Рішення № 18172120, 03.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.08.11 р. Справа № 29/78

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Риженко Т.М., суддів Сгари Е.В., Курило Г.Є.

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства „Кременчуцький завод дорожніх машин”, м.Кременчук, Полтавська область

до Відповідача: Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Донецьк в особі філії „Олександрівський автодор”, м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 125228,80грн., пені у сумі 11102,78грн.

за участю:

представника позивач: ОСОБА_1 довіреність № 49/511 від 26.04.2011р.

представника відповідача: ОСОБА_2 довіреність №65 від 09.06.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „Кременчуцький завод дорожніх машин”, м.Кременчук, Полтавська область (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Донецьк в особі філії „Олександрівський автодор”, м.Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 125228,80грн., пені у сумі 11102,78грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за контрактом №10/0680/31 від 06.10.2010р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: контракту №10/0680/31 від 06.10.2010р., специфікацій, додаткової угоди, видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, рахунків-фактур, претензії, правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства „Кременчуцький завод дорожніх машин”, платіжного доручення з доказами часткових оплат здійснених Відповідачем за поставлену продукцію.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 15 Господарського процесуального кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України.

16.05.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії податкових накладних та акту звіряння взаємних розрахунків відповідно до якого заборгованість станом на 01.01.2010р. складає 186450,40грн.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 30.06.2011р. призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Риженко Т.М., суддів Сич Ю.В., Сгара Е.В.

29.07.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву №01-24/702 від 26.07.2011р. у якому позовні вимоги вважають законними та вірними і суму боргу визнають у повному обсязі. Також надали заяву №01-24/701 від 26.07.2011р. про відстрочку виконання рішення.

02.08.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано належним чином засвічдені копії наступних документів: інформації (звіту) про обсяги виконаних, але не прийнятих або умовно прийнятих робіт на замовлення регіональних Служб станом на 01.07.2011р., балансу станом на 31.03.2011р., балансу станом на 30.06.2011р.

03.08.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення від 29.07.2011р. №49/2095 у яких зазначають, що керівництво ПАТ „Кременчуцький завод дорожніх машин” не заперечує проти відстрочки виконання рішення Відповідачем до 01.10.2011р.

Представник Позивача у судове засідання 03.08.2011р. зявився, підтримав позовні вимоги, не заперечив проти відстрочення виконання рішення до 01.10.2011р.

Представник Відповідача у судове засідання 03.08.2011р. зявився, позовні вимоги визнав наполягав на задоволенні зави про відстрочення виконання рішення до 01.10.2011р.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством „Кредмаш” (Продавець) та

Дочірнім підприємством „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” в особі філії „Олександрівський автодор” (Покупець) було укладено контракт №10/0680/31, відповідно розділу у якого, Продавець зобовязується виготовити та здійснити поставку обладнання піскорозкидувального та снігозбирального, далі Продукція, у кількості, асортименті та у строки, вказані у додатках до даного Контракту, а Покупець оплатити та прийняти вказану Продукцію.

Відповідно розділу 2 Контракту найменування, ціна та кількість Продукції вказуються у додатках до даного Контракту. Кожний додаток є невідємною частиною даного Контракту з моменту підписання Додатків Сторонами.

У розділі 6 Контракту сторони дійшли згоди щодо умов оплати:

- оплата здійснюється відповідно з графіком вказаним з Додатком до даного Контракту (п.6.1 Контракту).

Як вбачається з п.1.1 Статуту публічного акціонерного товариства „Кременчуцький завод дорожніх машин” згідно рішення загальних зборів акціонерів (протокол від 2 квітня 2011 року) Товариство змінило назву з „Відкритого акціонерного товариства „Кременчуцький завод дорожніх машин” (код ЄДРПОУ 05762565) на „Публічне акціонерне товариство „Кременчуцький завод дорожніх машин” (код ЄДРПОУ 05762565). Пунктом 1.5 статуту визначено, що комерційне (фірмове) найменування Товариства „Кредмаш”, яке може самостійно застосовуватися в договорах та всіх інших документах.

06.10.2010р. Сторонами підписано Специфікацію (додаток №1 до договору), у якій у п.4 визначено, що Покупець здійснює оплату шляхом переводу грошових коштів на поточний рахунок Продавця по наступному графіку:

20000,00грн. в строк до 14 жовтня 2010р.;

47990,80грн. в строк до 28 грудня 2010р.;

06.10.2010р. Сторонами підписано Специфікацію (додаток №2 до договору), у якій у п.4 визначено, що Покупець здійснює оплату шляхом переводу грошових коштів на поточний рахунок Продавця по наступному графіку:

32000,00грн. в строк до 28 грудня 2010р.;

16164,00грн. в строк до 01 лютого 2010р.;

16164,00грн. в строк до 01 березня 2010р.;

12910,00грн. в строк до 01 квітня 2010р.;

27.10.2010р. Сторони підписали додаткову угоду №1 до додатку №3 контракту №10/0680/31 від 06.10.2010р., де п.4 додатку №3 виклали у наступній редакції: Покупець здійснює оплату шляхом переводу грошових коштів на поточний рахунок Продавця по наступному графіку:

- 12722,80грн. до 01 квітня 2011 року;

- 16164,00грн. до 01 травня 2011 року;

- 16164,00грн. до 01 червня 2011 року;

- 16171,60грн. до 01 липня 2011 року;

Згідно п.6 специфікацій у випадку недотримання покупцем строків оплати, обумовлених в п.4 специфікацій, Покупець оплачує Продавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На виконання умов контракту Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 145228,80грн. що підтверджується накладними №423/150 від 12.11.2010р. на суму 67990,80грн., №424/150 від 12.11.2010р. на суму 77238,00грн.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №80 від 11.11.2010р.

Внаслідок цього обовязок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Позивачем для оплати були виставлені рахунки-фактури.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар у розмірі 20000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №428 від 11.10.2010р., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 125228,80грн.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію від 11.01.2011р. 342/550.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов контракту №10/0680/31 від 06.10.2010р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 145228,80грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена лише часткова оплата за поставлений товару розмірі 20000,00грн., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 125228,80грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобовязань по Договору суду не надавались, крім того Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що суму боргу у розмірі 125228,80грн. визнає у повному обсязі.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 125228,80грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 125228,80грн. до матеріалів справи не надано, у звязку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” в особі філії „Олександрівський автодор”.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобовязань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних субєктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.6 специфікацій у випадку недотримання покупцем строків оплати, обумовлених в п.4 специфікацій, Покупець оплачує Продавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем визначено, що розмірі пені у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, суд перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” дійшов висновку про часткове задоволення пені у розмірі 4714,88грн., оскільки розмір пені не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

29.07.2011р. Відповідач, Дочірне підприємство „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Донецьк в особі філії „Олександрівський автодор”, звернувся з заявою №01-24/701 від 26.07.2011р. згідно якої Відповідач просить відстрочити виконання судового рішення по справі №29/78 строком до 01.10.2011р.

Позивач не заперечує проти відстрочення виконання рішення строком до 01.10.2011р.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, п. 1 ч.3 ст. 129 Конституції України суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

В свою чергу, відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обовязком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відтак, саме на Відповідача в контексті приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України покладається обовязок доведення існування відповідних підстав, тоді як Позивач, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.

Виходячи із змісту п.п. 1.1., 1.2. Розяснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” від 12.09.1996р. № 02-5/333 сутність відстрочення полягає у відкладенні чи перенесенні виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до п. 2 згадуваного Розяснення підставою для відстрочки та розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

З урахуванням вищезазначеного та враховуючи, що Позивач не заперечує проти надання відстрочення на вказаний строк, суд вважає, що наведені Відповідачем обставини є такими, що істотним чином ускладнюють негайне виконання рішення про стягнення грошових коштів на користь Позивача. У звязку із чим, керуючись встановленими п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України принципами справедливості, добросовісності та розумності, та з огляду на не заперечення Позивача, суд дійшов висновку, що заява про відстрочення виконання рішення строком до 01.10.2011р. підлягає задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Кременчуцький завод дорожніх машин”, м.Кременчук, Полтавська область до Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Донецьк в особі філії „Олександрівський автодор”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 125228,80грн., пені у сумі 11102,78грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Донецьк (83055, м.Донецьк, пр.Комсомольський, б. 6а, ЄДРПОУ 32001618, р/р 26007301751920 у ГУ Промінвестбанку в Донецькій області, МФО 334635) в особі філії „Олександрівський автодор”, м.Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства „Кременчуцький завод дорожніх машин” (39600, м.Кременчук, Полтавської області, вул.60-річчя Жовтня, 4, ЄДРПОУ 05762565) заборгованість у розмірі 125228,80грн., пеню у сумі 4714,88грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Донецьк (83055, м.Донецьк, пр.Комсомольський, б. 6а, ЄДРПОУ 32001618, р/р 26007301751920 у ГУ Промінвестбанку в Донецькій області, МФО 334635) в особі філії „Олександрівський автодор”, м.Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства „Кременчуцький завод дорожніх машин” (39600, м.Кременчук, Полтавської області, вул.60-річчя Жовтня, 4, ЄДРПОУ 05762565) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 1299,44грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 224,94грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відстрочити виконання рішення по справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Кременчуцький завод дорожніх машин”, м.Кременчук, Полтавська область до Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Донецьк в особі філії „Олександрівський автодор”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 125228,80грн., пені у сумі 4714,88грн., державного мита в розмірі 1299,44грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 224,94грн. строком до 01.10.2011р.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засідання 03.08.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя Риженко Т.М.

Суддя Сгара Е.В.

Суддя Курило Г.Є.

< Текст >