Рішення № 18173936, 07.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 26/28007.09.11 За позовом Національного Банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно- Інвестиційна компанія “Інтербудінвест”

про стягнення 395836,70 грн.

Судді Трофименко Т.Ю. (головуюча)

Домнічева І.О.

Літвінова М.Є.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - дов. № 18/208/5469-18732 від 27.10.2010 р.

ОСОБА_2 дов. № 18-208/3870-16075 від 18.11.2008 р.

Від відповідача: не зявились

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Національного банку України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-Інвеиційна компанія “Інтербудінвест” 395836,70 грн.

В судовому засіданні 05.10.2006р. представниками позивача подана заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 1293078,34 грн., з яких: 856019,90 грн. пені за прострочку виконання договору про інвестування у житлове будівництво від 08.12.2004р. № К-2824, 437058,44 грн. штрафу відповідно до п. 3.3 зазначеного договору.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач в порушення умов договору № К-2824 від 08.12.2004р. не передав позивачу 11 квартир у першому кварталі 2006 року. Згідно п. 3.3 розділу 3 даного договору за несвоєчасну передачу квартир відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно переданих квартир за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно переданих квартир.

24.10.2006р. через канцелярію суду від відповідача поступив письмовий відзив на позов, в наданому відзиві відповідач проти позову заперечує та зазначає, що за час дії договору № К-2824 від 08.12.2004 р. сталося значне підвищення цін на будівельні матеріали, зросли мінімальна заробітна плата та вартість робіт в будівельній галузі. Вказані чинники унеможливлюють виконання відповідачем умов договору № К-2824 від 08.12.2004 р. Виконання відповідачем умов договору призвело б до значних прямих збитків так як собівартість новозбудованого житла перевищує вартість житла по вказаному договору. Намагаючись уникнути наведених негативних наслідків, відповідач неодноразово звертався до позивача з попередженням щодо неможливості виконання договору та з пропозицією зміни відповідних умов договору. Таким чином зазначає, що за прострочку передачі квартир по договору № К-2824 від 08.12.2004р. до відповідача не можуть застосовуватись санкції у вигляді пені та штрафу.

06.11.2006р. через канцелярію суду від представника відповідача поступило клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва В.І.Мельника від 07.11.2006р. доручено здійснити розгляд справи № 26/280 колегіально у наступному складі суддів: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Кролевець О.А., Якименко М.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.11.2006р., на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі № 26/280 зупинено до набрання законної сили рішеннями Господарського суду міста Києва по справі № 2/280 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-Інвестиційна компанія “Інтербудінвест” до Національного банку України про розірвання договору про інвестування у житлове будівництво від 08.12.2004 р. № К-2824 та справі № 36/256 за позовом Національного банку України про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-інвестиційна компанія “Інтербудінвест”вчинити дії з передачі позивачу 14 квартир (однокімнатні за номерами: 5, 65, 89, 95, 107, 113; двокімнатні за номерами: 61, 73, 85, 92, 97, 109; трикімнатні за номерами: 69, 114, розташованих в будинку за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 131, секція 3).

Судом встановлено, що при новому розгляді справи № 2/280 рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2008р. у справі № 2/280-40/148, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2009р., в позові відмовлено повністю. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2009р. у справі № 36/256, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2009р., позов задоволено.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 19.07.2011р. розгляд справи № 26/280 доручено здійснити колегіально у складі: головуючий суддя Трофименко Т.Ю., судді Домнічева І.О., Літвінова М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2011 р. провадження у справі № 26/280 поновлено, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.08.2011 р. за участю представників сторін.

08.08.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача у даній справі, в порядку ст. 22 ГПК України, подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна-інвестиційна компанія “Інтербудінвест” пеню та штраф за прострочку виконання зобовязань в розмірі 1583148,89 грн. відповідно до договору № К-2824 про інвестування у житлове будівництво від 08.12.2004 р. Суд прийняв вищезазначену заяву до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 р. розгляд даної справи відкладено на 07.09.2011 р., у звязку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

07.09.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача подав суду в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест»на користь Національного банку України пеню в розмірі 1840993, 97 грн. та штраф в розмірі 705805, 66 грн. за прострочку виконання зобовязання щодо передачі квартир за договором про інвестування у житлове будівництво від 08.12.2004 р. № К -2824.

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши подану заяву, суд вважає, що вона відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з чим приймає її до розгляду.

У даному судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги з урахуванням збільшених позовних вимог.

Представник відповідача на виклик суду не зявився, відзив на позовну заяву з урахуванням збільшених позовних вимог у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, суд, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 07.09.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» (далі- організація) та Національним банком України (далі - інвестор) укладено договір № К-2824 про інвестування у нежитлове будівництво, за умовами якого інвестор зобовязався здійснити інвестування у будівництво житлових будинків організації на загальну суму 10082938, 00 грн., а організація зобовязалась передати інвестору в рахунок його інвестиційних внесків за актом-прийому передачі 37 квартир загальною площею 2965, 57 кв.м. згідно з переліком.

Пунктом 1.2. договору сторони домовились, що організація передає інвестору у першому кварталі 2006 року - 11 квартир (секція 3), другому кварталі 2006 року - 13 квартир та у четвертому кварталі 2006 року - 13 квартир (секція 1), які розташовані за адресою: м. Київ ,просп. Перемоги, буд. 131.

Відповідно до п. 3.3. договору за несвоєчасну передачу квартир, організація сплачує інвестору пеню, передбачену ст. 231 Господарського кодексу України та цим договором у розмірі 0, 1% від вартості несвоєчасно переданих інвестору квартир за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково організація сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно переданих інвестору квартир.

Згідно з п. 3.5. договору сплата пені не звільняє від виконання зобовязань.

Пунктом 9.1 . договору сторони домовились, що договір діє з дати підписання його уповноваженими особами обох сторін і до 01.04.2007 р. У разі невиконання зобовязань у встановлений термін, договір діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань, що не звільняє сторони від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобовязань та відшкодування збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2004 р. інвестор відповідно до умов договору № К-2824 про інвестування у нежитлове будівництво від 08.12.2004 р. виконав свої зобовязання щодо повної сплати вартості квартир на суму 10082938, 00 грн., що підтверджується довідкою № 84 інв. № 2824 (2004) від 14.12.2004 р.

02.07.2009 р. організація передала, а інвестор прийняв 11 квартир (секція 3), загальною площею 797, 6 кв.м., вартістю 2711840, 00 грн., які розташовані по проспекту Перемоги, 131 в м. Києві, що підтверджується актом № 2 1/168 приймання-передачі квартир.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи, 26 квартир, які знаходяться у 1-й та 2-й секції за адресою: м. Київ ,просп. Перемоги, буд. 131, організація не передала інвестору в строк відповідно до умов договору № К-2824 про інвестування у нежитлове будівництво від 08.12.2004 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав умови договору № К-2824 про інвестування у нежитлове будівництво від 08.12.2004 р. щодо що передачі квартир, у звязку з чим він просить стягнути з відповідача за прострочку виконання зобовязання щодо передачі квартир пеню в розмірі 1840993, 97 грн. за період з 01.04.2006 р. до 30.06.2007 р. та штраф в розмірі 705805, 66 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність»основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Статею 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Оскільки судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого зобовязання щодо передачі квартир, то вимога позивача про стягнення з нього штрафу та пені визнається правомірною.

Судом встановлено, що вартість 11 квартир 3ї секції, розташованих за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 131, передача яких прострочена у першому кварталі 2006 року становить - 2 748 866,00 грн.

Вартість 13 квартир 2-ї секції, розташованих за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 131, передача яких прострочена у другому кварталі 2006 року становить - 3 494 826,00 грн.

Вартість 13 квартир 1- ї секції, розташованих за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 131, передача яких прострочена у четвертому кварталі 2006 року становить - 3 839 246,00 грн.

Таким чином, при перевірці правильності обчислення позивачем штрафу та пені, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзиву з урахуванням збільшених позовних вимог суду не надав.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення пені в розмірі 1840993, 97 грн. за період з 01.04.2006 р. до 30.06.2007 р. та штрафу в розмірі 705805, 66 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача в доход бюджету.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Національного Банку України задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-Інвестиційна компанія “Інтербудінвест” (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 31/11, оф. 84, код 32799606 ) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код 2625962) пеню в розмір 1 840 993 (один мільйон вісімсот сорок тисяч девятсот девяносто три) грн. 97 коп. та штраф в розмірі 705 806 (сімсот пять тисяч вісімсот шість тисяч) грн. 66 коп., шляхом зарахування коштів на поточний рахунок № 47103992708 в Головному управлінні господарського забезпечення та організації будівництва Національного банку України, МФО 399261, код ЗКПО 26254962.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-Інвестиційна компанія “Інтербудінвест” (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 31/11, оф. 84, код 32799606 ), з будь-якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення до Державного бюджету України 25 467 (двадцять пять тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 99 коп. державного мита.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-Інвестиційна компанія “Інтербудінвест” (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 31/11, оф. 84, код 32799606 ), з будь-якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення до Державного бюджету України 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Судді Трофименко Т.Ю. (головуюча)

Домнічева І.О.

Літвінова М.Є.

Повний текст рішення складений: 08.09.2011 р.