Постанова № 18174719, 08.09.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 вересня 2011 року Справа № 5002-5/2213-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДмитрієва В.Є.,

суддівГонтаря В.І.,

Проценко О.І.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: ОСОБА_1, довіреність №04/01 від 04.01.2011.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ИССО" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 18 липня 2011 року у справі №5002-5/2213-2011

за позовом малого підприємства "Каштак" (вул. Євпаторійська, 51-в, Уютне, Сакський р-н, 96555)

дотовариства з обмеженою відповідальністю "ИССО" (вул. Чапаєва, 47, Євпаторія, 97420)

про стягнення 50693,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - мале підприємство "Каштак" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "ИССО" про стягнення суми основного боргу у розмірі 35000,00грн. та пені у розмірі 15693,75грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання за договорами підряду.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя М.П. Гаврилюк) від 18 липня 2011 року, позов задоволено частково.

З відповідача на користь позивача стягнуто суму основного боргу у розмірі 35000грн., пеню у розмірі 4382,47грн., державне мито у сумі 393,87грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 183,34грн. В решті позову - відмовлено.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ИССО" пені у розмірі 4382,47грн.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що наводячи в рішенні суду порядок розрахунку стягнення штрафних санкції, господарський суд не навів самого розрахунку пені, а також помилково не застосував приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, що призвело на думку заявника до безпідставного стягнення з відповідача суми пені у розмірі більшому, ніж це передбачено нормами діючого законодавства.

В судове засідання апеляційної інстанції призначене до розгляду на 08.09.2011, представник позивача не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

25 серпня 2011 року за розпорядженням секретаря судової палати Видашенко Т.С. суддю Волкова К.В. замінено на суддю Проценко О.І.

Приймаючи до уваги, що заяви про відкладення розгляду справи або повідомлень про поважність причини неявки до суду від зазначеного учаснику спору на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду не надходило, судова колегія визнала можливим розглянути справу у їх відсутність, вважаючи наявні у справі докази достатніми для прийняття рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 5 січня 2009 року між малим підприємством "Каштак" (підрядник за договорами) та товариством з обмеженою відповідальністю "ИССО" (замовник за договорами) укладено договори підряду №№16П, 17П, 18П на виконання ремонтних робіт (а.с.9-14).

Згідно умов даних договорів позивач взяв на себе зобов'язання виконати для замовника роботи по ремонту квартири АДРЕСА_1, квартири АДРЕСА_2, квартири АДРЕСА_3 на загальну суму 330000,00грн.

Відповідно пункту 1.1. даних договорів позивач виконує для відповідача роботи по ремонту квартир, повний перелік робіт та вартість яких визначена в проектно-кошторисної документації, яка є невід'ємною частиною договорів, а відповідач зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити роботи.

Відповідно пункту 3.2. договорів розрахунки виконуються протягом 10 днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 3.4. договорів передбачений строк закінчення робіт - до 1 лютого 2009 року.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач взяти на себе зобов'язання за договорами №16П,17П,18П від 5 січня 2009 року виконав у повному обсязі в строк передбачений пунктом 3.4. договорів, що підтверджується актами виконаних робіт від 30 січня 2009 року (а.с.17-20, 30-32, 42-44) та податковими накладними №19,20, 21 від 30 січня 2009 року.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договорами підряду належним чином не виконав, а саме не сплатив своєчасно та у повному обсязі суму за виконані роботи, у зв'язку з чим станом на 12 травня 2011 року за ним склалася заборгованість у розмірі 35000грн.

На адресу відповідача неодноразово були направлені акти звірки взаєморозрахунків які до наступного часу відповідачем не підписані.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського процесуального кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судова колегія зазначає, що в процесі розгляду справи в господарському суді Автономної Республіки Крим, відповідачем у відповідності з нормами статті 33 Господарського процесуального кодексу України не надано суду апеляційної інстанції належних доказів сплати заборгованості за надані послуги, як і не надано спростувань розрахунку заборгованості позивача.

Разом з тим, в судовому засіданні апеляційної інстанції представником відповідача було надано платіжне доручення №526 від 08.09.2011, якім підтверджується оплата основного боргу у розмірі 25000грн., однак, зазначена оплата була проведена відповідачем після винесення рішення у справі господарським судом та не може бути підставою для скасування рішення, оскільки на правильність прийняття рішення у цій частині не впливає.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком господарського суду стосовного того, що сума заборгованості у розмірі 35000грн., є доказаною та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно якій, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Так, пунктом 5.1. договорів передбачено, що у разі порушення відповідачем строків оплати робіт, відповідач сплачує позивачу пеню у розміру подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР (з наступними змінами і доповненнями) передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судова колегія, перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, а також розрахунок пені зроблений судом першої інстанції в тому числі щодо розміру облікової ставки НБУ, що враховувася при розрахунку, а також розмір заборгованості і період її прострочення, дійшла висновку, що місцевим господарським судом необґрунтовано задоволено позовні вимоги в цій частині, оскільки відповідно до пункту 3.2 договорів укладених між сторонами у справі, розрахунки за вказаним договором здійснюються протягом 10 днів після підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що акт прийому-передачі виконаних робіт був підписаний сторонами 30 січня 2009 року (а.с.17-20), відповідно строк оплати вказаних робіт до 9 лютого 2009 року.

Таким чином, період за якій відповідно до вимог чинного законодавства може нараховуватись пеня з 10.02.2009 до 10 серпня 2009 року.

Однак, як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлена до стягнення пеня за період з 14.11.2010, у звязку з чим, судова колегія приходить до висновку щодо необґрунтованості стягнення господарським судом суми пені з відповідача.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги судова колегія вважає обґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення господарського суду прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим воно підлягає частковому скасуванню.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ИССО" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2011 року у справі №5002-5/2213-2011 скасувати частково.

3. Прийняти нове рішення у справі:

"В частині стягнення пені у розмірі 4382,47грн. - в позові відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ИССО" (вул. Чапаєва, 47, Євпаторія, 97420, код ЄДРПОУ 25153041) на користь малого підприємства "Каштак" (вул. Євпаторійська, 51-в, Уютне, Сакський р-н, 96555, код ЄДРПОУ 20732544) витрати по сплаті державного мита у сумі 350грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

4. В решті рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2011 року у справі №5002-5/2213-2011 залишити без змін.

5. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати відповідний наказ.

Головуючий суддя< Підпис >В.Є. Дмитрієв

Судді< Підпис >В.І. Гонтар

< Підпис >О.І. Проценко

Розсилка:

1. Мале підприємство "Каштак" (вул. Євпаторійська, 51-в,Уютне,Сакський р-н,96555)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ИССО" (вул. Чапаєва, 47,Євпаторія,97420)