Рішення № 18172109, 10.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.08.11 р. Справа № 33/119

Господарський суд Донецької області у складі судді Ю.В. Сич

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Горлівка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до відповідача Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Калінінського району” Горлівської міської ради (код ЄДРПОУ 33174741)

про стягнення заборгованості в сумі 56748грн.89коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 на підставі угоди №64-06/2011 від 23.06.2011р.,

від відповідача: не зявився.

Позивач, Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м.Горлівка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Калінінського району” Горлівської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 56748грн.89коп.

Ухвалою від 15.07.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №33/119, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором про аварійне обслуговування жилого фонду №13 від 01.08.2008р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 56748грн.89коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору на аварійне обслуговування жилого фонду №13 від 01.08.2008р., додаткової угоди б/н від 31.12.2008р., планової калькуляції, розшифровки статей калькуляції, розрахунки сум грошових коштів за липень 2008р., серпень 2008р., січень 2009р., лютий 2009р., березень 2009р., квітень 2009р., травень 2009р., липень 2009р., серпень 2009р., вересень 2009р., жовтень 2009р., листопад 2009р., акту звіряння взаємних розрахунків станом на 20.06.2011р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 192 Господарського кодексу України, ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, ст. 12 Закону України „Про адвокатуру”.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача 02.08.2011р. через канцелярію суду надав заяву, відповідно до якої останній визнає позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив.

01.08.2008р. між Комунальним підприємством „Служба єдиного замовника Калінінського району” (замовник) та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір про аварійне обслуговування жилого фонду (далі Договір), за умовами якого виконавець при надходженні замовлень виконує роботи з ліквідації аварій та пошкоджень на внутрішньобудинкових системах центрального опалення, холодного та гарячого водопостачання, каналізації та електропостачання жилих будинків, які знаходяться на балансі замовника (п.1.1. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовної заяви.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено істотні умови за вищевказаним договором.

За умовами Договору виконавець зобовязується забезпечувати якісне усунення пошкоджень та виконання аварійних робіт в порядку черговості надходження замовлень та виходячи із складності аварійної ситуації за наступними видами: каналізація (прочищення каналізаційних кухонних стояків, прочищення каналізаційних загальних стояків та випусків, аварійне усунення поривів в системах каналізації: відновлення (без чеканки) виявлених зруйнованих стиків з магістралями, відновлення дільниць каналізаційних трубопроводів після розбирання, повязаної з прочищенням), опалення, холодне та гаряче водопостачання (на будинках з верхнім розведенням прогін повітряних пробок через повітрозбірники, на будинках з нижнім розведенням прогін повітряних пробок через крани Маєвського, установка хомутів та заглушок та трубопроводах, установка в аварійних ситуаціях перемичок на стояках опалення, дрібний ремонт трубопроводів: ревізія робочої запірної арматури, набивка сальників, заміна прокладок, перепакування різьбових зєднань при аварійних ситуаціях, нарізка при необхідності різьби на трубах, заміна при аварійних ситуаціях вентилів в квартирах (арматура мешканців), частковий відігрів замерзлих ділянок трубопроводів, запірної арматури, відєднання при аварійній ситуації стояків від магістралей, нагрівних приборів, заміна при необхідності муфт, сгонів, різьби, встановлення заглушок на трубопроводах), електропостачання (заміна містків та плавких вставок в електрощитових, дрібний ремонт електропроводки: виявлення та усунення причин короткого замикання в квартирах, відновлення контактів в розподільній коробці на квартиру, відновлення електроосвітлення східних кліток, здійснення (за необхідністю у випадку пробоїв від перегорання, окислення), перепакування електропроводів між поверхами та в підвалах, дрібний ремонт містків в квартирі, відновлення контактів у ньому, виявлення та ізоляція оголених проводів, заміна за проханням мешканців запобіжних пробок (матеріал мешканця) (п.2.3. Договору).

Відповідно до п.3.1. замовник зобовязується надати перелік, а при необхідності за вимогою виконавця технічну документацію на помешкання, яке передається на аварійне обслуговування. Забезпечувати виконавцю доступ в тех. підпілля, електрощитову та комунікаціям, які потребують ремонту. Зобовязується у відповідності з п.4.2. цього договору приймати участь у відшкодуванні витрат, понесених виконавцем на аварійне утримання служби.

Вартість утримання аварійної служби визначається виконавцем за фактично понесеним витратам згідно первісних бухгалтерських документів (п.4.1. Договору).

Так, відповідачем надані позивачу розрахунки сум грошових коштів, які направляються відповідачем на утримання аварійної служби позивача за липень 2008р., серпень 2008р., січень 2009р., лютий 2009р., березень 2009р., квітень 2009р., травень 2009р., липень 2009р., серпень 2009р., вересень 2009р., жовтень 2009р., листопад 2009р.

За пунктом 4.2. Договору вартість послуг залежить від кількості викликів і складає відповідно до калькуляції 0,02грн. за 1 м2 жилої площі. Замовник за виконані аварійною службою роботи (чергування) щомісяця не пізніше 20 числа, наступного за звітним місяцем, перераховує на розрахунковий рахунок виконавця грошові кошти.

Відповідно до підписаного сторонами акту звіряння взаємних розрахунків заборгованість відповідача перед позивачем складає 56748грн.89коп.

Однак, за твердженням позивача та як вбачається з матеріалів справи, зазначені грошові кошти не були сплачені відповідачем позивачу.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, судом встановлено, що заборгованість у відповідача перед позивачем складає 56748грн.89коп.

Доказів сплати зазначеної заборгованості суду відповідачем не представлено, відповідно до чого суд робить висновок, що зазначена заборгованість відповідачем не сплачена до теперішнього часу.

Крім того, відповідачем надана заява, відповідно до якої останній визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 56748грн.89коп. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на адвоката у сумі 2000грн.00коп.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд вважає, що в контексті ст.44 Господарського процесуального кодексу України витрати на оплату послуг адвоката підлягають стягненню за умови, якщо надання таких послуг підтверджено документально.

Позивачем до матеріалів справи долучено угоду №64-06/2011 від 23.06.2011р. про умови надання правових послуг адвокатом, укладений між адвокатом ОСОБА_3 (адвокат) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (клієнт). Згідно з умовами даної угоди адвокат зобовязується надати клієнту визначені цією угодою юридичну допомогу з правового обґрунтування позиції, розробки документів і підготовки матеріалів для передання спору на розгляд суду й у процесі розгляду справи; бути спрямованим на сприяння клієнтові в суді у захисті його прав та інтересів шляхом застосування правових засобів; бути спрямованим на ефективну реалізацію процесуальних прав клієнта, юридичному аналізу обставин спору, правовому обґрунтуванні вимог, при предявленні позову фізичної особи підприємця до КП „Служба єдиного замовника Калінінського району” Горлівської міської ради про стягнення заборгованості.

За приписом ст.2 Закону України „Про адвокатуру”, адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Таким чином, належним підтвердженням повноважень адвоката є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

В матеріалах справи міститься свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №НОМЕР_2, видане на імя ОСОБА_3.

Крім того, надано копії акту прийому-передачі виконаних робіт від 01.08.2011р., підписаний клієнтом та адвокатом, а також платіжного доручення №16 від 23.06.2011р., за яким фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 сплачено за договором №64-06/2011-011 від 23.06.2011р. 2000грн.00коп.

Суд вважає дані документи належними у розумінні ст.ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України доказами надання позивачу правової допомоги, передбаченої вказаною угодою.

Однак, відповідно до ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". До таких правовідносин слід також застосовувати і Правила адвокатської етики, які схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України протоколом №6/VI від 12.10.1999р., які на підставі статей 15, 16 Закону України "Про адвокатуру" є нормативно-правовим актом і обовязкові для виконання.

У п.2 ст.33 Правил встановлено принцип “розумного обґрунтування” розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Виходячи з правової позиції Вищого господарського суду України, сформульованої в п.11 Інформаційного листа від 13.02.2002р. №01-8/155, п. 11 Інформаційного листа від 14.12.2007р. №01-8/973 та п. 28 Інформаційного листа від 18.03.2008р. №01-8/164, суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, повязаних зі сплати послуг адвокатів, має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. Таким чином, розглядаючи конкретну справу, суд з урахуванням її обставин може обмежити розмір відповідної компенсації з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Приймаючи до уваги, що:

- матеріали справи не містять процесуальних документів, з яких вбачалося їх складання адвокатом;

- характер та незначна складність розглядуваних в межах справи №33/119 правовідносин, відсутність серед наданих позивачем документів доказів на підтвердження видатків, повязаних із розглядом справи (транспортних на відрядження тощо), невелика кількість судових засідань, в яких у господарському суді Донецької області брав участь залучений позивачем адвокат,

суд дійшов висновку, що належна до компенсації позивачем частка судових витрат, повязаних зі сплатою послуг адвоката у світлі принципів розумної обґрунтованості їх розміру та адекватності впливу участі адвоката на результат вирішення заявлених вимог, має становити 1000грн.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 901, 903 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Горлівка до відповідача, Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Калінінського району” Горлівської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 56748грн.89коп. задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Калінінського району” Горлівської міської ради (84624, Донецька область, м.Горлівка, вул. Безсонова, буд. 37, код ЄДРПОУ 33174741, п/р 26008000100891 в ПАТ „Укрсоцбанк” м.Горлівка, МФО 300023) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (84624, АДРЕСА_1) заборгованість у розмірі 56748грн.89коп., державне мито в розмірі 567грн.49коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 1000грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 10.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 15.08.2011р.

Суддя Сич Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >