою чергу позивач здійснював вказані платежі на користь місцевого бюджету с. м. т. Масандра.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету; щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету; підготовка і подання відповідно до районних, обласних рад необхідних фінансових показників і пропозицій щодо складання проектів районних і обласних бюджетів; здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням зобов'язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності.

Відповідно до ст. 63 вказаного Закону доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України. Доходи місцевого бюджету зараховуються до загального або спеціального фонду місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Відповідно до ст. 63 Бюджетного кодексу України місцевий бюджет відповідно до цього Кодексу містить надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.

Відповідно до ст. 78 Бюджетного кодексу України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад або сільські голови (якщо відповідні виконавчі органи не створені згідно із законом) забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів. Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Судом встановлено, що всі кошти, які було сплачено позивачем, надходили до відповідних розрахункових рахунків саме відповідача №2 по справі, як виконавчого органу Масандрівської селищної ради, що сторонами по справі не заперечується. А відповідач №1 власних рахунків не має та, відповідно, не міг отримувати вказані кошти.

На підставі вказаного суд дійшов висновку, що грошові кошти у розмірі 5632 грн. підлягають стягненню саме з відповідача №2 по справі, оскільки саме він, як виконавчий орган Масандрівської селищної ради, є тою особою, яка набула та зберігає у себе майно, в даному випадку грошові кошти, без достатньої правової підстави, а значить саме відповідач №2 повинен в даному випадку повернути потерпілому ( позивачу по справі ) це майно ( грошові кошти ).

У відношенні Масандрівської селищної ради суд вважає за необхідне у позові відмовити, оскільки вказана особа не повинна відповідати за даним позовом.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 29.08.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з виконавчого комітету Масандрівської селищної ради (98650, м. Ялта, с. м. т. Массандра, вул. Стахановська, 21, ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Ренесанс" ( 98635, м. Ялта, вул. Леніна/Морська, д.21/1, литер Б // 98600, м. Ялта, вул. Леніна, 17; ідентифікаційний код 35688540 ) майно, отримане без достатньої правової підстави грошові кошти у розмірі 5632 грн., державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 216,41 грн.

3.У відношенні Масандрівської селищної ради у позові відмовити.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.