Рішення № 18172035, 17.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.08.11 р. Справа № 38/150

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” м.Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Топаз” м.Донецьк

про стягнення суми основного боргу у розмірі 588 073,83грн., суми 3% річних у розмірі 3 421,89грн., суми інфляції у розмірі 25 592,64грн., суми пені у розмірі 17 679,78грн., а всього 634 768,14грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1- за дов. №137 ввд 04.05.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2- за дов. №101/400 від 20.05.2011р., ОСОБА_3- за дов. №101/736 від 10.08.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Топаз” м.Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 588 073,83грн., суми 3% річних у розмірі 3 421,89грн., суми інфляції у розмірі 25 592,64грн., суми пені у розмірі 17 679,78грн., а всього 634 768,14грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір №154-Г від 15.12.2010 року на постачання та транспортування природного газу (далі - Договір), акти приймання-передачі природного газу №154-Г від 31.01.2011 року, від 28.02.2011 року, від 31.03.2011 року, від 30.04.2011 року; розрахунок суми позову; копію акту звірки взаємних розрахунків; невиконання відповідачем своїх зобовязань.

15.08.2011р. відповідач надав суду відзив на позов №101/735 від 10.08.2011р., в якому позовні вимоги в частині суми основного боргу за природний газ у сумі 588 073,83грн., пені у сумі 17 679,78грн. та 3% річних у сумі 3 421,89грн. визнає у повному обсязі, однак не погоджується з нарахуванням інфляційних у сумі 25 592,64грн.

У відзиві відповідач посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства просить суд надати відстрочку виконання рішення до 15.10.2011р.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

17.08.2011р. позивач надав супровідний лист, в якому просить суд залучити до матеріалів справи розрахунок заборгованості станом на 24.06.2011р., 3% річних , пені та інфляційних. Супровідний лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

15.12.2010 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” (Місьгаз) та Відкритим акціонерним товариством “Топаз” (Замовником) був укладений договір №154-Г на постачання та транспортування природного газу (далі - Договір).

Як вбачається з правовстановлюючих документів позивача, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” змінило назву на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач по справі є правонаступником постачальника за договором.

Як вбачається з правовстановлюючих документів відповідача, Відкрите акціонерне товариство “Топаз” змінило назву на Публічне акціонерне товариство “Топаз”.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач по справі є правонаступником замовника за договором.

Згідно п. 1.1 Договору, замовник зобовязується сплатити та прийняти, а міськгаз поставити природний газ на умовах цього договору у 2011 році в обсязі 1335тис.куб.м, в тому числі по місяцях: січень -200 тис.куб.м., лютий -250 тис.куб.м., березень -250 тис.куб.м., квітень -50 тис.куб.м., травень-3,0 тис.куб.м., червень 3,0 тис.куб.м., липень 3,0 тис.куб.м.., серпень 3, тис.куб.м., вересень 3,0 тис.куб.м., жовтень -70 тис.куб.м., листопад -200 тис.куб.м., грудень -300 тис.куб.м.

Розділом 4 договору сторони визначили порядок приймання-передачі газу. Пунктом 4.4. договору встановлено, що приймання передача газу, поставленого міськгазом замовнику у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між міськгазом та замовником, з урахуванням планового обсягу поставки. Не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки, замовник зобовязується повернути міськгазу акт приймання-передачі газу, підписаний та скріплений печаткою замовника.

Розділом 5 договору сторони зазначили ціну постачання та транспортування природного газу.

Так, ціна природного газу без урахування податку на додатну вартість, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання становить 2282,80грн. за 1000мі.

Загальна вартість природного газу складає 3115,2480 грн. за 1000мі. де: 2738,40грн., (у т.ч.ПДВ 456,40грн.) - ціна природного газу за 1000мі, встановлена Постановою НКРЕ від 27.12.2010р. №1966; 54,7680грн. (у т.ч. ПДВ 9,1280грн.) цільова надбавка природного газу, встановлена згідно Постанови КМУ №442 від 11.06.2005р.; 147,84грн. (у т.ч. ПДВ 24,64грн.) тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами для ВАТ “Донецькміськгаз”, встановлений Постановою НКРЕ від 30.07.2010р. №960; 41,28грн. (у т.ч. ПДВ 6,88грн.) тариф на постачання природного газу для ВАТ “Донецькміськгаз”, встановлений Постановою НКРЕ від 30.07.2010р. №960; 132,96грн. - тариф транспортування природного газу магістральними трубопроводами, встановлений Постановою НКРЕ від 30.07.2010р. №1007 ( в т.ч. ПДВ -22,16грн.) за 1000мі (п.5.1 договору).

Загальна вартість природного газу та її складові можуть змінюватися уповноваженим державними органами України, які встановлюють ціну на газ, при цьому нові значення загальної вартості природного газу та її складові, а також терміни їх введення в дію є обовязковими та приймаються сторонами без складання додаткової угоди. Міськгаз письмово повідомляє замовника про зміну загальної вартості природного газу та їх складових (п.5.2 договору).

Сторони домовились, що ціна за 1000мі газу у відповідному періоді споживання газу та вартість його транспортування територією України встановлюється на рівні граничної ціни та тарифу, затверджених уповноваженим державним органом (п.5.3 договору).

Розділом 6 сторони зазначили порядок розрахунків.

Так, оплата за природний газ здійснюється замовником виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1 договору).

Згідно п.7.2. договору у разі порушення Замовником умов п.6.1. цього договору Замовник зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами, а всі його умови поширюються на правовідносини між сторонами з 01.01.2011р. до 31.12.2011р., а в частині проведення розрахунків і відповідальності, згідно п.п.7.2, за несплату або несвоєчасну сплату постачання та транспортування природного газу, до повного завершення розрахунків (п.10.1).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Позивач належним чином виконав свої зобовязання за договором, постачав відповідачеві природний газ, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу №154-Г від 31.01.2011 року, від 28.02.2011року, від 31.03.2011 року та 30.04.2011р., які підписані сторонами без заперечень і скріплені печатками підприємств.

Відповідач свого обовязку з повної та своєчасної сплати природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобовязань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 588 073,83грн.грн., суму 3% річних у розмірі 3 421,89грн., суму індексу інфляції у розмірі 25 592,64грн., суму пені у розмірі 17 679,78грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянув матеріали справи, представлені документи, заслухав пояснення позивача, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов договору №154-Г від 15.12.2010р., вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобовязання щодо повної оплати поставленого природного газу за січень - квітень 2011р. належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Загальна сума заборгованості за поставлений природний газ становить 588 073,83грн., що підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

На момент прийняття рішення по справі відповідач доказів оплати заборгованості за спожитий природний газ в сумі 588 073,83грн. суду не надав, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами договору (п.7.2.) передбачено, що у разі порушення Замовником умов договору, він зобовязаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач з посиланням на п.7.2. Договору просить стягнути з відповідача пеню за період з 15.04.2011р. по 24.06.2011р. в сумі 17 679,78грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені, суд вважає його обґрунтованим, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 15.04.2011р. по 24.06.2011р. в сумі 3 421,89грн. та інфляційні нарахування за період лютий травень 2011р. в сумі 25 592,64грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих позивачем 3% річних, суд вважає його обґрунтованим, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 12 299,14грн., у звязку з невірним визначенням позивачем періоду нарахування інфляційних.

В частині стягнення інфляційних в сумі 13 293,50грн. суд відмовляє за необґрунтованістю розрахунку.

У відзиві відповідач посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства просить суд надати відстрочку виконання рішення до 15.10.2011р.

Відповідно до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючі рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відстрочка виконання рішення може надаватися лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторони з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк.

Відстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

При відстрочці виконання рішення для позивача можуть наступити негативні наслідки, оскільки відстрочка суттєво зачіпає інтереси позивача, віддаляючи реальне виконання.

Відповідач в обгрунтування скрутного фінансового становища підприємства та неможливості виконати рішення не надав суду жодного доказу.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів в економіці держави суд відмовляє відповідачу у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства “Топаз” м.Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 588 073,83грн., суми 3% річних у розмірі 3 421,89грн., суми інфляції у розмірі 25 592,64грн., суми пені у розмірі 17 679,78грн., задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Топаз” м.Донецьк (83102, м.Донецьк, вул.Соколина,1-А, ЄДРПОУ 14310371) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” (83001, м.Донецьк, пр.Театральний 1, ЄДРПОУ 03361081) суму основного боргу в розмірі 588 073,83грн., індекс інфляції в розмірі 12 299,14грн., 3% річних в сумі 3 421,89грн., пеню в сумі 17 679,78грн., 6214,74грн. державного мита та 211,06грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 17.08.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.08.2011р.

Суддя Лейба М.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >