Рішення № 18193417, 05.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/33705.09.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Київстар» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІКОМ»

про стягнення 5615,62 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 346 від 14.06.2011р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 5 вересня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Київстар»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІКОМ»заборгованості в сумі 5615,62 грн. з них основного боргу 4943,72 грн., пені 363,75 грн., втрат від інфляції 237,75 грн. та 3% річних 70,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обовязків за договором про надання телекомунікаційних послуг № 299/КиФКм від 12 листопада 2010 року належним чином не виконав, зокрема, не сплатив суми грошових коштів за надані йому позивачем телекомунікаційні послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 5.09.2011р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2010 року між позивачем (надалі Оператор або Виконавець) та відповідачем (далі по тексту Абонент або Споживач) (разом - сторони), було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг № 299/КиФКм (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір телекомунікацій), згідно умов п. 1.1. якого на підставі виданих згідно з законодавством України ліцензій на здійснення діяльності у галузі зв'язку та у відповідності до домовленостей, досягнутих між сторонами, Виконавець надає Абоненту замовлені Абонентом телекомунікаційні послуги в обсягах, замовлених Абонентом, з технічними характеристиками, та на умовах, які викладені у відповідних додатках до Договору, а Абонент оплачує вартість таких телекомунікаційних послуг у порядку, передбаченому Договором та відповідними додатками до нього.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Оператор надавав Абоненту обумовлені сторонами в Договорі послуги та на виконання умов Договору Виконавець складав та надавав Абоненту на оплату рахунки-фактури №№ 4-22995695 від 28.02.2011р., 5-24546202 від 31.03.2011р. та 8-29299384 від 30.06.2011р. (належним чином засвідчені копії рахунків містяться в матеріалах справи), однак, Абонент рахунків в повному обсязі не оплатив, внаслідок чого у останнього, за розрахунками позивача, станом на 30.06.2011р., утворилась заборгованість за Договором в сумі 4943,72 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 26.05.2011р. звернувся до відповідача з повідомленням про сплату боргу на суму 5943,72 грн. (копія претензії міститься в справі). Позивач зазначає, що суму заборгованості за Договором відповідач на його рахунок не провів, заборгованість по рахункам в повному обсязі не оплатив.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ст. 905 Цивільного кодексу України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 1 Закону України «Про телекомунікації»визначено, що абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі.

Телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.

Споживач телекомунікаційних послуг (споживач) - юридична або фізична особа, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про телекомунікації», споживачі телекомунікаційних послуг зобовязані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, в тому числі, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до положень р. 5 Договору встановлено, що щомісяця, до 10 числа кожного місяця, наступного за звітним періодом, Виконавець надсилає Абоненту рахунок на оплату послуг, які були надані Абоненту протягом звітного періоду. Сума рахунку визначається у національній валюті України. Звітним періодом згідно з Договором є один календарний місяць.

Абонент здійснює розрахунки з Виконавцем за надані за звітний період послуги у національній. валюті України, шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок Виконавця щомісячно, до 20 числа кожного місяця наступного за звітним періодом.

Усі платежі за Договором здійснюються Абонентом з обов'язковим посиланням на Договір та рахунок-фактуру, виставлений Виконавцем.

Позивач вказує, про що було викладено останнім в поясненнях до позовної заяви, що рахунки-фактури формувалися станом на 1 число щомісяця та направлялися відповідачу засобами простої пошти. Таким же чином, за твердженнями позивача, відповідачу направлялося повідомлення про прострочену заборгованість.

Судом встановлено, що станом на 30 червня 2011 року заборгованість Абонента по оплаті послуг перед Оператором становила 4943,72 грн., що вбачається зі змісту рахунку-фактури № 8-29299384 від 30.06.2011р.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно п. 2.2.3. Договору Абонент зобовязаний щомісячно на підставі відповідних рахунків, наданих Виконавцем, оплачувати послуги Виконавця у повному обсязі шляхом перерахування відповідних грошових сум на поточний рахунок Виконавця до 20 числа місяця наступного за звітним місяцем. У разі неотримання рахунку, звернутися до Виконавця за інформацією про нарахування.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо погашення заборгованості за Договором, що утворилась внаслідок неоплати послуг Оператора станом на вересень 2011 року відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Виконавця про стягнення з Абонента заборгованості за Договором в розмірі 4943,72 грн.

При цьому, в судовому засіданні представником позивача була надана до суду довідка № 6892/03/03 від 5.09.2011р. зі змісту якої вбачається, що станом на 16.08.2011р. заборгованість відповідача за Договором становить 1943,72 грн. В підтвердження викладеної в довідці інформації позивачем було додано рахунок-фактуру № 10-32456954 від 31.08.2011р. (належним чином засвідчена копія рахунку міститься в матеріалах справи).

Таким чином, дослідивши матеріали справи, зважаючи на той факт, що відповідачем відбулося часткове погашення заборгованості за Договором на користь позивача в розмірі 3000,00 грн., суд дійшов висновку, що провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 3000,00 грн. підлягає припиненню, а в частині 1943,72 грн. підлягає задоволенню.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З положень ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»вбачається, що споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.

У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

Пунктом 4.9. Договору передбачено, що при невиконанні Абонентом вимог п. 2.2.1, п. 2.2.3., п. 5.1 та п. 5.5. Договору Абонент, на вимогу Виконавця, сплачує Виконавцю пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день затримко оплати.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення Абонентом зобовязання за Договором щодо сплати за надані йому Оператором послуги, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 363,75 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягає 3% річних в розмірі 70,40 грн. та втрат від інфляції 237,75 грн.

За таких обставин, позовні вимоги з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача в сумі 338,00 грн. (102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Провадження по справі № 10/337 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІКОМ» (ідентифікаційний код: 35254011, адреса: 03113, м. Київ, пров. Артилерійський, буд. 3, кв. 26) на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар»(ідентифікаційний код: 21673832, адреса: 03110, м. Київ, проспект Червонозоряний, буд. 51, п/р 26005325079000 АТ «УкрСибБанк»м. Харків, МФО 351005) основного боргу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок) - припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІКОМ» (ідентифікаційний код: 35254011, адреса: 03113, м. Київ, пров. Артилерійський, буд. 3, кв. 26, п/р 26006142858500 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар»(ідентифікаційний код: 21673832, адреса: 03110, м. Київ, проспект Червонозоряний, буд. 51, п/р 26005325079000 АТ «УкрСибБанк»м. Харків, МФО 351005), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу 1943,72 грн. (одна тисяча девятсот сорок три гривні 72 копійки), пені 363,75 грн. (триста шістдесят три гривні 75 копійок), втрат від інфляції 237,75 грн. (двісті тридцять сім гривень 75 копійок), 3% річних 70,40 грн. (сімдесят гривень 40 копійок) та судові витрати в сумі 338,00 грн. (триста тридцять вісім гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 9.09.2011р.