Постанова № 18195019, 06.09.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2011 р. Справа № 10/116-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяМуравйов О.В.

суддіПолянський А.Г.,

Яценко О.В., розглянувши матеріали

касаційної скарги ТОВ "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 року

у справі № 10/116-10 Господарського суду Київської області

за позовомТОВ "Науково-виробнича компанія "ВК Система"

доТОВ "Науково-виробнича компанія "Техімпекс"

простягнення 141 822,32 грн.,

за участю представників сторін:

позивача не з'явились, відповідача ОСОБА_1 дов. від 29.07.2011 р.

Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 05.09.2011 р. у зв'язку з виходом судді Яценко О.В. з відпустки, для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: головуючий Муравйов О.В., судді - Полянський А.Г., Яценко О.В.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.04.2011 р. (суддя Привалов А.І.) позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "ВК Система" 141 822,32 грн. заборгованості, а також судові витрати: 1 418,22 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат по сплаті на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 р. (судді Дикунська С.Я., Зеленін В.О., Алданова С.О.) рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2011 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Науково-виробнича компанія "Техімпекс", звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

25.03.2008 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено Договір № 1/2008 на постачання товару.

Згідно п. 1.1 договору, покупець доручає, а продавець бере на себе зобовязання поставити та передати у власність покупця запасні частини (товар) згідно Додатку № 1 до Договору.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що приймання-передача товару, що поставляється здійснюється на складі покупця, про що сторони складають акт прийому-передачі товару в двох примірниках по одному для кожної із сторін.

Додатком № 1 до Договору "Специфікація товарів" погоджено найменування товару, його кількість, ціна одиниці товару та загальна вартість товару, що поставляється.

Позивачем в період з 06.05.2008 р. по 21.01.2009 р. згідно видаткових накладних поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 3 810 771,36 грн.

Відповідно до п. 6.1 Договору покупець протягом 30 банківських днів з дати підписання актів приймання-передачі товарів сплачує вартість товарів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Оскільки відповідач добровільно не розрахувався з позивачем, ТОВ "НВК "ВК Система" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "НВК "Техімпекс" про стягнення 141822,32 грн. основного боргу.

Судами встановлено, що сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого сальдо на користь позивача станом на 31.03.2009 р. дорівнює 141 822,32 грн.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договору, позивачем в період з 06.05.2008 р. по 21.01.2009 р. було поставлено товар за видатковими накладними № 1 від 06.05.2008 р. (на суму 841,960,80 грн.), № 2 від 20.05.2008 р. (на суму 544 800 грн.), № 4 від 04.06.2008 р. (на суму 174556,98 грн.), № 6 від 05.06.2008 р. (на суму 490892,46 грн.), № 9/10 від 23.07.2008 р. (на суму 538 918,80 грн.), № РН-0000009 від 07.08.2008 р. (на суму 562 304,40 грн.), № РН-0000011 від 11.08.2008 р. (на суму 33 197,76 грн.), № РН-0000016 від 01.10.2008 р. (на суму 190317,84 грн.), № РН-0000019 від 02.10.2008 р. (на суму 186 458,16 грн.), № РН-0000020 від 24.10.2008 р. (на суму 61 363,20 грн.), № РН-0000022 від 04.11.2008 р. (на суму 30681,60 грн.), № РН-0000026 від 02.12.2008 р. (на суму 33 749,76 грн.), № РН-0000002 від 21.01.2009 р. (на суму 121 569,60 грн.) на загальну суму 3810 771,36 грн.

Для отримання товару відповідачем видано довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей на імя ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Однак, в порушення умов договору, відповідач лише частково оплатив поставлений позивачем товар, на загальну суму 3 668 949,04 грн., залишок вартості товару у сумі 141 822,32 грн. відповідачем не було сплачено.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 6974/10-11 від 29.12.2010 р., у наданих для дослідження видаткових накладних № 9 від 23.07.2008 р., акті прийому передачі від 23.07.2008 р., видаткових накладних № РН-0000022 від 04.11.2008 р., № РН-0000026 від 02.12.2008 р. підписи виконано саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а у видаткових накладних № РН-0000002 від 21.01.2009 р. № РН-0000009 від 07.08.2008 р., № РН-0000011 від 11.08.2008 р., № РН-0000016 від 01.10.2008 р., № РН-0000019 від 02.10.2008 р. підписи виконано не ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Крім того, по наданій для дослідження видатковій накладній № РН-0000020 від 24.10.2008 р. експертом не виявилось за можливе встановити - чи виконано підпис ОСОБА_3 чи іншою особою.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Судом першої інстанції відзначено, що згідно ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обовязковим і оцінюється господарським судом за встановленими ст. 43 цього Кодексу правилами.

Згідно ст. 246 ЦК України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, яку затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 р. сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів (типова форма № М-2).

Судами встановлено, що підписання спірних накладних з боку відповідача здійснено саме його представниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які діяли на підставі виданих відповідачем довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (форма № М-2).

Вказані довіреності містять відтиск печатки юридичної особи - ТОВ "Науково-виробнича компанія "Техімпекс".

Відповідно до п. 3.4.1 Інструкції, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що видаючи довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей повноважним на вчинення таких дій особам, керівник підприємства - відповідача повинен бути повідомлений на який документ ставиться відбиток печатки юридичної особи та для виконання якої дії за ними.

Доказів передання печатки інший особі, порушень використання печатки чи наказів на призначення відповідальних осіб щодо її зберігання судам надано не було.

За таких обставин, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відхилення посилань відповідача на підписання спірних накладних з боку покупця не уповноваженою на це особою.

Згідно акту № 1465/23-112/35511869 від 13.05.2010 р. Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про результати документальної невїздної/позапланової перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків. Проведеною перевіркою встановлено, що згідно Договору № 1/2008 від 25.03.2008 р. ТОВ "ВК Система" реалізовано запасні частини ТОВ "НВК Техімпекс", на що виписано наступні податкові накладні: № 2 від 20.05.2008 р. на суму 544800,00 грн., в т.ч. ПДВ 90800,00 грн.; № 1 від 06.05.2008 р. на суму 841960,80 грн., в т.ч. ПДВ 140326,80 грн.;№ 4 від 04.06.2008 р. на суму 174556,84 грн., в т.ч. ПДВ 29092,83 грн.; № 6 від 05.06.2008 р. на суму 490892,46 грн., в т.ч. ПДВ 81815,41 грн.;№ 9/10 від 23.07.2008 р. на суму 538918,80 грн., в т.ч. ПДВ 89819,80 грн.; № 9 від 07.08.2008 р. на суму 562304,40 грн., в т.ч. ПДВ 93717,40 грн.; № 11 від 11.08.2008 р. на суму 33137,76 грн., в т.ч. ПДВ 5532,96 грн.; № 16 від 26.09.2008 р. на суму 190317,84 грн., в т.ч. ПДВ 31719,64 грн.;№ 19 від 02.10.2008 р. на суму 186458,16 грн., в т.ч. ПДВ 31076,36 грн.; № 22 від 04.11.2008 р. на суму 30681,60 грн., в т.ч. ПДВ 5113,60 грн.; № 26 від 02.12.2008 р. на суму 33749,76 грн., в т.ч. ПДВ 5624,96 грн.;№ 1 від 21.01.2009 р. на суму 121569,60 грн., в т.ч. ПДВ 20261,60 грн..

Суми податку на додану вартість за цими податковими накладними включено до податкових зобовязань відповідного періоду, відображених у реєстрах виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку до податкової декларації з податку на додану вартість та даними декларації з ПДВ за травень - грудень 2008 р., січень 2009 р.

Перевіркою також встановлено, що реалізовану продукцію від позивача одержано за довіреностями:серії ЯЗШ № 942886 від 20.05.2008 р. ОСОБА_4; серії ЯЗШ № 942880 від 06.05.2008 р. ОСОБА_4;серії ЯЗШ № 942892 від 26.05.2008 р. ОСОБА_4;від 05.06.2008 р. ОСОБА_2;від 07.07.2008 р. ОСОБА_2;серії ЯНГ № 805863 від 07.08.2008 р. ОСОБА_2; серії ЯНГ № 805883 від 01.10.2008 р. ОСОБА_3; серії ЯЗШ № 942923 від 02.11.2008 р. ОСОБА_3; серії ЯПП № 465906 від 22.01.2009 р. ОСОБА_2.

Також, встановлено, що позивачем в жовтні 2008 р. відвантажено відповідачу на підставі видаткової накладної № РН-0000020 від 24.10.2008 р. товар на суму 61 363,20 грн., про що останнім виписано податкову накладну № 20 від 03.11.2008 р. на суму 61 363,20 грн., в т.ч. ПДВ 10 227,20 грн., а для отримання товару відповідачем видано довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей на імя ОСОБА_3. Суму податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено до реєстру виданих податкових накладних та до податкового зобовязання за листопад 2008 р.

Судами правомірно було враховано, що відповідачем належними та допустимими засобами доказування не доведено факту неодержання поставленого позивачем за договором № 1/2008 від 25.03.2008 р. на підставі перелічених видаткових накладних товару.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і обєктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в звязку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 року у справі № 10/116-10 залишити без змін.

Головуючий суддя Муравйов О.В.

Судді Полянський А.Г.

Яценко О.В.