Ухвала суду № 18168419, 26.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" липня 2011 р. м. КиївК-10039/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Костенка М.І., Островича С.Е.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор»

на постанову господарського суду Запорізької області від 01 червня 2007 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2008 року

у справі №23/112/07-АП(№22а-253/08(1768)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор»(надалі ВАТ «Запоріжтрансформатор»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (надалі СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі),

третя особа Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (Закрите акціонерне товариство) в особі філії «Запорізьке Центральне відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя»

про визнання протиправними та скасування податкових вимог, -

встановив:

У січні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі, в якому, з урахування заяви про уточнення позовних вимог від 20.04.2007р., ставить питання про:

- визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги від 13.12.2006р. №1/66;

- визнання незаконними вимог відповідача, викладених в листі №9978/10/24-013 від 15.12.2006р. про виділення активів ВАТ «Запоріжтрансформатор»для опису в податкову заставу на суму не менше ніж 1347768,00грн.;

- визнання незаконними вимог, які викладені в листах №9968/10/08-02 від 14.12.2006 р. та №10046/10/08-02 від 18.12.2006р. щодо погашення податкових векселів №№ 0074787, 0074788, 0074789, 0074790, 0074791,0074792, 0074793, 0074795,0074796, 0074797, 0074799, 0074800, 0074801, 0074802, 0074804, 0074805, 0074807, 0074808, 0074809, 0074810, 0074811, 0074812, 0074813, 0074814, 0074815, 0074816, 0074817, 0074818, 0074872, 0074870, 0060654, 0060655, 0060656, 0060659, 0060661, 0060664, 0060665, 0060668, 0060670, 0060673, 0060674, 0060677, 0060678, 0060679, 0060680, 0060683;

- про зобовязання відповідача утриматися від вчинення дій, повязаних з вимогою про погашення зазначених вище векселів шляхом перерахування грошових коштів, в тому числі про вимогувід ВАТ «Запоріжтрансформатор»погашення зазначених векселів шляхом звернення із відповідною вимогою до третьої особи Філії «Запорізьке Центральне відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя».

Позовні вимоги мотивовано тим, що ВАТ «Запоріжтрансформатор»правомірно включено суму зобовязань по податковим векселям до складу податкових зобовязань за листопад та грудень 2006р. у відповідних податкових деклараціях та ці векселі вважаються погашеними згідно приписів п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки довідками №216/08-02/00213428 від 11.12.2006р. та №247/08-02/00213428 від 29.12.2006р., складеними працівниками СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі, підтверджено наявність у позивача суми бюджетного відшкодування у розмірі 1375233,00грн. за вересень 2006 року (на 01.10.2006р.) та 2459920,00грн. за жовтень 2006 року (на 01.11.2006р.). Таким чином, позивач стверджує, що на дату поставки податкових векселів у позивача в наявності була сума бюджетного відшкодування більша ніж сума зобовязання по податковим векселям.

Постановою господарського суду Запорізької області від 01 червня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що на дату оформлення податкових векселів у ВАТ «Запоріжтрансформатор»сума бюджетного відшкодування не підтверджена податковим органом. Крім того, суди зазначили, що вимоги позову про скасування вимог, викладених в листах відповідача, не можуть бути предметом спору, а фактично позов заявлено в інтересах третьої особи, яка не заявляла самостійних вимог на предмет спору та будь-яких претензій до позивача.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ВАТ «Запоріжтрансформатор» звернулося із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

ВАТ «Запоріжтрансформатор»на підставі п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»з 13 по 21 листопада 2006р. при імпорті товарів на митну територію України надано органам митного контролю податкові векселі №№ 0074787, 0074788, 0074789, 0074790, 0074791, 0074792, 0074793, 0074794, 0074795, 0074796, 0074797, 0074798, 0074799, 0074800, 0074801, 0074802, 0074803, 0074804, 0074805, 0074807, 0074808, 0074809, 0074810, 0074811, 0074812, 0074813, 0074814, 0074815, 0074816, 0074817, 0074818 на суму податкового зобовязання з податку на додану вартість 1459960,53грн., термін сплати яких - грудень 2006 року - січень 2007 року.

11.12.2006р. та 29.12.2006р., за результатами виїзних позапланових перевірок позивача з питань правильності обчислення відємного значення податку на додану вартість та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на поточних рахунок, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі складено довідки перевірки від 11.12.2006р. №216/08-02/00213428 (а.с.18-20 т.І) та від 29.12.2006р. №247/08-02/00213428 (а.с.91-93 т.І), якими підтверджено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006. на суму 1375233,00грн. та за жовтень 2006р. на суму 2459920,00грн.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно акту звірки розрахунків з бюджетом станом на 31.10.2006р., сума пере плати позивача по податку на додану вартість складає 1875894,00грн., а станом на 30.11.2006р. 4520906,00грн.

13.12.2006р. позивачеві було виставлено першу податкову вимогу №1/66 з податку на додану вартість на загальну суму 297900,06грн. (а.с.13 т.І).

15.12.2006р. на адресу ВАТ «Запоріжтрансформатор»відповідачем направлено лист №9978/10/24-013 про виділення активів підприємства для опису у звязку з виникненням податкового боргу по податковій вимозі №1/66 від 13.12.2006р. (а.с.12 т.І).

В подальшому, 14.12.2006р. та 18.12.2006р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі на адресу керуючого філією «Запорізьке Центральне відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя»було направлено листи з вимогами про погашення податкових векселів ВАТ «Запоріжтрансформатор» авальованих банком (листи: №9968/10/08-02 та №10046/10/08-02) (а.с.14-15, 16-17 т.І).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та третьою особою було укладено договір №06в-05 про авалювання век селів від 25.07.2005р. (а.с. 104-108 т.ІІ). Відповідно до умов вказаного договору ВАТ «Запоріжтрансформатор»зобов'язувалось погасити авальовані авалістом (третьою особою) податкові векселі та згідно п.4.3.10 договору та надати доку менти, що підтверджують погашення платником векселів згідно діючого законодавства у від повідності з п.6.1. договору. Пунктом 6.1. договору (в редакції договору про внесення змін №3 від 26.09.2006р.) передбачено надання авалісту наступного документа - податкової декларації з податку на додану вартість з переліком векселів, які включені в 3 розділ Декларації та доку мент податкового органу, що підтверджує наявність суми бюджетного відшкодування, яка до рівнює або більша ніж сума зобов'язань по вищевказаним авальованим векселям. Декларація з податку на додану вартість за листопад 2006р. з переліком векселів, які включені в 3 розділ Декларації, витяг з довідки №216/08-02/00213428, складеної працівниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі 11.12.2006р., та акт звірки розрахунків з бю джетом станом на 31.10.2006р., було подано третій особі 20.12.2006р., про що свідчить вхідний штамп за №3500/1 на супровідному листі позивача №1/11-3252 від 20.12.2006р.

Також, 28.02.2007р. між ВАТ «Запоріжтрасформатор»в особі генерального директора Клейнера І.С. та СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі в особі начальника інспекції Кривошапки Н.М. було укладено Угоду про примирення. Згідно умов зазначеної угоди сторонами встановлено: що податкові зобов'язання з податкових векселів по своїй правовій природі не є узго дженими в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників пода тків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(зазначений перелік векселів на суму 3609091,38грн.); ВАТ «Запоріжтрансформатор»зобов'язується погасити вищенаведені податкові век селі шляхом перерахування грошових коштів протягом 10 днів з моменту підписання даної угоди про примирення; післяпогашенняпозивачем зобов'язань, що передбачені п.1 даної угоди про примирення, ця угода буде передана господарському суду Запорізької області для закриття провадження по справі №23/112/07-АП; понесені позивачем витрати по справі №23/112/07-АП покладаються на позивача. При цьому зазначено, що дана угода про примирення набирає чинності з моменту винесення судом ухвали про закриття провадження у справі №23/112/07-АП.

Зобов'язання за угодою позивачем виконано, про що свідчать платіжні доручення №02399 від 28.02.2007, №№03437, 03438, 03439, 03440 від 22.03.2007р. (а.с. 62, 63-66 т.ІІ). Однак, відповідач відмовився від подання клопотання до суду про затвердження Угоди про примирення, посилаючись на несвоєчасне виконання позивачем умов угоди.

За таких обставин, оскільки фактичні обставини справи свідчать про самостійне погашення позивачем суми зобовязання по податковим векселям, у позивача відсутні підстави стверджувати про незаконність вимог податкового органу про погашення зазначених векселів.

Крім того, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог з підстав не додержання позивачем норм права стосовно способу та засобу захисту порушеного права, оскільки спірні листи направлялись на адресу банку, тобто третьої особи у справі, що не заявляє самостійних вимог, а не позивача і вимоги викладені в листах відповідача не містять оскарження дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор»залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 01 червня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.