Рішення № 18172119, 03.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.08.11 р. Справа № 15/77

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд”, м.Горлівка, Донецької області

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка, Донецької області

про: стягнення заборгованості у розмірі 3298,04грн., інфляційних витрат у сумі 89,85грн., пені у розмірі 223,38грн., 20% річних у сумі 286,32грн., 7% штрафу у розмірі 230,86грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_2.(за довіреністю)

від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд”, м.Горлівка, Донецької області (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка, Донецької області (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 3298,04грн., інфляційних витрат у сумі 89,85грн., пені у розмірі 223,38грн., 20% річних у сумі 286,32грн., 7% штрафу у розмірі 230,86грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором поставки №1703 від 20.02.2010р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №1703 від 20.02.2010р., видаткових накладних, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд”, свідоцтва про державну реєстрацію Фізичної особи підприємця ОСОБА_3.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 12, 13, 22, 49, 54 Господарсько-процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 530, 611, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230-232 Господарського кодексу України, Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

10.05.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчену копію акту звіряння взаємних розрахунків підписаного з боку обох сторін, відповідно до якого заборгованість станом на 24.03.2011р. складає 3548,98грн.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду від 23.05.2011р. справу за повторним автоматичним розподілом передано на розгляд судді Риженко Т.М.

30.06.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії прибуткових касових ордерів, з доказами здійснених Відповідачем часткових оплат.

03.08.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчену копію договору поставки №1703 від 20.02.2010р., заяву №б/н від 03.08.2011р. про часткову відмову від позовних вимог.

Представник Позивача у судове 03.08.2011р. зявився, підтримав позовні вимоги та заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат у сумі 89,85грн., пені у розмірі 223,38грн., 20% річних у сумі 286,32грн., 7% штрафу у розмірі 230,86грн.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: АДРЕСА_1

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд” (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець)було укладено договір поставки №1703, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобовязується передати у власність Покупця алкогольні напої, надалі Товар, а Покупець зобовязується прийняти і оплатити Товар в порядку, визначеному умовами даного договору.

Згідно п.4.1 договору кількість, асортимент товару визначається Покупцем у замовлені та зазначається Постачальником у видатковій накладній на товар.

Ціна на товар зазначається Постачальником у видатковій накладній на Товар (п.5.2 Договору). Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який Постачальник поставив Покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на Товар (п.5.3 Договору).

У розділі 6 договору сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або і іншому узгодженими Сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю Сторін шляхом попередньої оплати (п.6.1 Договору).

Згідно п.7.1 договору у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару, Покупець зобовязаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплат; у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Відповідно п.9.2 договору у випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого від Постачальника продукції, Покупець зобовязаний сплатити Постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 4 945,74грн., що підтверджується видатковою накладною №1728/17610 від 08.11.2010р. на суму 2148,72грн., №372721 від 30.10.2010р. на суму 1 759,86грн., №370366 від 23.10.2010р. на суму 1037,16грн.

Вказані накладні підписані з боку обох сторін без зауважень.

Внаслідок цього обовязок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано Відповідачем, оплата отриманого товару у зазначені строки не здійснена.

Відповідачем була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар на загальну суму 1086,90гн. що підтверджується належним чином засвідченими меморіальними ордерами а саме №10536 від 25.02.2011р. на суму 99,90грн., №16418 від 25.03.2011р на суму 250,00грн., №4323 від 24.01.2011р. на суму 87,00грн., №5731 від 31.01.2011р. на суму 100,00грн., №2527 від 15.01.2011р. на суму 200,00грн., №5361 від 28.01.2011р. на суму 100,00грн., №4138 від 22.01.2011р. на суму 200,00грн., №12126 від 28.12.2010р. на суму 50,00грн. (вказані оплати були здійснені до подачі позовної заяви 04.04.2011р.)

Судом встановлено, що оплати у розмірі 958,50грн. були здійснені Відповідачем після звернення Позивача з позовом, що підтверджується належним чином засвідченими меморіальними ордерами №33752 від 28.06.2011р. на суму 100,00грн., №27305 від 19.05.2011р. на суму 100,00грн., №29664 від 02.06.2011р. на суму 109,18грн., №23286 від 28.04.2011р. на суму 149,32грн., №25238 від 10.05.2011р. на суму 500,00грн.

Отже Відповідачем було здійснено часткову оплату на загальну суму 2045,40грн., за таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань виникла заборгованість у розмірі 2900,34грн.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №1703 від 20.02.2010р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 4945,74грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар у розмірі 2045,40грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобовязань по Договору суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 2900,34грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 2900,34грн. до матеріалів справи не надав, у звязку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка, Донецької області.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобовязань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості у розмірі 2900,34грн.

Судом встановлено, що після звернення Позивача з позовом, Відповідачем було здійснено оплату заборгованості за поставлений товар на суму 958,50грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, Відповідачем було сплачено суму боргу, припинивши у такий спосіб існування предмету спору в частині стягнення суми боргу у розмірі 958,50грн.

Оскільки погашення заборгованості у розмірі 958,50грн. відбулося після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору зумовлює припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 958,50грн. відповідно до п. 1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Розяснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.

При цьому, враховуючи, що на момент звернення Позивача із розглядуваним позовом (згідно відмітки канцелярії суду позов надійшов 04.04.2011 року) заборгованість в частині 958,50грн.не була погашена, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

03.04.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано заяву про відмову від позову в частині стягнення інфляційних витрат у сумі 89,85грн., пені у розмірі 223,38грн., 20% річних у сумі 286,32грн., 7% штрафу у розмірі 230,86грн.

Позивачу розяснені наслідки їх процесуальних дій, у т.ч. те, що витрати по держмиту та технічному забезпеченню судового процесу за подання позову поверненню не підлягають та відносяться на нього. Припинення провадження по справі це форма завершення судової процедури, за яким рішення по суті не виноситься, і це волевиявлення учасників судового процесу.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає заяву Позивача про відмову від позову в частині стягнення інфляційних витрат у сумі 89,85грн., пені у розмірі 223,38грн., 20% річних у сумі 286,32грн., 7% штрафу у розмірі 230,86грн., такою, що підлягає прийняттю, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Згідно ч.ч. 1,4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова від позову опосередковується письмовою заявою Позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права та інтереси.

З огляду на наведені процесуальні положення суд зазначає наступне:

- заява про відмову здійснена уповноваженою на вчинення такої дії особою та у встановленій діючим законодавством формі;

- позивач обізнаний із процесуальними наслідками прийняття відмови від позову;

За таких обставин судом не встановлено підстав для не прийняття відмови від позову.

З урахуванням наведеного, провадження у справі в частині стягнення інфляційних витрат у сумі 89,85грн., пені у розмірі 223,38грн., 20% річних у сумі 286,32грн., 7% штрафу у розмірі 230,86грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку з відмовою Позивача від позову та прийняттям такої відмови судом. Судові витрати в цій частині позовних вимог покладаються на Позивача, оскільки діюче законодавство (п. 3 ст. 8 Декрету КМУ „Про державне мито”) передбачає можливість їх повернення лише у разі припинення провадження у справі на підставі п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічна позиція закріплена і в п. 9 Розяснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд”, м.Горлівка, Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка, Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 3298,04грн., інфляційних витрат у сумі 89,85грн., пені у розмірі 223,38грн., 20% річних у сумі 286,32грн., 7% штрафу у розмірі 230,86грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд” (вул.Озерянська, 2, м.Горлівка, Донецька область, 84601, ЄДРПОУ 36899012) заборгованість у розмірі 2900,34грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження по справі в частині стягнення заборгованості 958,50грн. припинити на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

4. Провадження по справі в частині стягнення інфляційних витрат у сумі 89,85грн., пені у розмірі 223,38грн., 20% річних у сумі 286,32грн., 7% штрафу у розмірі 230,86грн. припинити на підставі п.4 ст. 80 ГПК України.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд” (вул.Озерянська, 2, м.Горлівка, Донецька область, 84601, ЄДРПОУ 36899012) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 95,34грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220,59 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 03.08.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 08.08.11р.