Рішення № 18172083, 06.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.07.11 р. Справа № 2/409пд

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Сич Ю.В., суддів Соболєвої С.М. та Лейби М.О., при секретарі Щитовій Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою приватного підприємства «Кілафф» до товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Фарм-Плюс» та до приватного підприємства «Експерт-Оцінка» про: визнання недійсним договору № б/н про проведення незалежної оцінки від 19.10.09 року, укладеного між виконавцем приватним підприємством «Експерт-Оцінка» та замовником товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта-Фарм-Плюс»; зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Фарм-Плюс» повернути до експертної установи приватного підприємства «Експерт-Оцінка» звіт про вартість майна „Нежитлові приміщення, розташовані за адресою Донецька область, місто Докучаєвськ, вулиця Індустріальна 7” від 20.10.09 року, -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник (за довіреністю б/н від 27.08.2010р.),

від відповідача1: не зявився,

від відповідача2: не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Кілафф» (далі Підприємство) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Фарм-Плюс» (далі Компанія) та до приватного підприємства «Експерт-Оцінка» (далі Фірма) про визнання недійсним договору № б/н про проведення незалежної оцінки від 19.10.09 року, укладеного між виконавцем Фірмою та замовником Компанією (далі Договір), а також про застосування наслідків недійсності Договору у вигляді повернення Компанією Фірмі результату договірних відносин звіту про вартість майна „Нежитлові приміщення, розташовані за адресою Донецька область, місто Докучаєвськ, вулиця Індустріальна 7” від 20.10.09 року (далі Звіт). Позовні вимоги Підприємства ґрунтуються на приписах статей 203, 215-216 ЦК України та статей 10-11 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, зокрема, на тому, що замовником оцінки за Договором виступило не Підприємство (як власник майнового обєкту) і не уповноважена власником особа, а Компанія, яка не наділена речовими правами відносно предмету оцінки.

Представник Підприємства в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представники відповідачів, відповідно до матеріалів справи, змінювали правову позицію у справі, або погоджуючись з позовними вимогами, або заперечуючи проти їх змісту з огляду на недоведеність Підприємством факту відсутності у Компанії речових прав на проведення оцінки та укладення Договору.

Представники відповідачів, повідомленні ухвалами суду про місце та час розгляду справи від 04.05.2011р., від 26.05.2011р., від 23.06.2011р., про що свідчать відмітки про отримання поштового відправлення, у судове засідання не зявлялись, поважності причин неявки суду не представлено.

Згідно розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 28.04.2011р. справу №2/409пд передано на автоматичний розподіл справи у звязку із обранням судді Мєзєнцева Є.І. відповідно до Постанови Верховної ради України від 21.04.2011р. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду, зазначену справу за результатами автоматичного розподілу передано судді Сич Ю.В.

Відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Товариства підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23311737 від 16.07.09 року за Підприємством зареєстроване право власності на обєкт нерухомості під реєстровим номером 2417794 Центр по виготовленню лікарських препаратів в місті Докучаєвську, вулиця Індустріальна 7 (далі Центр).

Оцінивши оспорюваний Підприємством Договір, з якого виникли цивільні права та обовязки Компанії та Фірми, суд дійшов висновку, що укладений 19.10.09 року між відповідачами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 ЦК України.

Таким чином, в силу статті 901 ЦК України, а також розділів 1-4 Договору та додатку до Договору, виконавець Фірма зобовязалася здійснити незалежну оцінку будівель Центру, а замовник Компанія прийняти Звіт про оцінку та оплатити надані послуги у розмірі 1000 грн.

Актом приймання-передачі від 20.10.09 року Фірма в порядку статті 902 ЦК України передала Компанії Звіт щодо незалежної оцінки будівель Центру (головний корпус літ.А-3 2572502 грн., спиртосховище літ.Б-1 37681 грн. та сторожка літ.В-1 2691 грн.).

Оплата наданих послуг у розмірі 1000 грн. здійснена згідно приписів розділу 2 Договору та статті 903 ЦК України 20.10.09 року на підставі квитанції до прибуткового касового ордеру № 97.

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб.

Господарськими судами різних інстанцій у справі № 45/225б на теперішній час вже встановлено низку фактів, які мають вирішальне значення для оцінки правовідносин у поточному спорі, зокрема: ухвалою господарського суду Донецької області від 30.06.09 року у справі № 45/225б, а також постановою Вищого господарського суду України від 16.12.09 року у справі № 45/225б (в частині, якою залишено без змін ухвалу господарського суду Донецької області від 30.06.09 року у справі № 45/225б) визначено право власності Підприємства на Центр, який придбано через укладення мирової угоди в процедурі банкрутства дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Фарм-Плюс» „Докфарм”; постановою Вищого господарського суду України від 16.12.09 року у справі № 45/225б встановлено факт того, що Звіт та оцінка за Договором проведені та складені без залучення до участі та без повідомлення власника цього майна, що є порушенням Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.

Означені судові рішення, по яких разом з іншими учасниками брало участь і Підприємство (позивач по справі № 2/409пд), набрали законної сили, тому встановлені ними факти не повинні доводитися знову при вирішенні справи № 2/409пд в порядку статті 35 ГПК України. Сторонами процесу № 2/409пд факти, викладені у судових рішеннях у справі № 45/225б в загальному порядку не спростовані, а норми статті 124 Конституції України визначають обовязковість виконання усіма субєктами прав судових рішень у справі № 45/225б.

Зокрема, всупереч приписів статті 33 ГПК України Компанія жодним чином не довела того факту, що на момент укладення Договору була власником Центру, або при замовленні незалежної оцінки діяла за дорученням власника Центру Підприємства.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг” проти України”, а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 „Брумареску проти Румунії” встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Оскільки в силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є приоритетним джерелом права для національного суду, суд вважає безсумнівним той факт, що Підприємство на момент укладення Договору та підготовки Звіту про незалежну оцінку Центру було законним власником Центру, а замовлення Компанією Фірмі підготовки та складення Звіту суперечить вимогам Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” причому ці факти не можуть ставитися судом під сумнів та є такими, які знімають необхідність додаткового доведення зазначених обставин та фактів.

З огляду на висновки суду щодо неправомірності дій Компанії стосовно замовлення незалежної оцінки належного Підприємству Центру (через відсутність у Компанії відповідних повноважень власника, володільця або повіреного у вказаних правовідносинах), в порядку частини 1 статті 203 та статті 215 ЦК України Договір підлягає визнанню судом недійсним через невідповідність його змісту приписам частини 2 статті 11 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.

Недійсні правочини не тягнуть за собою жодних правових наслідків, окрім тих, що повязані з їх недійсністю, як це визначено статтею 216 ЦК України. Аналогічні висновки зроблені і в Постанові Пленуму Верховного суду України від 28.04.78 року № 3 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними”, а також в розясненні Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 року № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”.

Водночас, суд не вправі задовольнити позовні вимоги Підприємства щодо проведення двосторонньої реституції за Договором (зокрема, зобовязання Компанії повернути Звіт Фірмі), оскільки зазначені дії мають провадитися не на користь позивача, таким чином у Підприємства всупереч статті 1 ГПК України відсутній правовий інтерес до вказаних вимог.

Окрім того, суд бере до уваги й те, що фактично Підприємство заявило не вимогу про проведення двосторонньої реституції (оскільки не висунуто вимог щодо виплати Фірмою Компанії отриманих 1000 грн. плати за оцінку), а вимогу про витребування результатів правочину з чужого володіння, наразі означені вимоги згідно приписів статей 387-388 ЦК України можуть бути заявлені лише автором Звіту, а не просто зацікавленою особою.

Означене не позбавляє Компанію та Фірму права на звернення до суду з віндикаційними вимогами щодо витребування Звіту та повернення отриманої грошової суми.

Решта посилань та тверджень сторін до уваги судом не береться через їх неналежність до предмету спору або відсутність значення для юридичної кваліфікації правовідносин сторін.

Таким чином, причиною виникнення спору є протизаконне укладення Договору, а також порушення відповідачами норм ЦК України та Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, які регулюють режим та порядок проведення незалежної оцінки обєктів нерухомості .

Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. Позивачем при поданні позову переплачено державне мито у розмірі 102 грн., що тягне за собою повернення вказаної суми.

Відповідно до пункту 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» зайво сплачене державне мито у сумі 102 грн., надмірно перераховане приватним підприємством „Кілафф” за квитанцією № 71 від 19.11.09 року, підлягає поверненню.

На підставі означених норм міжнародного та національного матеріального права, керуючись ст.ст.1, 2, 4, 22, 35, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позов приватного підприємства «Кілафф» до товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Фарм-Плюс» та до приватного підприємства «Експерт-Оцінка» про визнання недійсним договору № б/н про проведення незалежної оцінки від 19.10.09 року, укладеного між виконавцем приватним підприємством «Експерт-Оцінка» та замовником товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта-Фарм-Плюс».

В решті позовних вимог відмовити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу обладнання № б/н про проведення незалежної оцінки від 19.10.09 року, укладений між виконавцем приватним підприємством «Експерт-Оцінка» та замовником товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта-Фарм-Плюс».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Фарм-Плюс» (83062, м.Донецьк, вул.Куйбишева, 15 „б”, код ЄДРПОУ 30701362) на користь приватного підприємства «Кілафф» (83108, м.Донецьк, пр.Партизанський, 1 „А”, код ЄДРПОУ 34940131) відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 21,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 59 грн.

Стягнути з приватного підприємства «Експерт-Оцінка» (86157, Донецька область, м.Макіївка, вул.Плеханова, 1А, код ЄДРПОУ 32698907) на користь приватного підприємства «Кілафф» (83108, м.Донецьк, пр.Партизанський, 1 „А”, код ЄДРПОУ 34940131) відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 21,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 59 грн.

Видати довідку на повернення зайво сплаченого державного мита у сумі 102 грн., надмірно перераховане приватним підприємством „Кілафф” за квитанцією № 71 від 19.11.09 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня оголошення рішення.

В судовому засіданні 06.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.07.2011р.

Головуючий суддя Сич Ю.В.

Суддя Соболєва С.М.

Суддя Лейба М.О.

< Текст >