Рішення № 18172110, 19.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.08.11 р. Справа № 33/53

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сич Ю.В., судді Соболєвої С.М., Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Магніт”, м.Донецьк (код єДРПОУ 24459950)

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення інфляційних витрат у розмірі 1196грн.63коп., 3% річних у розмірі 401грн.96коп., неустойки у розмірі 2489грн.72коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 за довіреністю б/н від 26.05.2011р.,

від відповідача: не зявився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Магніт”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк про стягнення інфляції в сумі 1196грн.63коп., 3% річних у розмірі 401грн.96коп., неустойки у розмірі 2489грн.72коп.

Ухвалою від 12.05.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №33/53, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 30.06.2011р. за клопотанням позивача судом продовжений строк розгляду справи на пятнадцять календарних днів до 27.07.2011р. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 15.07.2011р. призначено колегіальний розгляд справи №33/53.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем строків оплати за договором №05/09-12 від 31.05.2009р., що стало підставою для нарахування 3% річних у розмірі 401грн.96коп., інфляційних витрат у розмірі 1196грн.63коп. та неустойки у розмірі 2489грн.72коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії рішення господарського суду Донецької області від 16.11.2009р. по справі №3/223,банківської виписки, договору №05/09-12 від 31.05.2009р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 546, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 35, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду про час і місце розгляду справи, які надсилались на адресу, зазначену відповідно до витягу з ЄДРПОУ №738491, про що свідчать конверти-повернення із відміткою „за закінченням терміну зберігання”, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не зявився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.11.2009р. по справі №3/223 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Магніт”, м.Донецьк до відповідача, Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 13006грн.81коп., з яких: 8000грн.00коп. основний борг, 4966грн.00коп. пеня, 40грн.81коп. 3% річних, позовні вимоги задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 13006грн.81коп., з яких: 8000грн.00коп. основний борг, 4966грн.00коп. пеня, 40грн.81коп. 3% річних, витрати по сплаті державного мита у розмірі 130грн.06коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236грн.00коп.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що 26.11.2010р. відповідачем на виконання судового рішення від 16.11.2009р. по справі №3/223 сплачено позивачу грошові кошти у розмірі 13006грн.81коп., про що свідчить банківська виписка, копія якої наявна в матеріалах справи.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимог кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, то він зобов'язаний сплатити не тільки суму боргу, а і індекс інфляції за весь час прострочення, що нарахований на суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, судом встановлено, що в даному розрахунку позивачем були допущено арифметичні помилки в частині визначення суми грошового зобовязання, на яке нараховуються 3% річних та інфляційні витрати. Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню у розмірі 246грн.58коп., а інфляційні витрати у розмірі 736грн.32коп.

Також, позивачем заявлені позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 2489грн.72коп.

Так, за умовами договору №05/09-12 від 31.05.2009р. забезпечення виконання обовязків замовника за надання рекламних послуг є неустойка, яка сплачується виконавцю у розмірі одного відсотку від несплаченої суми вартості наданих рекламних послуг за кожен день прострочення сплати платежів у строки встановлені договором (п.7.3. договору).

Відповідно до п.7.6. зазначеного договору відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України і до п.1 ст. 259 Цивільного кодексу України та за своєю домовленістю, сторони збільшили позовну давність до вимог про стягнення та період нарахування неустойки (штрафу, пені) до трьох років.

За приписами ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, суд перевіривши розрахунок пені, дійшов висновку, що у зазначеному розрахунку допущено арифметичну помилку в частині визначення суми грошового зобовязання, на яке нараховується пеня. Відповідно до чого, суд самостійно здійснив перерахунок пені та дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 1531грн.40коп.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 599, 625 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 35, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Магніт”, м.Донецьк до відповідача, Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк про стягнення інфляційних витрат у розмірі 1196грн.63коп., 3% річних у розмірі 401грн.96коп., неустойки у розмірі 2489грн.72коп. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (83001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Магніт” (83001, м.Донецьк, бул.Пушкіна, 2А, код ЄДРПОУ 24459950) 3% річних в сумі 246грн.58коп., інфляційні витрати в сумі 736грн.32коп., неустойку у розмірі 1531грн.40коп., державне мито в розмірі 62грн.73коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 145грн.14коп

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 10.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 15.08.2011р.

Головуючий суддя Сич Ю.В.

Суддя Соболєва С.М.

Суддя Величко Н.В.

< Текст >