Рішення № 18192322, 07.09.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

07 вересня 2011 р. Справа 7/119/2011/5003

за позовом: Відкритого акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства "Чорноморська перлина", с. Базарянка, Татарбунарський район, Одеська область

до: Товариства з обмеженою відповідальністю ""НВФ "Ваксан", м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область <адреса відповідача >

про стягнення 21 240,00 грн.

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Ольхова Т.О.

Представники

позивача: ОСОБА_1 - юрист, довіреність б/н від 10.05.2011 року, паспорт НОМЕР_1 виданий Кіровоградським РВ УМВС України в Кіровоградській області 28.03.2000 року.

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Відкритим акціонерним товариством сільськогосподарським підприємством "Чорноморська перлина", с. Базар'янка, Татарбунарський район, Одеська область заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Ваксан", м. Гайсин про стягнення 21 240,00 грн. заборгованості.

Ухвалою від 14.07.2011 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/119/2011/5003 та призначено до розгляду на 26.07.2011 року.

Ухвалою суду від 26.07.2011 року в зв'язку з неявкою представника відповідача та з метою надання представниками сторін додаткових доказів розгляд справи відкладено до 07.09.2011 року.

Відповідач в судове засідання 07.09.2011 року не з'явився, документів витребуваних ухвалою від 26.07.2011 року не надав, причин неявки та неподання документів не повідомив, при тому, що про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином - ухвалою від 26.07.2011 року, яка надсилалась рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Разом з тим зазначає, що згідно витягу з ЄДРЮОФОП серія АЕ № 804591 місцезнаходженням відповідача значиться вул. Богуна, буд. 79, м. Гайсин, Вінницька область, 23700, яка є ідентичною тій по якій направлялись ухвали по даній справі.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвал, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Про поінформованість відповідача про наявність в провадженні суду справи № 7/119/2011/5003 свідчать наявні у справі повідомлення про вручення поштових відправлень № 20920330, № 20920194, № 2090283 тощо.

Слід зазначити, що окрім юридичної адреси суд надсилав копії ухвал за адресою виробничої бази відповідача вказаною в договорі від 15.03.2010 року - пров.Енергетичний, 17. м.Умань Черкаської області (п.1.1 Договору).

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

07.09.2011 року в судовому засіданні представником позивача подано клопотання в якому останній повідомляє, що у відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" Відкрите акціонерне товариство Сільськогосподарське підприємство "Чорноморська перлина" змінило найменування на Публічне акціонерне товариство Сільськогосподарське підприємство "Чорноморська перлина". Додатком до клопотання останнім додано копію протоколу № 1 Загальних зборів акціонерів ВАТ СП "Чорноморська перлина".

Вказану заяву суд приймає до розгляду, як таку, що не суперечить вимогам ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

15.03.2010 року між ТОВ "НВФ "Ваксан" (Підрядник) та ВАТ СП "Чорноморська перлина" (Замовник) був укладений договір підряду № 1-01-10.

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку, терміни та на умовах передбачених Договором Підрядник зобов'язується відповідно до технічного завдання Замовника і за його рахунок виконати дослідно-конструкторські, технологічні роботи з доопрацювання конструкторської документації, виготовленої ТОВ "НВФ "Ваксан" та виготовленню згідно такої документації дослідного зразка машини для подрібнення виноградної лози, а також роботи по випробуванням даного обладнання на виробничій базі Підрядника, розташованої за адресою: Черкаська область, м. Умань, пров. Енергетичний, 17.

Згідно розділу 2 Договору до обов'язків Підрядника віднесено:

- в термін не пізніше 20.06.2010 року виконати дослідно-конструкторські, технологічні роботи з доопрацювання документації та виготовлення дослідного зразка обладнання, а також підготувати таке обладнання до здійснення його випробувань і приймання-передачі, забезпечивши відсутність будь-яких прав третіх осіб на отриманий результат виконаних робіт, повідомивши Замовника про готовність у письмовій формі (п.2.1 Договору);

- в термін не пізніше 01.07.2010 року передати Замовнику результат виконаних робіт, а саме: передбачені Договором доопрацьовану документацію, обладнання і будь-які майнові права інтелектуальної власності на них, підписавши за даним фактом відповідний Акт прийому-передачі (п. 2.4 Договору).

Ціна Договору дорівнює загальній вартості робіт, і становить суму, у розмірі 31 860 грн. у тому числі ПДВ (20%) (п.5.1 Договору).

Оплата передбаченої п.5.1 Договору суми здійснюється Замовником протягом 3-х банківських днів з моменту приймання-передачі результатів виконаних робіт та підписання Акту прийому-передачі (п. 5.3 Договору).

Відповідно п.6.3 Договору в разі якщо в ході виконання передбачених Договором робіт виявляється неможливість досягнення результату, що відповідає вимогам затвердженого Замовником технічного завдання, що виникла з вини Підрядника, у тому рахунку внаслідок узгодження останнім вимог такого технічного завдання, які являються невиконуваними або неспіврозмірними передбаченим Договором розміру загальної вартості та/або тривалості термінів виконання робіт, Підрядник зобов'язується негайно, у термін не пізніше наступного робочого дня з моменту виявлення такої неможливості, письмово повідомити Замовника, а також у триденний термін сплатити на письмову вимогу останнього штраф, в розмірі 21 240 грн. та передати будь-який результат робіт, який наявний на такий момент..

В доповнення до Договору між сторонами було підписано додаток № 1 (Технічне завдання), а також акт прийому-передачі конструкторської документації (а.с.13-14, т.1).

За твердженням позивача відповідно до умов договору ТОВ "НВФ "Ваксан" взяті на себе зобов'язання в період з 20.06.2010 року по 01.07.2010 року по передачі ПАТ СП "Чорноморська перлина" конструкторської документації та дослідного зразка машини для подрібнення виноградної лози не виконало.

09.06.2010 року позивачем на адресу відповідача направлено запит щодо ходу виконання передбачених договором робіт, що підтверджується фіскальним чеком та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.16-17, т.1).

22.07.2011 року на адресу відповідача направлено претензію з вимогою сплатити штраф за невиконання зобов'язань по договору підряду № 1-01-10 від 15.03.2010 року.

В підтвердження надіслання претензії останнім додано копію фіскального чеку та повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.19-20, т.1).

За твердженням позивача відповідач відповіді на запит та претензію не надав, зобов'язання за договором не виконав, що спонукало його звернутись з відповідним позовом до суду.

В підтвердження відсутності надходження коштів від відповідача позивачем надано суду довідки банківських установ № 577 від 01.09.2011 року (ПУМБ), № 500-10-11/2289 від 02.09.2011 року (ОТП-Банк), № с16-43-1-5-19-7278 від 02.09.2011 року (Райффайзен Банк Аваль).

Беручи до уваги встановлені обставини суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З підписанням 15.03.2010 року сторонами договору між ними виникли правовідносини регулювання яких здійснюється § 3 (Будівельний підряд) Глави 61 ЦК України (Підряд) (ст.ст.875-886 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною 4 ст.879 ЦК України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вказувалось вище, в п.6.3 Договору сторони погодили за невиконання зобов'язань Підрядником сплату ним штрафу у фіксованій сумі в розмірі 21240,00 грн..

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення штрафу за невиконання зобов'язань за договором підряду № 1-01-10 від 15.03.2010 року в розмірі 21 240,00 грн. правомірною та обґрунтованою.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення штрафу в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

При прийнятті рішення суд задовольняє клопотання позивача стосовно зміни його найменування.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

07.09.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, ч.ч.1, 2, 3, 5 ст. 49, ст.ст. 82, 84, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Ваксан", вул. Богуна, буд. 79, м. Гайсин, Вінницька область, 23700 (код ЄДРПОУ - 36595289) на користь Публічного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства "Чорноморська перлина", вул. Шевченка, 37, с. Базар'янка, Татарбунарський район, Одеська область, 68162 (код ЄДРПОУ - 00413446) - 21 240 грн. 00 коп. - штрафу, 212 грн. 40 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 15 вересня 2011 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - відповідачу - ТОВ "НВФ "Ваксан" - вул. Богуна, буд. 79, м. Гайсин, Вінницька область, 23700.

3 - відповідачу - ТОВ "НВФ "Ваксан" - пров.Енергетичний, 17, м.Умань Черкаська область.