Постанова № 18194362, 12.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2011 № 32/643

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Новікова М.М.

суддів:

при секретарі:

за участю представників

від прокуратури: Сахно Н.В. на підставі посвідчення №99 від 20.05.2004

від позивача: ОСОБА_1. дов. б/н від 18.07.2011

від відповідача 1: не зявились

від відповідача 2: ОСОБА_2. дов. №225-КР-1276 від 07.09.2011

від третьої особи: не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України

на рішення господарського суду м. Києва

від 17.12.2007

у справі №32/643 (суддя Хрипун О.О.)

за позовом Обслуговуючого кооперативу житловий кооператив „КОТМІСТ”

до 1. Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу

Київради (Київської міської державної адміністрації)

2. Київської міської ради

третя особа Державне агенство земельних ресурсів України

про зобовязання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу „КОТМІСТ” (надалі ОК ЖК „КОТМІСТ”, позивач) до Київської міської ради (надалі - Київрада, відповідач-2), Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (надалі Головне управління земельних ресурсів, відповідач-1) про:

- зобовязання Київську міську раду вчинити дії, спрямовані на реалізацію прав обслуговуючого кооперативу житловий кооператив „КОТМІСТ” на отримання документів, які відповідно до закону посвідчують право на земельну ділянку на 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, а саме щодо оформлення в установленому порядку прийнятого 01.10.2007 рішення Київради та підписання, видачі та реєстрації правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку відповідно до вимог статті 125 Земельного кодексу України.

- визнання дії Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) такими, що суперечать чинному законодавству в частині вимог до обслуговуючого кооперативу житловий кооператив „КОТМІСТ” щодо сплати відновної вартості зелених насаджень, що розташовані на земельній ділянці при реєстрації та видачі обслуговуючому кооперативу житловий кооператив „КОТМІСТ” державного акта на право власності на земельну ділянку на 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва та визнати дії Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) такими, що суперечать чинному законодавству в частині вимог до обслуговуючого кооперативу житловий кооператив „КОТМІСТ” щодо відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва при передачі земельної ділянки на 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва для житлової забудови обслуговуючому кооперативу житловий кооператив „КОТМІСТ”.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2007 у справі №32/643 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Заступник Генерального прокурора України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва у справі від 17.12.2007 у справі №32/643, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2007 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та за неповного зясування обставин, що мають значення для справи.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечуює, вважає рішення законним та обґрунтованим і просять залишити його без змін.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні підтримав доводи апелянта та вважав апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Представники відповідача-1 та третьої особи в судове засідання не зявилися, поважних причин неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Рішенням Київради від 01.10.2007 №355/3189 позивачу передано земельні ділянки на 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва для житлової забудови.

Відповідно до зазначеного рішення обслуговуючий кооператив житловий кооператив „КОТМІСТ” зобовязано було у місячний термін звернутись до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовлення документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку.

Згідно із Положенням про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 №182/342, дане управління організовує видачу державних актів на право власності на землю і право користування землею, оформлення та видачу договорів оренди земельних ділянок та здійснює їх реєстрацію.

Крім того, відповідно до рішення Київради від 29.05.2003 №433/593 „Про забезпечення ефективного землекористування в місті Києві” Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) доручено у повному обсязі здійснювати підготовку документів, що посвідчують право власності та право користування, відповідно до пункту "з" статті 9 та пункту "є" статті 184 Земельного кодексу України.

Судом першої інстанції встановлено, що обслуговуючий кооператив житловий кооператив „КОТМІСТ” на виконання зазначеного рішення Київради звернувся до Головного управління земельних ресурсів з клопотанням від 26.10.2007 №27 про виготовлення документів, що посвідчують право власності та користування землею на 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва та здійснити їх реєстрацію та видачу.

На зазначене звернення позивачем була отримання відповідь Головного управління земельних ресурсів №05-49/36996 від 07.11.2007 про те, що державний акт на земельну ділянку на21 км. Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва може бути зареєстрований за умови сплати відновної вартості зелених насаджень, що розташовані на земельній ділянці.

Як вбачається із зазначеного листа Головне управління земельних ресурсів відмовляючи у реєстрації державного акту на земельну ділянку на 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 „Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах”, відповідно до якої відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі, сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

Вважаючи вимоги Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) незаконними та такими, що порушують права ОКЖК „КОТМІСТ”, останній звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської ради.

Колегія суддів зазначає, що визначені у Земельному кодексі України норми щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва спрямовані на забезпечення раціонального використання і охорони особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та земель лісового фонду з метою збереження їх кількісного і якісного стану. Відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що настають внаслідок переведення особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та лісового фонду до інших категорій земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості земель як особливого національного надбання, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Земельного кодексу України відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ); лісових земель та чагарників, як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб не повязаних з сільськогосподарським та лісогосподарським виробництвом.

Згідно з частиною 5 статті 207 Земельного кодексу України, втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 №1279 передбачено, що відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок.

Пунктом 3 Порядку визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 №1279 визначено, що від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються юридичні і фізичні особи у разі надання їм вилучених сільськогосподарських і лісових угідь у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. При цьому вказаним пунктом надано право на звільнення від сплати втрат лише надання землі під індивідуальне житлове і гаражне будівництво.

Як вбачається з матеріалів справи пунктом 1 рішення Київської міської ради від 01.10.2007 №355/3189 затверджено містобудівне обґрунтування щодо зміни цільового призначення сільськогосподарських земель під малоповерхову житлову забудову обслуговуючого кооперативу „КОТМІСТ” на 21-му кілометрі Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва.

Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу „КОТМІСТ” були передані земельні ділянки загальною площею 74,69 га на на 21-му кілометрі Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва за рахунок земель сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю „Бузівське” з віднесенням земельних ділянок загальною площею 66,39 га до земель запасу житлової та громадської забудови з виключенням її з категорії земель сільськогосподарського призначення (п.5, 7 рішення Київради).

Крім того, пунктом 6 вказаного рішенням позивачу затверджено проект землеустрою.

Виходячи зі змісту ст. 208 Земельного кодексу України від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичні особи у разі надання їм земельних ділянок, зокрема, під будівництво і обслуговування житлових будинків і господарських будівель за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання, під обєкти та території природно-заповідного фонду.

Пунктом 8.8. рішення Київської міської ради від 01.10.2007 №355/3189 Обслуговуючий кооператив житловий кооператив „КОТМІСТ” зобовязано здійснити відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва в установленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у встановленому законом порядку не оскаржував рішення Київської міської ради від 01.10.2007 №355/3189 в частині зобовязання його відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва.

За наведних обставин та вимог законодавства, судова колегія вважає, що позивачем не доведено наявність підстав звільнення його від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

За приписами статті 28 Закону України „Про благоустрій населених пунктів” охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв, при цьому, видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Процедуру видалення дерев, кущів, газонів і квітників на території населеного пункту визначено Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників унаселенихпунктах,затвердженим постановоюКабінетуМіністрів України від 01.08.2006 року № 1045 , згідно якого видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордера. Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява юридичної чи фізичної особи про видалення зелених насаджень. Ордер видається після визначення стану зелених насаджень спеціальною комісією і складання акта обстежень тих насаджень, що підлягають видаленню, який має бути погоджений з територіальним органом Мінприроди, та сплати відновної вартості зелених насаджень. Ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Пунктами 10, 11 вищевказаного Порядку видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості, при цьому, відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі, сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про те, що власника може бути зобовязано сплачувати відновну вартість зелених насаджень, якщо ці зелені насадження будуть зноситись (видалятись), за зверненням власника та на підставі ордеру на видалення зелених насаджень, не відповідає п.п. 10,11 вказаного Порядку.

З огляду на визначене, позивачем не доведено наявність підстав звільнення його від сплати відновної вартості зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена у власність.

Колегія суддів вважає що позивачем не доведено порушення його прав, за захистом яких він звернувся з позовом у даній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Заступника Генерального прокурора України підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2007 у справі №32/643 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України на рішення господарського суду міста Києва 17.12.2007 у справі №32/643 задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва 17.12.2007 у справі №32/643 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу „КОТМІСТ” (м. Київ, вул. Січневого Повстання, 3 літера Б, оф. 174 код 35265400) в дохід Державного бюджету України 42 (сорок дві гривні) грн. 50 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Матеріали справи №32/643 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді