Ухвала суду № 18168439, 26.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" липня 2011 р.                               м. Київ                                        К-16120/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Костенка М.І., Островича С.Е.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2008 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2008 року

у справі №2-а-7199/08 (№22-а-7524/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропромстрой»(надалі –ТОВ «Украгропромстрой»)

до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області (надалі –ДПІ у м.Краматорську)

про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій, -

встановив:

У березні 2008 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсним рішення ДПІ у м.Краматорську про застосування фінансових санкцій від 14.02.2008 року №0000532304.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки продаж об’єктів основних фондів за готівкові кошти не регулюється Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», адже такі об’єкти не є товаром в розумінні цього Закону, отже, позивач стверджує про правомірність оформлення ним продаж об’єкта незавершеного будівництва з оформленням приходно-касових ордерів.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2008 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2008 року, позовні вимоги було задоволено повністю. Визнано недійсним рішення ДПІ у м.Краматорську про застосування фінансових санкцій від 14.02.2008 року №0000532304. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в сумі 3,40грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно не провів операцію з купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва через реєстратор розрахункових операцій, і тому, в його діях відсутні порушення п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Не погоджуючись з рішеннями суду попередніх інстанцій, відповідач звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2008 року, як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та відмовити у задоволенні позову .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2007р., про що складено акт № 229/23-2-23113540 від 07.02.2008р.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в частині не проведення розрахункової операції на суму 11706,00грн. через реєстратор розрахункових операції (надалі –РРО).

За наслідками перевірки прийнято оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій від 14.02.2008р. № 0000532304 на суму штрафних санкцій в розмірі 58530,00грн.

При цьому, податковий орган керувався наступними даними: згідно картки рахунку 15 Інвестиції станом на 01.01.2005р. обліковується об'єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 70а, вартість якого становить 9755,00 грн. 05.07.2007 року цей об'єкт, розташований за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, б. 70-а, було реалізовано по договору купівлі-продажу нерухомого майна. Ціна продажу нерухомості за домовленістю сторін склала за 11706,00грн. Отже, 05.07.2007 року згідно прибуткового касового ордеру №429 від 05.07.2007року позивачем прийнято від Бєлих І.Л. (покупця) згідно договору купівлі-продажу б/н від 05.07.2007 року кошти у сумі 11706,00 грн. (лист касової книги 186). Також згідно Акту прийому-передачі від 05.07.2007 року та видаткової накладної №ЛНА-000002 від 05.07.2007 року об'єкт незавершеного будівництва, магазин за вказаною вище адресою, передано Бєлих І.Л. Розрахункова операція з продажу об'єкта незавершеного будівництва через реєстратор розрахункових операцій не проведена, виручка від реалізації незавершеного будівництва здана у банк згідно видаткового касового ордеру №436, що підтверджується випискою банку по рахунку позивача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Преамбулою Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»законодавець визначив, що цим законом визначаються правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 1 цього Закону передбачено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Розрахунковою операцією відповідно до ч.2 зазначеного Закону є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»пов'язує застосування реєстраторів розрахункових операцій з безпосереднім здійсненням особою продажу товарів (наданням послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 263 ГК України визначено, що господарсько-торговельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу. Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

За таких обставин, у разі здійснення несистематичного продажу основних засобів така операція розглядається, як торговельна діяльність для досягнення економічних і соціальних результатів з метою одержання прибутку.

При чому, торговельна діяльність як вид економічної та господарської діяльності, передбачає систематичність її здійснення та отримання відповідного прибутку.

З урахуванням викладених обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про задоволення адміністративного позову.

Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обгрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області –залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2008 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.