Рішення № 18192706, 16.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.08.11 р. Справа № 19/71пн

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ДемідовоїП.В.

При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Продукти України”, м.Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”, м.Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

про визнання виконавчого напису №2259 від 17.03.2010р., вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1. на договорі іпотеки №PL 06-446/100 від 04.10.2006р. таким, що не підлягає виконанню

За участю представників учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_2. за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю.

від третьої особи: не зявився

Суд перебував в нарадчій кімнаті

16.08.2011р. з 10.10 год. по 10.20 год.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Продукти України”, м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”, м.Київ про визнання виконавчого напису №2259 від 17.03.2010р., вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1. на договорі іпотеки №PL 06-446/100 від 04.10.2006р. таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення законодавчо встановленого порядку вчинення виконавчого напису, зокрема, на не предявлення стягувачем письмової вимоги про усунення порушень договорів про надання кредиту №CR06-373/100 від 04.10.2006р., №№CR06-374/100 від 04.10.2006р. та на вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності документів, які підтверджують безспірний характер вимог, задля задоволення яких він вчиняється; наголошує на спірному характеру таких вимог банку, оскільки в провадженні господарського суду Донецької області наявні справи, порушені зі спорів про стягнення заборгованості за вищевказаними кредитними договорами.

Ухвалою від 15.07.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/71пн та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

25 липня 2011р. через канцелярію суду від третьої особи надійшов лист №592/01-16 від 22.07.2011р., в якому вона повідомила суд про неможливість надання пояснень по суті спору, оскільки нею не отримані матеріали справи, та просила суд розглядати справу №19/71пн у її відсутності. Разом з вищевказаним листом нотаріусом надані копії документів, на підставі яких ним вчинено виконавчий напис №2259 від 17.03.2010р.

02 серпня 2011р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №100-01-12-4-3/2426 від 28.07.2011р., в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на вручення заставного повідомлення, яке містить вимогу до позивача усунути порушення договору про надання кредиту №CR 06-373/100 від 04.10.2006р., уповноваженій особі останнього ОСОБА_4; надання нотаріусу документів, які підтверджують безспірний характер вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, - меморіальних ордерів про перенесення прострочених до повернення траншів; зазначив, що судове провадження по справах зі стягнення заборгованості за кредитним договором не свідчить про спірний характер таких вимог.

10 серпня 2008р. позивачем були надані докази надіслання на адресу третьої особи копії позовної заяви, за якою порушено провадження по справі №19/71пн.

22.07.2011 року від третьої особи надійшли копії виконавчого напису та всіх документів, на підставі яких була здійснена виконавча напис. Також було заявлене про бажання розглянути справу без участі третьої особи. 17 серпня 2008р. від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутності у звязку з перебуванням у черговій відпустці, пояснень по суті спору нотаріусом надано не було.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками, передбаченими ст.22 Господарським процесуального кодексу України (далі ГПК України). Судом, згідно зі ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

Встановив:

04 жовтня 2006р. між Акціонерним комерційним банком „Райффайзенбанк Україна” (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Продукти України” (далі - позичальник) був укладений договір про надання кредиту №CR06-374/100 (далі кредитний договір-1), за умовами якого банк, не зобовязуючи себе, надає позичальнику мультивалютну кредитну лінію і розмірі, що не перевищує ліміт фінансування (4100000,00 грн.), а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використовувати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також оплатити відповідну плату за користування кредитної лінією та виконати інші зобов'язання, як це вказано в цьому договорі (п.1.1).

Цього ж дня між Акціонерним комерційним банком „Райффайзенбанк Україна” (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Продукти України” (далі - позичальник) був укладений договір про надання кредиту №CR06-373/100 (далі кредитний договір-2), за умовами якого банк, не зобовязуючи себе, надає позичальнику мультивалютну кредитну лінію і розмірі, що не перевищує ліміт фінансування (3 900000,00 грн.), а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використовувати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також оплатити відповідну плату за користування кредитної лінією та виконати інші зобов'язання, як це вказано в цьому договорі (п.1.1).

В подальшому сторонами були додаткові угоди, якими змінено окремі пункти вищевказаних кредитних договорів, зокрема, змінено найменування банку на Закрите акціонерне товариство „ОТП Банк” внаслідок його правонаступництва після Акціонерного комерційного банку „Райффайзенбанк Україна”.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитними договорами №CR06-374/100 та №CR06-373/100 від 04.06.2011р., сторонами був укладений договір іпотеки №PL06-446/100, за яким ТОВ «Продукти України» надало банку в іпотеку нерухоме майно: нежитлову будівлю, виробничу дільницю №2 Дзержинський завод харчових продуктів, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Дзержинськ, вул. Білоруська, 43, та належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності, виданим 19.07.2001р. Виконавчим комітетом Дзержинської міської ради Донецької області на підставі рішення Дзержинського міського виконавчого комітету від 19.07.2001р., та зареєстроване в Бюро технічної інвентаризації м.Дзержинська 21.06.2005р., про що надано Витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно №7559940, реєстраційний номер 0654, номер запису 138 в книзі 2 (п.3.1 договору іпотеки).

Разом з нерухомим майном, зазначеним в п.3.1, в іпотеку за цим договором надається земельна ділянка за кадастровий номер (1411200000:00:002:00070) площею 1,1545 га, на якій знаходяться визначені будівлі та споруди. Земельна ділянка належить іпотекодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №360508, виданого Дзержинським міським відділом земельних ресурсів 23.06.2006р., що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №020615600001.

Вищевказаний договір іпотеки 04.06.2006р. посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Задорожною І.Г. за реєстровим №4923.

06 жовтня 2006р. до Державного реєстру іпотек було внесено запис №3845382 про обтяження нерухомого майна - нежитлова будівля, виробнича дільниця №2 Дзержинський завод харчових продуктів, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Дзержинськ, вул. Білоруська, 43 іпотекою на підставі договору №PL06-446/100 від 04.10.2006р.

30.11.2006р. до запису №3845382 в Державному реєстрі іпотек додано обєкт обтяження на підставі договору №PL06-446/100 від 04.10.2006р.: земельну ділянку площею 1,1545 га, кадастровий номер (1411200000:00:002:00070).

У звязку зі зміною основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, та заміною іпотекодавця правонаступником сторонами було укладено договори про внесення відповідних змін та доповнень до договору іпотеки.

17 листопада 2009р. банком на адресу позивальника було надіслано іпотечні повідомлення №100-04-6723 та №100-04-6720 від 16.11.2009р. з вимогою погасити заборгованість за кредитними договорами №CR06-373/100 від 04.06.2011р. та №CR06-374/100 від 04.06.2011р. відповідно протягом 30 днів з моменту направлення цих повідомлень, зазначені повідомлення 14.12.2009р. були вручені ОСОБА_4.

17 березня 2010р. банк звернувся до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1. з заявою №22-11-11-4/1089-08, в якій просив вчинити виконавчий напис на договорі іпотеки, посвідченому 04.06.2006р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Задорожною І.Г. за реєстровим №4923, посилаючись на невиконання ТОВ „Продукти України” зобов'язань за кредитними договорами №CR06-373/100 від 04.06.2011р. та №CR06-374/100 від 04.06.2011р.

Як вбачається з матеріалів справи, до вищевказаної заяви банком згідно з переліком було надано копії зазначених кредитних договорів, оригінал іпотечного договору, на якому вимагається вчинити виконавчий напис, розрахунок заборгованості за договорами про надання кредитної лінії, установчі документи позичальника в копіях, оригінал досудової вимоги про погашення заборгованості за договорами про надання кредитної лінії, установчі документи АТ „ОТП Банк”.

На підставі вищевказаних документів 17.03.2010р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1. вчинено виконавчий напис №2259 на договорі іпотеки №PL 06-446/100 від 04.10.2006р.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про іпотеку” (далі - закон), іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

За умовами ч.ч.1, 3 Закону, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Порядок вчинення виконавчого напису нотаріусом визначається окремими положеннями Закону України „Про нотаріат” та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004р. (далі - Інструкція).

Так, відповідно до ст.87 Закону України „Про нотаріат”, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 вищевказаного закону встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Постановою №1172 від 29.06.1999р. Кабінету Міністрів України затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно з Переліком, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Аналогічні за змістом вимоги містяться в п.п.284, 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дії нотаріусами України.

Разом з цим, відповідно до ч.6 п.284 Інструкції, виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

Зокрема, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно документи первинного бухгалтерського обліку та інформація з регістрів бухгалтерського обліку, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”. За приписами вказаної статті інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. У відповідності до ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” , бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

З урахуванням приписів вказаного закону , ст. 41 Закону України „Про Національній банк України” , Постанови Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280 „Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України”, інформація бух. обліку в банківських установах накопичується та зберігається на відповідних рахунках, повний перелік яких встановлений Планом рахунків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що первинними документами, які підтверджують наявність заборгованості є виписки з відповідних рахунків, відкритих для обліку наданих кредитів, нарахованих та несплачених відсотків, нарахованих та несплачених комісійних та інших операційних доходів (штрафів, пені тощо).

До того ж, така позиція суду підтверджується п. 290 Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за яким у справах нотаріуса при здійсненні виконавчого напису залишається копія документу, що встановлює заборгованість або витяг з особливого рахунку боржника.

У спірному виконавчому написі визначені суми заборгованості та штрафних санкцій, що відображені у розрахунку суми боргу, який надавався банком нотаріусу, та які не підтверджені будь-якими первинними бухгалтерськими документами. За висновками суду, самі розрахунки боргу, складені працівниками Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”, не є первинними документами, що фіксують наявність грошового зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю „Продукти України”, а є лише одностороннім арифметичним розрахунком стягувача, який не відображає фактичні і правові підстави для стягнення відповідних сум, не підтверджує безспірність розміру грошових вимог Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” до боржника.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, в провадженні господарського суду Донецької області на момент вчинення виконавчого напису знаходились справи №37/1 та №37/2 за позовами Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Продукти України” про стягнення боргу відповідно за договором про надання кредиту №CR 06-373/100 від 04.10.2006р. в сумі 116607,23 грн. та за договором про надання кредитної лінії №СR 06-374/100 від 04.10.2006р. у розмірі 15134601,77 грн.

Суд не приймає доводи позивача стосовно того, що наявність цих справ свідчить про спірність вимог. Як вбачається з доданих до матеріалів справи відповідних ухвал про порушення провадження по вказаним справам , ПАТ „ОТП Банк” звернулося за захистом свого порушеного права у звязку з невиконанням ТОВ „Продукти України” зобовязань за кредитними договорами. На думку суду, користування особою своїми правами на захист порушеного права судом (ст. 16 ЦК України), не є перешкодою для захисту цивільних прав нотаріусом (ст.18 ЦК України ) . Документи, які б свідчили про те, що позичальник оспорює заявлений до стягнення у виконавчому напису борг, останнім в якості доказів його спірності суду не надані.

Суд враховує приписи ст. 34 ГПК України, за якою обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, та не приймає ухвали суду по справам №37/1 та №37/2, як докази спірності заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, суд прийшов до висновку, що виконавчий напис №2259 від 17.03.2010р., вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1. на договорі іпотеки №PL 06-446/100 від 04.10.2006р, був здійснений без встановлення факту безспірності заборгованості боржника, що унеможливлювало його вчинення.

Водночас, за приписами ч.4 ст.283 Інструкції, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Як зазначалось вище, надіслані на адресу ТОВ „Продукти України”, іпотечні повідомлення №100-04-6723 та №100-04-6720 від 16.11.2009р. з вимогою банку погасити заборгованість за кредитними договорами №CR06-373/100 від 04.06.2011р. та №CR06-374/100 від 04.06.2011р. були отримані 14.12.2009р. від працівника відділення поштового звязку за місцезнаходженням позивача гр.ОСОБА_4. Проте, позивачем до матеріалів справи надано довідку за підписом генерального директору ТОВ „Продукти України” Касьяненко Р.В., в якій повідомлено, що зазначене підприємство не знаходилось у цивільно-правових відносинах з громадянином ОСОБА_4. Враховуючи викладене, суд не вбачає порушень законодавства з боку відповідача та з боку нотаріуса, оскільки у останніх не було законних підстав вважати, що за юридичною адресою позивача кореспонденцію отримує невідома особа.

Отже, беручи до уваги вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що виконавчий напис №2259 від 17.03.2010р., вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1. на договорі іпотеки №PL 06-446/100 від 04.10.2006р. за відсутності документів, які підтверджують безспірний характер вимог Публічного акціонерного банку „ОТП Банк”, є суттєвим порушенням порядку вчинення виконавчого напису та підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, оскільки вимоги позивача ґрунтуються на приписах законодавства, підтверджуються матеріалами справи та відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.129 Конституції України, Законами України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, „Про нотаріат”, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Продукти України”, м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”, м.Київ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1., про визнання виконавчого напису №2259 від 17.03.2010р., вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1. на договорі іпотеки №PL 06-446/100 від 04.10.2006р. таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №2259 від 17.03.2010р., вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1. на договорі іпотеки №PL 06-446/100 від 04.10.2006р.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” (01601, м.Київ, вул. Жилянська, 43, ЄДРПОУ 21685166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Продукти України” (83052, м.Донецьк, бул. Шевченка, 105, ЄДРПОУ 30255314) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

У судовому засіданні 16.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Демідова П.В.

Повний текст рішення за правилами

ст.ст.84-85 ГПК України підписано 22.08.2011р.

<Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >