Ухвала суду № 18168249, 04.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" серпня 2011 р. м. КиївК-21555/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.головуючий, судді Маринчак Н.Є., Острович С.Е., Степашко О.І., Усенко Є.А.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу фермерського господарства ОСОБА_1 (далі ФГ ОСОБА_1)

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2010

у справі № 2а-38856/09/2070

за позовом ФГ ОСОБА_1

до державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області (далі ДПІ)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2009 позов задоволено повністю; скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ від 18.05.2009 №000195170/0 та № 0000492310/0 з мотивів: відсутності у матеріалах справи доказів порушення позивачем порядку формування валових витрат та валового доходу у перевірений період; обґрунтованого застосування позивачем податкової соціальної пільги під час утримання податку з доходів фізичних осіб з виплат, здійснених на користь найманих працівників; незаконного донарахування ФГ ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб з орендної плати за земельні ділянки за відсутності зареєстрованих в установленому порядку договорів оренди.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2010 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено частково; податкове повідомлення-рішення від 18.05.2009 №0001951701/0 скасовано в частині донарахування позивачеві податку з доходів фізичних осіб у сумі 31740,24 грн. (у тому числі 10580,08 грн. за основним платежем та 21160,16грн. за штрафними санкціями); в решті позову відмовлено. У прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що у перевірений період позивачем: було занижено валовий дохід внаслідок неврахування у його складі поставленої сільськогосподарської продукції, а також сум отриманих дотацій з бюджету на підтримку тваринництва; занижено валовий дохід; незаконно застосовано податкову пільгу до робітників у місяці їх звільнення. В частині незаконного донарахування ФГ ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб з орендної плати за земельні ділянки апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ФГ ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду зі спору, посилаючись на помилкове скасування апеляційним судом правильного та вмотивованого рішення суду першої інстанції.

З огляду на незявлення у судове засідання представників сторін, яких було належним чином повідомлено про дату, час і місце проведення судового засідання, справу розглянуто в письмовому провадженні відповідно до пункту 2 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення у справі у межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги ФГ ОСОБА_1 з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі зясовано, що ДПІ було проведено планову виїзну перевірку ФГ ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2008, оформлену актом від 30.04.2009 №589/23/30955097. За наслідками цієї перевірки податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.05.2009 №0000492310/0, за яким позивачеві донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 44238,10 грн. (у тому числі 40211 грн. за основним платежем та 4027,10 грн. за штрафними санкціями), та від 18.05.2009 №0001951701/0, відповідно до якого ФГ ОСОБА_1 визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 48586,95 грн. (у тому числі 16195,65 грн. за основним платежем та 32391,30 грн. за штрафними санкціями). Підставою для прийняття вказаних актів індивідуальної дії стали такі обставини:

завищення валових витрат за рахунок включення до їх складу вартості придбаних тракторів, що було встановлено співставленням даних декларацій з податку на прибуток та з податку на додану вартість;

невключення до валових витрат вартості придбаної продукції тваринництва;

віднесення до валових витрат сум, які не підтверджені первинними документами;

застосування під час утримання податку з доходів фізичних осіб податкової соціальної пільги у місяці, коли працівник звільнявся.

Крім того, мотивом для донарахування позивачеві оспорюваної суми із податку з доходів фізичних осіб слугував висновок податкового органу про неутримання та несплату ФГ ОСОБА_1 як податковим агентом цього податку із 88 земельних ділянок, тоді як у Зміївському районному відділенні Харківської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»зареєстровано лише 37 договорів, на підставі яких позивач орендує земельні ділянки.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У розгляді цієї справи у вирішенні питання щодо дотримання позивачем порядку формування валових витрат суд першої інстанції послався на наявність у справі первинних документів, які спростовують викладені в акті перевірки висновки. Апеляційним судом не було належним чином спростовано вказаного висновку місцевого суду.

Недоведеним є і факт порушення позивачем порядку застосування податкової соціальної пільги, зафіксований в названому акті перевірки. Адже, як встановлено судами, зазначена пільга застосовувалася ФГ ОСОБА_1 на підставі поданої працівником заяви за встановлено формою з доданими до неї необхідними документами.

Вимоги ж пункту 4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 №2035, за змістом якого пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами, і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем, не означає заборону застосування вказаної пільги у місці звільнення працівника.

А відтак у апеляційного суду були відсутні підстави для скасування правильного та вмотивованого рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу фермерського господарства ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2010 у справі № 2а-38856/09/2070 скасувати.

3. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2009 у справі № 2а-38856/09/2070 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді: Н.Є. Маринчак С.Е. Острович О.І. Степашко Є.А. Усенко