Постанова № 18195005, 06.09.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2011 р. Справа № 49/67 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяМуравйов О.В.

суддіПолянський А.Г.,

Яценко О.В., розглянувши матеріали

касаційної скарги ДП "Донецька залізниця" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 року

у справі № 49/67 Господарського суду міста Києва

за позовомДП "Донецька залізниця"

доПублічного акціонерного товариства "Укрвторчермет"

простягнення 377 495 грн.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 дов. від 26.01.2011 р.,

відповідача ОСОБА_2 дов. від 21.06.2011 р.

Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 05.09.2011 р. у зв'язку з виходом судді Яценко О.В. з відпустки, для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: головуючий Муравйов О.В., судді - Полянський А.Г., Яценко О.В.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2011 р. (суддя Митрохіна А.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрвторчормет" на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" 10 808 грн. штрафу, крім того 108,08 державного мита та 6,84 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 р. (судді Гольцова Л.А., Ропій Л.М., Рябуха В.І.) рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2011 у справі № 49/67 залишено без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" - без задоволення. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2011 у справі № 49/67 викладено в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрвторчермет" на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" 10808 грн. штрафу, 3774,95 грн. державного мита та 6,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити".

Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, ДП "Донецька залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін постанову апеляційного господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що на станцію Маріуполь Сортувальний "ДП "Донецька залізниця" зі станції відправлення Дарниця Південно Західна залізниця 22.08.2010 р. прибули вагони № 67664657 та № 66713934 вантажовідправником якого є відповідач, вантаж супроводжувався перевізним документом накладною на перевезення № 33680010; 24.08.2010 р. прибули вагони № 65736258, № 68527522, № 60770658 з супровідними перевізними документами накладними на перевезення № 33963519, № 33963522, № 33963524; 25.08.2010 р. прибули вагони № 65238115, № 66713769, № 65228611 з супровідними перевізними документами накладними на перевезення № 33963520, № 33963523, № 33963521.

Згідно заявки вантажоодержувача станцією Маріуполь Сортувальний 22.08.2010 р. здійснено контрольне зважування вагону № 67654657 та виявлена невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній, а саме фактично вага брутто склала 85 300 кг, тара 22 500 кг, що менше даних, вказаних у накладній на 3 200 кг. За результатами контрольного зважування залізницею складено комерційний акт від 22.08.2010 р. № БН 699286/259.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса (ст. 37 Статуту залізниць України).

Статтею 52 Статуту залізниць України передбачено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Пунктом 3 Правил складання актів встановлено порядок складання актів загальної форми, а саме, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності також в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Позивачем були складені акти загальної форми №№ 219, 220, 221, 222, 223, 224 на підставі яких, на адресу відповідача 24.08.2010 р. направлені телеграми № № 171, 172 про необхідність уточнення адреси одержувача, на які 26.08.2010 р. позивач отримав телеграму (відповідь) № 1368 з уточненою адресою отримувача.

Згідно п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту, якою передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (ст. 122 Статуту залізниць України).

Враховуючи вказані обставини, позивачем було нараховано штраф у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення в сумі 377495 грн., про що направлено відповідачу відповідні претензії від 05.10.2010 р. № 101/0568 на суму 323455 грн. та від 15.11.2010 р. № 101/0675 на суму 54040 грн.

Судами відзначено, що відповідачем не заперечувався факт правомірності нарахування позивачем штрафу, проте він не погоджувався з його розміром.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Врахувавши те, що внаслідок порушення, яке допустив відповідач, позивачу не було завдано збитків, а також не завдано збитків іншому господарюючому суб'єкту, суд правомірно скористався правами, наданими п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і обєктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в звязку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 року у справі № 49/67 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя Муравйов О.В.

Судді Полянський А.Г.

Яценко О.В.