Рішення № 18173568, 17.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/8217.08.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" ДоВідкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

3-ті особи, які не

заявляють самостійних

вимог на предмет спору

на стороні відповідача:1) Підприємство з іноземними інвестиціями "Віп-рент"

2) ОСОБА_2

Простягнення 9 740,76 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача ОСОБА_1. - представник (дов. № 545/2011 від 21.01.2011 р.)

від відповідачане зявився

3-ті особи, які не заявляють самостійних

вимог на предмет спору на стороні відповідача:1) не зявився

2) не зявився СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" про стягнення з відповідача страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № АТК 127530 від 27.06.2007 р., в розмірі 9 740,76 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування наземного транспорту № АТК 127530 внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою власника пошкодженого автомобіля "Daihatsu", державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб автомобіль "Мітсубіші", державний номер НОМЕР_1, яким скоєно ДТП, водій якого визнаний винним у її скоєні ОСОБА_2., застрахований у АТ "Страхова компанія "Нова", згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/2464945, позивач просить стягнути з АТ "Страхова компанія "Нова", суму страхового відшкодування в розмірі 9 740,76 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.06.2011 р. порушено провадження у справі №59/82, залучено до участі у справі в якості 3-іх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Підприємство з іноземними інвестиціями "Віп-рент", ОСОБА_2 та розгляд справи призначено на 29.06.2011 р.

В судове засідання 29.06.2011 р. представники 3-тіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не зявились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд, у звязку з не зявленням в судове засідання представників 3-іх осіб, не виконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 13.07.2011 р., про що 29.06.11 винесено відповідну ухвалу.

Представник 3-ої особи 2 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання 13.07.2011 р. не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

13.07.2011 р. відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 13.07.2011 р. представник позивача не підтримав дане клопотання.

В судовому засіданні 13.07.2011 р. представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи, з метою виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі. Суд задовольнив клопотання.

В судовому засіданні 13.07.2011 р. представники сторін надали суду заяву про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

Суд, у звязку з незявленням в судове засідання представника 3-ої особи 2, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, витребуванням додаткових доказів, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 17.08.2011 р.

В судове засідання 17.08.2011 р. представники відповідача, 3-іх осіб не зявилися, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Натомість, 17.08.2011 р. відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи, у звязку з тим, що представник відповідача зайнятий в іншому судовому засіданні, а тому не може приймати участі в розгляді даної справи. Представник позивача заперечив проти даного клопотання.

Приписами статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Позивач мав можливість скористатись правилами статті 28 Господарського процесуального кодексу України та статті 244 Цивільного кодексу України.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 17.08.2011 р., запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та згідно вимог статті 69 ГПК України.

З огляду на вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача.

Згідно статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 17.08.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.06.2007 р. між Приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування" та ОСОБА_3. був укладений договір добровільного страхування транспортних засобів № АТК 127530 (далі - договір).

Обєктом договору є транспортний засіб "Daihatsu”, державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до умов договору, позивач зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою застрахованого автомобіля.

Згідно довідки ВДАІ з обслуговування Шевченківського району підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в м. Києві, 22.05.2008 р. по вул. Дегтярівська в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю автомобілів "Daihatsu”, державний номер НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_3. та "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1, який належить ПІІ "Віп-Рент" та яким керував ОСОБА_2.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2. п. 10.4 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 13.06.2008 р.

03.06.2008 р. до ПАТ "ПРОСТО-страхування" звернулась ОСОБА_3. із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до Звіту з оцінки транспортного засобу № 832 складеного 23.05.2008 р. суб'єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_4. (сертифікат № 10095/10 субєкта оціночної діяльності від 08.11.2010 р.) вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Daihatsu”, державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, складає 7486,46 грн.

Згідно Рахунку фактури № 29А30508 від 29.05.2008 р. та Рахунку фактури № 29А30608 від 18.06.2008 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля "Daihatsu”, державний номер НОМЕР_2 склала 9 740, 76 грн.

ПАТ "ПРОСТО - страхування" на підставі Страхового акту від 04.06.2008 р., Додаткового Страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи з Рахунків фактури № 29А30508 від 29.05.2008 р. та № 29А30608 від 18.06.2008 р. здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 9 740, 76 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 12266 від 13.06.2008 р. та № 13496 від 01.07.2008 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 9740,76 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Daihatsu”, державний номер НОМЕР_2, належить Підприємству з іноземними інвестиціями "Віп-рент", застрахований АТ "Страхова компанія "НОВА", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/2464945 від 30.08.2007 р.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1, підтверджується постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 13.06.2008 р.

Як встановлено судом, водій ОСОБА_2., який спричинив ДТП, керував автомобілем "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1 на законній підставі, що підтверджується довіреністю № 1/2171 від 29.08.2006 р.

Цивільно-правова відповідальність ПІІ "Віп-рент" в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, була застрахована у АТ "Страхова компанія "НОВА" на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/2464945).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Daihatsu”, державний номер НОМЕР_2 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/2464945), а до ПАТ "ПРОСТО-страхування" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортних засобів № АТК 127530 від 27.06.2007 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_2., як особи відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 р.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно звіту з оцінки транспортного засобу № 832 складеного 23.05.2008 р. розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Daihatsu”, державний номер НОМЕР_2 складає 7486,46 грн.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВВ/2464945) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн., франшиза 00,00 грн.

Згідно статті 29 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи визначені полісом № ВВ/2464945 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 7486,46 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд відзначає, що розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема статтею 29 Закону, а саме в даному випадку, вартістю відновлювального ремонту згідно звіту експерта, а не фактичним розміром заподіяної шкоди, а відтак підстав для покладення на відповідача відповідальності за фактичні витрати в розмірі виплати позивачем страхового відшкодування страхувальнику (Рахунки-фактури ТОВ "ДІАС Україна" № 29А30508 від 29.05.2008 р. та № 18А30608 від 18.06.2008 р.) немає.

Отже, позовні вимоги у розмірі 2 254,30 грн. (9 740, 76 грн. 7 486,46 грн. = 2 254,30 грн.) не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Виходячи з приписів статті 1194 ЦК України, зазначена норма має на меті забезпечення принципу повного відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, якщо сума виплаченого страхового відшкодування є недостатньою.

Зважаючи на те, що до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а сума страхового відшкодування, що повинна бути виплачена страховою компанією згідно норм діючого законодавства є недостатньо для покриття фактичних затрат, позивач не позбавлений можливості звернутись до особи, винної у ДТП з позовом про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, код ЄДРПОУ 31241449) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) шкоду у розмірі 7486 (сім тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 46 коп., державне мито у розмірі 78 (сімдесят вісім) грн. 39 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 181 (сто вісімдесят одна) грн. 38 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення: 25.08.2011 р.