Постанова № 18174722, 08.09.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 вересня 2011 року Справа № 5002-3/1657.1-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДмитрієва В.Є.,

суддівВолкова К.В.,

Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

представник позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 27.07.11 - товариство з обмеженою відповідальністю "Вишукувальна експедиція "Фундамент проект";

представник позивача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 10.03.11 - товариство з обмеженою відповідальністю "Вишукувальна експедиція "Фундамент проект";

представник відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 338-Д від 22.04.11 - відкрите акціонерне товариство "Крименерго";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вишукувальна експедиція "Фундамент проект" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 14 червня 2011 року у справі №5002-3/1657.1-2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вишукувальна експедиція "Фундамент проект"

до публічного акціонерного товариства "Крименерго"

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ «Вишукувальна експедиція «Фундамент проект» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - ВАТ "Крименерго" про визнання недійсним рішення комісії ВАТ "Крименерго" з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією про нарахування вартості недорахованої електроенергії за актом № 107840 від 25.02.2010 у розмірі 148557,11грн., посвідчене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією № 5061 від 15.03.2010.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.06.2010 у справі № 2-22/2287-2010 позов ТОВ «Вишукувальна експедиція «Фундамент проект», м. Ялта задоволено у повному обсязі, рішення комісії ВАТ "Крименерго" з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією про нарахування вартості недорахованої електроенергії за актом № 107840 від 25.02.2010 у розмірі 148557,11грн., яке оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією № 5061 від 15.03.2010, визнано недійсним. На користь позивача з відповідача стягнуто судові витрати, (т.2 а.с.47-55).

09.07.2010 видано Наказ господарського суду у справі №2-22/2287-10 на примусове виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.06.2010 (т.2 а.с.60).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 у справі № 2-22/2287-10 рішення господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2011 у справі №2-22/2287-2010, рішення господарського суду та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 скасовано, справу скеровано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим (т. 2 а.с.191-194).

Справі привласнений номер 5002-3/1657.1-2011.

До дня слухання справи від позивача надійшла заява у порядку частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій товариство просило прийняти суд зміни до позовних вимог, викладених у наступній редакції: визнати недійсним рішення комісії ВАТ «Крименерго»за наслідками розгляду акту про порушення ППЕЕ про нарахування вартості недонарахованої електроенергії по акту N107840 від 25.02.2010 у розмірі 148557,11грн., оформленого протоколом засідання комісії №5061 від 15.03.2010; скасувати оперативно-господарську санкцію, встановлену за рішенням комісії ВАТ «Крименерго»по розгляду акту про порушення ППЕЕ про нарахування вартості недонарахованої електроенергії по акту №107840 від 25.02.2010 у розмірі 148557,11грн., оформленого протоколом засідання комісії №5061 від 15.03.2010 та судові витрати покласти на відповідача. (а.с.3-4т.3).

19.05.2011 до заяви про зміну позовних вимог від позивача надійшли доповнення, відповідно до яких він просив суд відмінити оперативно-господарську санкцію, встановлену за рішенням комісії ВАТ «Крименерго»по розгляду актів порушення ППЕЕ про нарахування вартості недорахованої електроенергії по акту №107840 від 25.02.2010 у розмірі 148557,11грн., оформленого протоколом засідання комісії №5061 від 15.03.2010.

Крім того, позивач просив покласти на відповідача судові витрати (а.с.14-15 том 3).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя І.О. Соколова) від 14 червня 2011 року, проведено заміну відповідача у справі - відкрите акціонерне товариство "Крименерго" на його правонаступника - публічне акціонерне товариство "Крименерго".

В частині вимог про визнання недійсним рішення комісії відкритого акціонерного товариства "Крименерго" за наслідками розгляду акту про порушення ППЕЕ про нарахування вартості недонарахованої електроенергії по акту №107840 від 25.02.2010 у розмірі 148557,11грн., оформленого протоколом засідання комісії №5061 від 15.03.2010 - провадження у справі припинено.

В частині позовних вимог про скасування оперативно-господарської санкції, встановленої рішенням комісії відкритого акціонерного товариства "Крименерго" - відмовлено.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Вишукувальна експедиція "Фундамент проект" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що висновки суду про припинення дії договору №101 від 21.02.1997 не відповідають обставинам справи, оскільки договір №2979 не був підписаний відповідачем, а діючий договір від 1997 року у встановленому законодавством порядку розірваний не був. Разом з тим, заявник вказує на те, що Вищим господарським судом було зазначено, що рішення енергопостачальника про донарахування споживачеві 1498577,11грн. вартості недорахованої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, однак господарський суд при прийнятті рішення у справі проігнорував вимоги статті 235 Господарського кодексу України в частині можливості застосування до субєкта, що порушив господарське зобов'язання лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

На підставі розпорядження керівництва суду від 08.09.2011, суддю Балюкову К.Г. у звязку з перебуванням її у відпустці було замінено на суддю Гонтаря В.І.

Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

01 березня 1994 року між ПЕО «Крименерго»в особі Ялтинського ПЕО «Крименерго», (на даний час ПАТ «Крименерго») та ОП Вишукувальна експедиція № 5 «Фундамент проект»(на даний час ТОВ «Вишукувальна експедиція «Фундамент проект») був укладений договір про користування електричної енергії за № 101( т. 1 а.с.133-136).

Пунктом 8 договору від 01.03.1994 передбачено, що вказаний договір укладений на строк до 31.12.1994, вступає в дію з дня його підписання та вважається продовженим на наступний рік, якщо не надійшло до першого грудня заяв від однієї із сторін про його припинення або перегляду.

В подальшому, 24.02.1997 між ДАЕК «Крименерго»в особі Ялтинського підприємства електричних мереж (на даний час ПАТ «Крименерго») та ОП Вишукувальна експедиція № 5 «Фундамент проект»(на даний час ТОВ «Вишукувальна експедиція «Фундамент проект») був укладений договір про користування електричної енергії № 101 (т.1 а.с.44 -53).

Оскільки доказів припинення договору матеріали справи не містять він визнається діючим.

Пунктом 6 у розділі 4 договору встановлено, що строк його дії до 31.12.1997, який вступає у силу з дня його підпису та вважається щорічно продовженим, якщо від сторін не надійшло заяви про його припинення або перегляду.

Як вбачається з матеріалів справи ОП Вишукувальна експедиція № 5 «Фундамент проект»знаходиться а території МДЦ «Артек»з 1968 року. До 2001 року енергопостачання бази експедиції проводилось від власної ТП - 647 з трансформатором.

У 2001 році, за проханням керівництва МДЦ «Артек», позивач передав ТП - 647 на баланс МДЦ «Артек»та з цього періоду є його субабонентом. (т.3 а.с.21).

У цьому ж році відповідно до умов договору купівлі-продажу № 352 від 13.11.2001, позивач продав ДПУ «Артек»підстанцію ТП - 647, яка знаходиться за адресою: місто Ялта, смт. Гурзуф, База Артек», вул. Червоних краваток, 2, а у серпні 2002 року за актом приймання - передачі позивач передав підстанцію на баланс покупцю - ДПУ «Артек». (т.3, а.с.32-34).

Після укладення договору купівлі-продажу підстанції ТП - 647, між Державним підприємством України "Міжнародний дитячий центр «Артек» та орендним підприємством Вишукувальна експедиція № 5 «Фундамент проект», було укладено договір на користування електричної енергії № 388 від 28.05.2003, за яким позивач виступав у якості субспоживача. Строк дії цього договору був встановлений на один рік (пункт 6.1.) (т.1, а.с.149-150).

У 2004 та у 2005 роках позивач спрямовував на адресу ДПУ «Артек»проект договору про сумісне використання технічних мереж головного споживача, яки останнім підписані не були. ( т.1 а.с.151-153, 53-58).

Не отримавши від ДПУ «Артек», згоди на укладення вищевказаних договорів, позивач, як було вказано вище, спрямував проект договору № 2979 про постачання електричної енергії до Ялтинського ЕС ВАТ «Крименерго»(т.1. а.с.59-66).

12.10.2005 позивач спрямував лист до керівника Ялтинського РЕС «Крименерго», з вимогою про спрямування листа до керівництва ДПУ «Артек»про необхідність укладення з позивачем договору про сумісне користування технологічних мереж, відповідно до Правил користування електричною енергією. ( т.3 а.с.21).

01.08.2006 Ялтинський РЕС ВАТ «Крименерго»своїм листом повідомив, що позивач повинен надати необхідні документи для укладення з відповідачем договору на поставку електричної енергії у строк до 09.08.2006 (т.3 а.с.36).

25.02.2010 представниками відкритого акціонерного товариства Крименерго" було складено акт про порушення Правил користування електричної енергії для юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності за № 107840.

Відповідно до складеного акту, оглядом електричної установки об'єкту за адресою: смт. Гурзуф, База Артек, вул. Червоних краваток 2, що використовується позивачем, встановлено, що споживач порушив Правил користування електричною енергією шляхом самовільного підключення до мереж Ялтинської міської електростанції відкритого акціонерного товариства “Крименерго”. Електроенергія споживається у відповідача, не оплачується. Акт допуску в експлуатацію датований 09.09.2004 р.

Відповідно до п. 3.1 акту № 107840 від 25.02.2010р. зазначено, що фактичну потужність, що споживається встановити неможливо.

Згідно п. 3.4 акту, зафіксовані наступні ознаки розрахункового лічильника: САЧ-И678, Струм 10 - 40 А, Клас 2 № 996418, показання 042040, Держпломба II 2004, Пломба ЕН 43094/2085.

Як вбачається з п. 5 акту № 107840 від 25.02.2010р. “Застосовані заходи”, об'єкт відключений 25.02.2010р. о 11 год. 50 хв. Використання електроенергії заборонено до укладення чинного договору.

Також, відповідно до п. 7 акту, споживач був запрошений до енергонадзору відкритого акціонерного товариства “Крименерго” РЕС, за адресою: м. Сімферополь, вул. Медведєва, 3, для розгляду цього акту 15.03.2010р.

Під час засідання комісії відкритого акціонерного товариства “Крименерго” з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, яке відбулось 15.03.2010р., було прийнято рішення, за яким, розглянувши акт № 107840 від 25.02.2010р., комісія дійшла висновку, що вказаний акт потребує здійснення перерахування об'єму електроенергії недоврахованої в силу порушення споживачем-юридичною особою Правил користування електричною енергією згідно Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем-юридичною особою правил користування електричної енергії, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. № 562 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006р. за № 782/12656.

Ухвалене рішення оформлене протоколом засідання комісії відкритого акціонерного товариства “Крименерго” з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією № 5061 від 15.03.2010р.

Згідно вказаного протоколу, у якості вихідних даних для проведення перерахунку взяті наступні: найменування споживача та об'єкту, на якому виявлено порушення - товариства з обмеженою відповідальністю "Вишукувальна експедиція "Фундаментпроект", база смт. Гурзуф, вул. Червоних краваток 2”; номер договору - “0”; характер порушення Правил користування електричною енергією (із зазначенням відповідного пункту Методики...) - “самовільне бездоговірне підключення”; тип та номер лічильника - “СА4-И678 № 996418”; номінальний струм лічильника, А - “40”; коефіцієнт трансформації трансформаторів току - “0”.

В результаті розгляду акту № 107840 від 25.02.2010р., нарахована комісією вартість неврахованої електроенергії була визначена в розмірі 148557,11грн. Рішення комісії мотивовано тим, що потужність струмоприймачів прийнята по зафіксованим на момент перевірки токам під час робочого навантаження в розмірі 80 А. При цьому, кількість годин роботи протягом доби вказана: 12 (без вихідних днів). В порядку, визначеному Правилами, було складно акт-вимогу щодо погашення нарахованої заборгованості та рахунок за № 2979/5 від 16.03.2010р. із реквізитами для перерахування.

Внаслідок розгляду Акту № 107840 від 25.02.2010 позивачу була нарахована вартість неврахованої електроенергії в розмірі 148557,11грн.

Крім того, відповідачем було складно Акт - вимогу щодо погашення нарахованої заборгованості та рахунок за № 2979/5 від 16.03.2010 із реквізитами для перерахування, (т. 1 а.с.112-113).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Причому права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Такими актами є, зокрема, оскаржуване позивачем рішення у вигляді протоколу засідання комісії відкритого акціонерного товариства "Крименерго".

Пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією передбачено, що споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.

Про відповідне право споживача зазначено безпосередньо в самому протоколі № 5120 від 31березня 2010 року.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав і законних інтересів шляхом визнання недійсним рішення комісії відповідає частині другій статті 20 Господарського кодексу України.

Вказана правова позиція закріплена Постановою Верховного Суду України від 04 квітня 2011 року у справі № 2-24/912-2010 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 22 грудня 2010 року у справі № 2-24/912-2010 за позовом відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський завод пластмас” до відкритого акціонерного товариства „Крименерго” про зобовязання скасувати протокол.

Згідно статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобовязані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Як слідує з матеріалів справи, між сторонами виниклі правовідносини зі споживання електричної енергії, яки регулюються Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31липня 1996 року № 28, нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Згідно з частини 1 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Як вже зазначалось вище, відносини сторін врегульовані договором про поставку електричної енергії №101 від 24 лютого 1997року.

Доказів припинення дії договору чи визнання його недійсним суду не надано.

Посилання публічного акціонерного товариства "Крименерго" на те, що листи з пропонуванням укладення нового договору є доказом того, що договір від 1997 року припинив свою дію, не приймаються судовою колегією, оскільки чинне законодавство України, зокрема пункт 1 статті 188 Господарського кодексу України передбачає, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не

встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Доказів розірвання договору відповідно до вимог чинного законодавства, в матеріалах справи відсутнє.

За змістом статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі енергії зобовязані додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. При цьому споживачі енергії несуть відповідальність за порушення умов договору та Правил користування електричною енергією.

Так, рішення комісії відкритого акціонерного товариства “Крименерго”з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією № 107840 від 25.02.2010, оформлене протоколом № 5061 від 15.03.2010, мотивовано тим, що кількість годин роботи протягом доби, коли здійснювалося споживання електричної енергії вказана 12 (дванадцять) годин. При цьому, як зазначено в протоколі, кількість годин споживання визначена без урахування вихідних днів.

Втім, зазначені величини є необгрунтованими, оскільки згідно внутрішнього розкладу позивача, його робочий час протягом доби становить 8 (вісім) годин. Робочий тиждень складають п'ять днів.

Аналогічні дані були зафіксовані самим актом про порушення Правил користування електричною енергією № 107840 від 25.02.2010, згідно п. 2 якого режим роботи підприємства складає: з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., обід з 12 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв., вихідні субота та неділя.

Таким чином, визначення вартості недоврахованої електричної енергії, яка була спожита позивачем, спростовується вищенаведеним, що дає підстави судовій колегії вважати ухвалене рішення комісії відкритого акціонерного товариства “Крименерго” недійсним.

Згідно п. 2.6 Методики, у разі виявлення в споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 цієї Методики, та за умови відсутності договору величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п.,кВт*год), розраховується за формулою:

Wдоб.с.п. = Рс.п. * tвик.с.п,

де Рс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулами:

у разі підключення до однієї фази

Рс.п. = І * Uном.фаз. * cosj;

у разі підключення до трьох фаз

Рс.п. = 3*І * Uном.фаз. * cosj,

де І - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок.

Поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачений законодавством у сфері метрології.

За згодою сторін сила струму може бути визначена виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні усіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології;

Uном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ;

cos j - косинус кута між фазною напругою Uфаз. та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cos j приймається рівним 0,9;

tвик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./добу).

Для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Дпер. береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення.

Так, згідно рішення комісії відкритого акціонерного товариства “Крименерго” з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією № 107840 від 25.02.2010, оформленого протоколом № 5061 від 15.03.2010, у якості вихідних даних для проведення перерахунку були взяті наступні: найменування споживача та об'єкту, на якому виявлено порушення - товариства з обмеженою відповідальністю "Вишукувальна експедиція "Фундаментпроект", база смт. Гурзуф, вул. Червоних краваток 2”; номер договору - “0”; характер порушення Правил користування (із зазначенням відповідного пункту Методики...) - “самовільне бездоговірне підключення”; тип та номер лічильника - “СА4-И678 № 996418”; номінальний струм лічильника, А - “40”; коефіцієнт трансформації трансформаторів току - “0”.

Разом з тим, потужність струмоприймачів, прийнята по зафіксованим на момент перевірки струмам під час робочого навантаження, була використана в розмірі 80 А.

Також, згідно додатку до протоколу № 5061 від 15.03.2010, сила струму, що використовувалася під час визначення добового споживання електричної енергії, також була визначена в розмірі 80 А.

Втім, використана сила струму у 80 А не відповідає дійсній потужності лічильника на об'єкті вимірювання та не може використовуватися під час визначення нарахованої заборгованості на тих підставах, що відповідно до п. 3.6 акту № 107840 від 25.02.2010р., струм, заміряний 4606575 по фазам склав: “А”5,7 А; “В”4,2 А; “С”8,8 А.

Більш того, аналогічні можливості прибору обліку визначені його паспортом ОПТ.468.007 ПС, згідно п. 6.2.3 якого на щітку лічильника вказані номінальний та максимальний струми лічильника, наприклад: 10 - 40 А, де 10 А - номінальний, а 40 А - максимальний струми лічильника; для трансформаторних лічильників вказаний тільки номінальний струм.

Відповідно до п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96р. № 28: підключення - виконання операцій комутації в місцях контактних з'єднань електропроводки з метою подачі напруги на електроустановку (електроустановки);

Іншими словами, з п. 1.2 та пп. 5 п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. № 562 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 04.07.2006р. за №782/12656, вбачається, що сама Методика, на підставі якої оскаржуваним рішенням було визначено розмір заборгованості, застосовується у даному випадку за наявності двох обов'язкових умов: по-перше: коли мова йде про визначення саме необлікованої вартості електричної енергії, тобто такої, що не фіксується спеціальними засобами обліку; по-друге: коли має місце саме самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача, що полягає у виконанні операцій комутації в місцях контактних з'єднань електропроводки з метою подачі напруги на електроустановку (електроустановки).

Згідно позовних вимог позивач просить визнати недійсним рішення комісії по застосуванню оперативно-господарської санкції в частині суми 148557,11грн.

У відповідності до вимог статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право:

-визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству;

-виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони;

-зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання;

-стягувати у доход Державного бюджету України із сторони, що порушила строки розгляду претензії, штраф у розмірі, встановленому статтею 9 цього Кодексу або у відповідності до законів, що регулюють порядок досудового врегулювання спорів у конкретних правовідносинах;

-стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону;

-відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Даний перелік є вичерпним.

Із зазначеної норми та інших норм Господарського процесуального кодексу України вбачається, що при винесенні рішення суд обмежений вимогами позовної заяви та підставами, які зазначив позивач, зміна судом підстав заявлених позовних вимог та позовних вимог не передбачена статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, тому суд позбавлений можливості у випадку встановлення неправильного визначення позивачем підстав заявлених позовних вимог або саме позовних вимог змінити їх на власний розсуд.

Разом з тим, оскільки за рішенням комісії про перерахунок обсягу спожитої електричної енергії та її вартості позивачеві до сплати був виставлений рахунок № 2979/5 від 16.03.2010 (а.с.113 том 1) на суму 148557,11грн., вказана сума є оперативно-господарською санкцією.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 29 листопада 2010 року у справі № 2-15/1783-2009 з розгляду заяви відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 07 вересня 2010 року у справі № 2-15/1783-2009 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Маріно" (далі - TOB "Сан-Маріно") до ВАТ "Крименерго" про визнання дій незаконними та скасування акта, та є обовьязовою для судів згідно вимог статті 111-28 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним.

Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

За частиною 2 статті 237 цього Кодексу порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Вказане право було реалізоване позивачем на дотримання вимог Постанови Вищого господарського суду України від 16 лютого 2011 року у даній справі шляхом висування до відповідача позовних вимог про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої відкритим акціонерним товариством „Крименерго”, оформленої протоколом № 5061 від 15 березня 2010 року в частині суми 148557,11грн., а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

При цьому судова колегія вважає, що як вимоги про визнання недійсним рішення відповідача в частині суми 148557,11грн., так вимоги про скасування оперативно-господарської санкції відповідача, оформленої протоколом № 5061 від 15.03.2010 в частині суми 148557,11грн. є взаємоповязаними, направленими на захист прав позивача від необґрунтованого стягнення надмірно нарахованих сум за скоєне порушення Правил користування електричною енергією, тому не є взаємовиключними.

Оперативно-господарська санкція у вигляді стягнення недоврахованої суми не облікованої електричної енергії, була накладена на позивача саме рішенням комісії відповідача від 15 березня 2010 року, тому суд у будь-якому випадку мав дослідити питання правомірності та правильності прийняття такого рішення, процедури його прийняття, що визначена Правилами користування електричної енергії та надати йому правову оцінку, а тому одночасне заявлення позивачем вимог про визнання недійсним рішення від 15 березня 2010 року та про скасування оперативно-господарської санкції слід визнати обґрунтованим.

Згідно положень діючого Господарського процесуального кодексу України право на обрання способу захисту своїх прав належить виключно позивачеві та реалізується останнім шляхом висування позову до відповідача, що містить формулювання позивачем предмету позову та його підстав.

Таким чином, захист позовних вимог декількома передбаченими законодавством способами, які не є взаємовиключними діючим господарським процесуальним законодавством України не заборонений, а тому заявлені позивачем вимоги згідно їх уточнень підлягають задоволенню судовою колегією по результатам повторного розгляду справи та дослідження доводів апеляційної скарги в повному обсязі.

Оскільки неправильне встановлення обставин справи судом першої інстанції щодо дій відповідача при прийнятті комісією рішення по результатам розгляду акту про Порушення правил користування електричною енергією потягло невідповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, таке рішення суду підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вишукувальна експедиція "Фундамент проект" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2011 року у справі №5002-3/1657.1-2011 скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі.

"Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення комісії публічного акціонерного товариства "Крименерго" з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією про нарахування вартості недонарахованої електроенергії по акту №107840 від 25.02.2010 у розмірі 148557,11грн., оформленого протоколом засідання комісії №5061 від 15.03.2010.

Скасувати оперативно-господарську санкцію, яка застосована публічним акціонерним товариством "Крименерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Вишукувальна експедиція "Фундамент проект" у вигляді нарахування вартості недонарахованої електроенергії встановленої рішенням комісії відкритого акціонерного товариства "Крименерго", що оформлена протоколом засідання комісії №5061 від 15.03.2010, в частині суми 148557,11грн.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, Сімферополь, 95034; код ЄДРПОУ 00131400) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вишукувальна експедиція "Фундамент проект" (вул. Гайдара, 6, Гурзуф, Ялта, Автономна Республіка Крим, 98640; код ЄДРПОУ 20706723) державне мито у розмірі 127,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236грн."

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя< Підпис >В.Є. Дмитрієв

Судді< Підпис >К.В. Волков

< Підпис >В.І. Гонтар

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вишукувальна експедиція "Фундамент проект" (вул. Гайдара, 6,Гурзуф,Ялта, місто, Автономна Республіка Крим,98640)

2. Публічне акціонерне товариство "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034)