Ухвала суду № 18168417, 26.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" липня 2011 р.                               м. Київ                                        К-1265/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Костенка М.І., Островича С.Е.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції міста Ялта Автономної Республіки Крим

на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.12.-14.12.2004р.

та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.02.2005р.

у справі №2-25/15245-2004

за позовом Державного підприємства радгосп –завод «Гурзуф»

доДержавної податкової інспекції міста Ялта Автономній Республіки Крим (надалі –ДПІ в м.Ялта АРК)

про визнання недійними податкових повідомлень-рішень -

встановив:

У жовтні 2004 року позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до ДПІ м.Ялта АРК у якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 06.08.2004р. №0004772301/0 про визначення та стягнення податкового зобов'язання по податку на землю в сумі 21649,40грн., штрафних санкцій 10824,70грн., всього –32474,10грн. Крім того, просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 06.08.2004р. №0004802301/1 про визначення та стягнення штрафних санкцій за нецільове використання отриманих у банку коштів в сумі 67344,57грн. і від 06.08.2004р. №0004792301/1 за те, що не нараховувався і не сплачувався збір за використання місцевої символіки основний платіж 40,92грн., штрафні санкції 1700,00грн., всього –1740,92грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ДПІ в м.Ялта АРК було проведено планову документальну перевірку дотримання податкового та валютного законодавства Державного підприємства радгосп –завод «Гурзуф»за період з 01.01.2003р. по 31.03.2004р. За результатами перевірки складено акт №229/23-01/00412843 від 04.08.2004р., яким встановлено порушення позивачем ст.12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»від 20.05.1993р. №56-93, не нараховувався і не сплачувався збір за використання місцевої символіки. Також встановлено порушення позивачем ст.12 Закону України «Про плату за землю», не нараховувався і не сплачувався податок за землю за ті земельні ділянки, які передані позивачем у оренду. В порушення «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні»від 19.02.2001р. №72 позивачем використані не за цільовим призначенням грошові кошти в сумі 67344,57грн.

Вважає висновки акту №229/23-01/00412843 від 04.08.2004р. не відповідаючими дійсним обставинам справи та вимогам закону, тому просить визнати недійсними винесені на підставі вищевказаного акту перевірки податкові повідомлення-рішення від 06.08.2004р. №0004772301/0, від 06.08.2004р. №0004802301/1, від 06.08.2004р. №0004792301/1.

Позов подано до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України і справа розглядалась в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, за правилами якого розглядались такі справи на час ухвалення рішень судами першої та апеляційної інстанції.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.12.-14.12.2004р., залишеним без змін постановою Севастопольського Апеляційного господарського суду від 25.02.2005р., позов задоволено частково. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 06.08.2004р. №0004772301/0, від 06.08.2004р. №0004792301/1. Податкове повідомлення-рішення від 06.08.2004р. №0004802301/1 визнано недійсним в частині застосування штрафних санкцій в сумі 64669,71грн. Податкове повідомлення-рішення від 06.08.2004р. №0004802301/1 визнано недійсним в частині визначення штрафних санкцій в сумі 2664,891грн. як податкового зобов’язання. Стягнуто з відповідача на користь позивача 82,77грн. держмита і 114,97 грн. витрат на забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Контролюючим органом було проведено планову документальну перевірку дотримання податкового та валютного законодавства Державного підприємства радгосп –завод «Гурзуф»за період з 01.01.2003р. по 31.03.2004р., за результатами якої складено акт №229/23-01/00412843 від 04.08.2004р.

Актом встановлено порушення позивачем ст.12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», не нараховувався і не сплачувався збір за використання місцевої символіки, порушення ст.12 Закону України «Про плату за землю», не нараховувався і не сплачувався податок за землю за ті земельні ділянки, які передані позивачем у оренду, в порушення «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні»від 19.02.2001р. №72 використані не за цільовим призначенням грошові кошти в сумі 67344,57грн.

ДПІ м.Ялта АРК на підставі акту №229/23-01/00412843 від 04.08.2004р. винесені податкові повідомлення - рішення: від 06.08.2004р. №0004772301/0 про визначення та стягнення податкового зобов'язання по податку на землю в сумі 21649,40 грн., штрафних санкцій 10824,70грн., всього –32474,10грн.; від 06.08.2004р. №0004802301/1 про визначення та стягнення штрафних санкцій за нецільове використання отриманих у банку коштів в сумі 67344,57грн.; від 06.08.2004р. №0004792301/1 за ненарахування і несплату збору за використання місцевої символіки основного платежу 40,92грн., штрафних санкцій 1700,00грн., всього –1740,92грн.

Судами попередніх інстанцій було правомірно встановлено, що контролюючий орган безпідставно визначив суму податкового зобов’язання за використання місцевої символіки згідно податкового повідомлення –рішення від 06.08.2004р. №0004792301/1 основний платіж 40,92грн., штрафні санкції 1700,00грн., всього –1740,92грн., так як рішеннями Гурзуфської селищної ради №10 від 29.12.2002р. «Про порядок нарахування і сплати місцевих податків і зборів на території Гурзуфської селищної ради в 2003 році», а також №3 від 30.12.2003р. «Про порядок нарахування і сплати місцевих податків і зборів на території Гурзуфської селищної ради в 2004 році»і №1 від 30.12.2003р. «Про порядок нарахування і сплати місцевих податків і зборів на території Гурзуфської селищної ради в 2004 році»назва «Адалари»не включена до переліку об’єктів місцевої символіки, там вказано лише вид «Адалари», посилання на який відсутній у акті перевірки.

Обґрунтованими є і висновки судів попередніх інстанцій про безпідставність застосування контролюючим органом до позивача донарахувань та штрафних санкцій по податку на землю, так як позивач є платником фіксованого сільськогосподарського податку, відповідно до ст.9 п.4 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»для платників сільськогосподарського податку припинена дія Закону України «Про плату за землю»в частині сплати земельного податку за земельну ділянку під об’єктами нерухомості, позивач не користується пільгою по земельному податку, а сплачує цей податок у складі фіксованого сільськогосподарського податку.

Так як суми штрафних санкцій у податковому повідомлення-рішення від 06.08.2004р. №0004802301/1 відповідачем в порушення вимог ст.ст.14, 15 Закону України «Про систему оподаткування»та п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»кваліфіковані як податкові зобов’язання, в той час коли фінансові санкції не є ні податком, ні обов’язковим платежем.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст.220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції міста Ялта Автономної Республіки Крим –залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.12.-14.12.2004р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.02.2005р. –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.