Постанова № 18194005, 25.08.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2011 № 26/393-7/133

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Пашкіної С.А.

суддів:

при секретарі:

За участю представників сторін:

від позивача: не зявилися;

від відповідача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 144 від 08.07.2011 р.;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою

відповідальністю «Мазурка»

на рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р.

у справі № 26/393-7/133 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська

фабрика гофротари»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мазурка»

про стягнення 281390, 51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2011р. у справі №26/393-7/133 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мазурка” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинська фабрика гофротари” 205671 грн. 27 коп. основного боргу, 16 965 грн. 13 коп. пені, 15 675 грн. 30 коп. - збитків внаслідок інфляції, 3 844 грн. 57 коп. 3 % річних, 2 421 грн. 56 коп. - витрат по оплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення Господарського суду міста Києва грунтується на тому, що позивач взяті на себе зобовязання по договору №07-10 від 04.02.2009р. виконав належним чином, поставив відповідачеві товар відповідно до умов договору, тоді як відповідач у встановлений договором строк частково оплатив поставлений товар, борг відповідача перед позивачем складає 205671,27 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2011р. та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 151387,87 грн., в решті позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач вказує про те, що станом на день розгляду справи місцевим господарським судом борг відповідача перед позивачем згідно договору поставки паперово-картонної продукції від 04.02.2010р. №07-10 по видатковим накладним, які є невідємною частиною договору, складає 151387,87 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2011р. розгляд апеляційної скарги призначено на 17.08.2011р.

У звязку з неявкою в судове засідання апеляційного суду 17.08.2011р. представника позивача, розгляд апеляційної скарги відкладено на 25.08.2011р.

25.08.2011р. в судове засідання апеляційного суду не зявися представник позивача.

Враховуючи те, що представники сторін про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, явка представників сторін не була визнана судом обовязковою, судова колегія прийшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

04 лютого 2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №07-10, відповідно до умов якого (п.1.1) постачальник (позивач) зобовязується відповідно до умов договору поставити та передати у власність покупця (відповідач) паперово-картонну продукцію, а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар.

На виконання умов договору від 04.02.2010р. позивачем відповідачу поставлено товар згідно видаткових накладних №№: ФГ-0001774 від 15.09.2010р., ФК-0001805 від 20.09.2010р., ФГ-0001831 від 21.09.2010р., ФГ-0001873 від 27.09.2010р., ФГ-0001884 від 29.09.2010р., ФГ-0001959 від 09.10.2010р.

Місцевий господарський суд помилково зазначив про те, що відповідно до договору від 04.02.2010р. згідно видаткових накладних №№ ФГ-0000957 від 07.06.2010р., ФГ-0000980 від 08.06.2010р. ФГ-0001678 від 04.09.2010р., ФГ-0001746 від 12.09.2010р. позивач поставив відповідачу паперово-картонову продукцію та макулатуру, оскільки за вказаними видатковими накладними поставлялась продукція згідно іншого договору (№ФГ-0000028 від 18.02.2010), який не є предметом розгляду у даній справі.

Судовою колегією при дослідженні матеріалів справи встановлено наступне.

Відповідно до п.4.2 договору №07-10 від 04.02.2010р. покупець здійснює оплату за товар у повному обсязі протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного Кодексу України).

Відповідач за поставлений, згідно договору №07-10 від 04.02.2010р., товар розрахувався частково, а саме:

Видаткова накладна №ФГ-0001774 від 15.09.2010р. оплачена на суму 58488,65 грн. ;

Видаткова накладна ФГ-0001805 від 20.09.2010р. на суму 69564,72 грн. оплачена 06.10.2010р. в сумі 50000 грн. та 11.10.2010р. у сумі 19564,72 грн.;

Видаткова накладна ФГ-0001831 від 21.09.2010р. на суму 67983,70 грн. оплачено 05.05.2011р.

Видаткова накладна ФГ-0001873 від 27.09.2010р. на суму 69565,01 грн. оплачена 05.05.2011р. частково у сумі 9138,51 грн.

05.05.2011р. на рахунок ВДВС Подільського РУЮ м. Києва відповідачем перераховано 93724,57 грн., в результаті чого позивач отримав суму 77121,21 грн. на погашення боргу по накладній ФГ-0001831 від 21.09.10р. у сумі 67983,70 грн. та 9138,51 грн. на погашення боргу по накладній ФГ-0001873 від 27.09.2010р.

Видаткова накладна ФГ-0001884 від 29.09.2010р. на суму 70852,75 грн. та видаткова накладна ФГ-0001959 від 09.10.2010р. на суму 12320,76 грн. не оплачені.

Таким чином, станом на листопад 2010р. у відповідача перед позивачем існував борг у сумі 220722,24 грн. (67983,70 грн. + 69565,01 грн. + 70852,75 грн. + 12320,76 грн.).

05.05.2011р. борг у розмірі 220722,24 грн. відповідачем оплачено у сумі 77121,21 грн., у звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 143601,08 грн. ( 220722,24 грн. - 77121,21 грн.).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) а у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобовязання може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до п.5.4 договору №07-10 від 04.02.2010р. за прострочення терміну оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки платежу, а також вартість товару з урахуванням індексу інфляції та весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати, передбачених договором судова колегія, вважає, що вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі 18 995, 32 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягає стягненню 2514, 57 грн. 3% річних, 9190, 03 грн. збитків від інфляції.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволення, рішення зміні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розмірі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мазурка» задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р. у справі № 26/393-7/133 змінити.

3. Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:

„ Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мазурка» (юр. адреса: 04080, м. Київ, вул. Хвойки, 15/15; факт. адреса: 03127, м. Київ, прт Голосіївський, готель “Голосіївський”, офіс 106-115, код ЄДРПОУ 22956437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинська фабрика гофротари” (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25, код ЄДРПОУ 33211353) - 143 601 (сто сорок три тисячі шістсот одну) грн. 01 коп. основного боргу, 18 995 (вісімнадцять тисяч девятсот девяносто пять) грн. 13 коп. пені, 9 190 ( девять тисяч сто девяносто ) грн. 30 коп. - збитків внаслідок інфляції, 2514 (дві тисячі пятсот чотирнадцять) грн. 30 коп. 3 % річних, 1716 (одну тисячу сімсот шістнадцять) грн. 23 коп. - витрат по оплаті державного мита за подачу позову, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мазурка» (юр. адреса: 04080, м. Київ, вул. Хвойки, 15/15; факт. адреса: 03127, м. Київ, прт Голосіївський, готель “Голосіївський”, офіс 106-115, код ЄДРПОУ 22956437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинська фабрика гофротари” (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25, код ЄДРПОУ 33211353) - 738 (сімсот тридцять вісім) грн. 00 код державного мита за подачу апеляційної скарги.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 26/393-7/133 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді

05.09.11 (відправлено)