Рішення № 18192394, 13.09.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2011 р.

Справа № 5004/1676/11 за позовом Прокурора м. Нововолинська в інтересах держави в особі Нововолинської міської ради

до відповідача: підприємця ОСОБА_1

про звільнення земельної ділянки

Суддя С.В.Костюк

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

В судовому засіданні взяв участь Федоренко Р.В. помічник прокурора області.

Права та обовязки учаснику судового процесу розяснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Прокурор м.Нововолинська звернувся з позовом в інтерасах держави в особі Нововолинської міської ради до підприємця ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,02га за адресою вул.Автобусна (район АЗС та ТзОВ ЛУМ).

Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що факт самовільного зайняття земельної ділянки підприємцем ОСОБА_1 встановлено актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.04.11р. та 10.05.11р., актом обстеження земельної ділянки від 11.04.11р. та приписом №001443 від 05.07.11р. Державної екологічної інспекції у Волинській області.

При обгрунтуванні заявленої вимоги посилається на ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 36-1 ЗУ «Про прокуратуру», ст.1 ЗУ «Про державний контродь за використанням та охороною земель».

До позовної заяви долучено акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.04.11р. та 10.05.11р., акт обстеження земельної ділянки від 11.04.11р. та припис №001443 від 05.07.11р. Державної екологічної інспекції у Волинській області.

В судовому засіданні помічник прокурора зазначив, що на момент розгляду справи земельна ділянка (район АЗС та ТзОВ ЛУМ) не звільнена відповідачем, що підтвердив відповідною довідкою.

Відповідач письмових пояснень по суті заявленого позову суду не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4532500002693. Однак не скористався своїм правом взяти участь в судовому засіданні, як це передбачено ст. 22 ГПК України.

Оскільки обставини щодо неможливості вирішення спору по суті в судовому засіданні 13.09.2011р. відсутні, суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами відповідно до положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З наданих сторонами матеріалів, пояснень представників сторін вбачається наступне:

Згідно акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.04.11р. (а.с.9), яка проводилась головним спеціалістом з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему виявлено самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,02 га, на якій самовільно розміщений пунк прийому металобрухту підприємцем ОСОБА_1 Ніяких розпоряджень органів виконавчої влади стосовно надання земельної ділянки в оренду відповідачу не приймалось, технічна документація та правовстановлюючі документи відсутні, плата за землю не проведена. Зазначене свідчить про порушення відповідачем вимог статей 124-126, 206 Земельного кодексу України, відповідальність за дане правопорушення передбачена ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також 08.04.11р. винесено припис, в якому зобовязано відповідача до 10.05.11р. звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, зняти огорожу, ліквідувати контейнер та постанову №000166 про адміністративне правопорушення відповідно до ст..125 Земельного кодексу України та ст.ст.53-1, п.б ч.1 ст.211 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

11.04.11р. головним спеціалістом з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему було складено акт №02 обстеження земельної ділянки, в якому встановлено, що самовільно зайнята земельна ділянка належить до земель промисловості, призначена для комерційного використання та знаходиться у комунальній власності. За фактом самовільного захоплення земельної ділянки винесена постанова про накладення адміністративного стягнення №06 у вигляді штрафу в розмірі 187грн.

Листом №07-06/266 від 26.04.11р. відділ містобудування та архітектури м.Нововолинська повідомив, що була проведена перевірка на наявність дозвільної документації на встановлення малої архітектурної форми по вул.Автобусна (район АЗС та ТзОВ ЛУМ) і встановлено, що заяв від підприємця ОСОБА_1 не поступало. Окрім того, рішенням Нововолинської міської ради №452 від 22.12.10р. вирішено розмістити на спірній території майстерню по ремонту автомобілів з авто мийкою, яка після розроблення та затвердження в установленому порядку землевпорядної документації буде виставлена для продажу на аукціоні.

10.05.11р. було проведено повторне обстеження земельної ділянки з метою перевірки виконання припису від 08.04.11р. В ході якої державний інспектор встановив, що порушення не були усунуті, це підтверджується актом перевірки вимог дотримання земельного законодавства та приписом, в якому повторно зобовязано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Крім того, 05.07.11р. державним інспектором з навколишнього середовища Державної екологічної інспекції у Волинській області було винесено припис №001443, в якому пітдверджується, що відповідач використовує самовільну зайняту земельну ділянку, в якому зобовязано припинити несанкціоновану діяльність із заготівлі металобрухту та звільнити земельну ділянку до 08.07.11р. На цій підставі винесена постанова №005948 про накладення адміністративного штрафу у розмірі 170грн.

Факт користування земельною ділянкою підтвердив ОСОБА_3 в поясненні від 08.07.11р., який на прохання відповідача охороняє самовільно розміщений пунк прийому металобрухту.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено термін "самовільне зайняття земельної ділянки" це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до п. б ч.1 ст 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільно зайняття земельних ділянок.

Абзацом другим п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.11р. зазначено, що при вирішенні спорів про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів щодо оформлення права на земельну ділянку, тощо.

Повноваження щодо контролю в галузі охорони земель визначені Законом України “Про охорону земель”, зокрема 5 та 16 даного закону та ст.. 15 Земельного кодексу України визначено, що спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони земель є центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, до повноважень зазначеного органу належить здійснення державного контролю за використанням та охоронною земель у частині додержання встановленого порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 3 Положення про головне управління Держкомзему в області, затверджене наказом Держкомзему 17.06.2008№123, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008р. за №623/15314, основними завданнями головного управління є здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Пункт 3 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 р. N 1520 визначає, що основним завданням Дежавної екологічної інспекції є здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи те, що матеріали справи підтверджено факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки в розмірі 0,02га, який останнім не спростовано, вимога прокурора підставна і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст..49 ГПК України судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача в дохід державного бюджету України.

Керуючись Законами України “Про охорону земель” “Про державний контроль за використанням то охороною земель”, Земельним кодексом України, ст. .ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1.Позов задоволити повністю.

2.Зобовязати підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,02га за адресою вул.Автобусна (район АЗС та ТзОВ ЛУМ) та привести земельну ділянку в попередній стан.

3.Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) державне мито в дохід державного бюджету України в сумі 102грн. (УДК у м. Луцьку Банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, Код одержувача: 21741605, МФО: 803014, Розрахунковий рахунок: 31113095700002) та 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в дохід державного бюджету (р/р 31217259710002, Одержувач коштів: УДК у м. Луцьку, Банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, Код одержувача: 21741605, МФО: 803014, КЕКД (код економічної класифікації доходів) 22050000).

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України.

Суддя С. В. Костюк

Повний текст рішення

складено та підписано

14.09.11