Рішення № 18174030, 31.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/7931.08.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Українська страхова

компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

ДоПриватного акціонерного товариства

"Страхове товариство "Гарантія"

3-тя особа, яка не

заявляє самостійних

вимог на предмет спору

на стороні відповідачаОСОБА_1

Простягнення 24 983,48 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача ОСОБА_2 представник (дов. № 223-2011 від 18.05.2011 р.)

від відповідачаОСОБА_3 представник (дов.№ 185/07/11 від 11.07.2011 р.)

3-тя особа, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору на стороні відповідача:не зявився СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" про стягнення з відповідача страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 06/02-019098 від 30.10.2007 р., в розмірі 24 983,48 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування наземного транспорту № 06/02-019098 від 30.10.2007 р., внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою власника пошкодженого автомобіля "Chevrolet lacetti", державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України “Про страхування” та статей 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб автомобіль "Volkswagen", державний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, водій якого визнаний винним у її скоєні ОСОБА_1., застрахований у ПАТ "Страхове товариство "Гарантія", згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3440170, позивач просить стягнути з ПАТ "Страхове товариство "Гарантія", суму страхового відшкодування в розмірі 24 983,48 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.06.2011 р. порушено провадження у справі №59/83, залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та розгляд справи призначено на 29.06.2011 р.

Представники сторін, 3-ї особи в судове засідання 29.06.2011 р. не з?явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, у звязку з нез'явленням в судове засідання представників сторін, 3-ї особи, неподанням витребуваних доказів відповідно до ухвали про порушення провадження у справі, відклав розгляд справи на 13.07.2011 р., про що 29.06.11р. було винесено відповідну ухвалу.

В судове засідання 13.07.2011р. представники позивача, 3-ї особи не з?явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні представник відповідача надав, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, відзив на позов, відповідно до якого проти позовних вимог заперечував, з підстав викладених у відзиві та просив витребувати у позивача копію повного тексту договору № 06/02-019098 добровільного страхування транспортного засобу від 30.10.2007 р. та копію Правил № 06/02 "Добровільного страхування наземного транспорту" від 01.12.2005 р.

Також представник відповідача надав клопотання про витребування з Дніпровського районного суду м. Києва матеріалів адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Клопотання задоволені.

Представник відповідача надав заяву про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

У звязку з відсутністю представників позивача, 3-ї особи, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи, про що виніс відповідну Ухвалу від 13.07.11р.

В судовому засіданні 17.08.11р. представник позивача надав на виконання вимог ухвали суду додаткові документи.

Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з необхідністю ознайомлення з наданими документами.

Суд задовольнив клопотання представника відповідача та оголосив перерву в судовому засіданні 17.08.11р. до 31.08.11р.

В судовому засіданні 31.08.11р. представник позивача надав заперечення на відзив та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник 3-ої особи в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 31.08.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2007 р. між ОСОБА_4 та Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" був укладений договір № 06/02-019098 добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків. (далі -Договір страхування).

Предметом страхуванна за Договором є транспортний засіб "Chevrolet Lacetti", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (застрахований автомобіль).

Об'єктом страхування за даним договором є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству і повязані: із володінням та/або користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом, визначеним в п.5 Договору.

Згідно розгорнутої довідки УДАІ УМВС України в м. Києві, 20.02.2008 р. в м. Києві на просп. Ватутіна, 22 трапилась дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю автомобілів "Chevrolet Lacetti", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4, та автомобіля "Volkswagen", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 28.03.2008 р.

25.02.2008 р. до ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" звернувся ОСОБА_4. із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до Звіту товарознавчого дослідження транспортного засобу № 152 складеного 10.03.2008 р. Суб"єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_5, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Chevrolet Lacetti", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, складає 25 420,78 грн.

23.06.2008 р. Позивач на підставі Страхового акту № 3903/08 від 18.06.2008 р. та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи із Звіту № 152 товарознавчого дослідження транспортного засобу здійснив виплату страхового відшкодування на користь Страхувальника, в розмірі 24 983,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7571 від 23.06.2008р.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "Volkswagen", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Chevrolet Lacetti", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_1., застрахований у ВАТ "Страхове товариство "Гарантія", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3440170.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія ОСОБА_1 який керував автомобілем "Volkswagen", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 28.03.2008 р.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Chevrolet Lacetti", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/3440170), а до ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 06/02-019098 добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_1, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 р.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до статті 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/3440170) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 510,00 грн., що становить розмір франшизи за полісом № ВВ/3440170.

Враховуючи визначені полісом № ВВ/3440170 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 24 473,48 грн. (24983,48 грн. - 510,00 грн. франшиза за полісом № ВВ/3440170), а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобовязання.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу (із врахуванням розміру франшизи за полісом № ВВ/3440170) підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 244,73 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в сумі 231,18 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" (01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3; код ЄДРПОУ 14229456) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44; Код ЄДРПОУ 24175269) шкоду у розмірі 24 473 (двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят три) грн. 48 коп., державне мито у розмірі 244 (двісті сорок чотири) грн. 73 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 231 (двісті тридцять одну) грн. 18 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення: 02.09.2011 р.