Постанова № 18167822, 30.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" червня 2011 р. м. КиївК-3819/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І., Усенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси

на постанову Господарського суду Одеської області від 25 травня 2007 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2008 року

у справі №34/453-06-11493А(22а-1192/2007)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми «Транспродукт»(надалі - ТОВ «Виробничо-комерційної фірми «Транспродукт»)

до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси (надалі ДПІ у Суворовському районі м.Одеси)

про визнання протиправними дій посадових осіб, скасування податкових повідомлень-рішень, першої податкової вимоги та визнання нечинним акту, -

встановив:

У жовтні 2006 року ТОВ «Виробничо-комерційної фірми «Транспродукт»звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій посадових осіб ДПІ у Суворовському районі м.Одеси, про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2006 року №0001722301/0 та №0001732301/0, від 13.06.2006 року №00001722301/1 та №0001732301/, першої податкової вимоги від 14.06.2006 року №1/298 та визнання нечинним акту перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства №2488/23-70/32623323 від 12.05.2006 року, вказуючи на невідповідність положенням податкового законодавства висновків, викладених відповідачем в зазначеному акті перевірки на підставі якого ДПІ у Суворовському районі м.Одеси були прийняті вказані податкові повідомлення-рішення.

Постановою Господарського суду Одеської області від 25 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2008 року, закрито провадження у справі №34/453-06-11493А в частині позовних вимог ТОВ «Виробничо-комерційної фірми «Транспродукт»про визнання протиправними дії посадових осіб ДПІ у Суворовському районі м. Одеси: головного державного податкового ревізор-інспектора сектору взаємодії з правоохоронними органами відділу контрольно-перевірочної роботи ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Клейбатенко О.М., старшого державного податкового ревізор-інспектора сектору взаємодії з правоохоронними органами відділу контрольно-перевірочної роботи ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Гнесь В.В., державного податкового ревізор-інспектора сектору оперативного контролю відділу контрольно-перевірочної роботи ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Осмолової Л.Л., головного державного податкового ревізор-інспектора сектору документальних перевірок відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Добрянської С.О., головного державного податкового інспектора відділу взаємодії погашення прострочених зобовязань ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Приступи І.В., державного податкового інспектора сектору роботи з безхазяйним майном відділу погашення прострочених зобовязань ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Ляшенко Н.С. та визнання нечинним акту перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства №2488/23-70/32623323 від 12.05.2006р. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.05.2006 року №0001722301/0 та від 13.06.2006 року №0001722301/1, від 16.05.2006 року №0001732301/0 та від 13.06.2006 року №0001732301/1 та першу податкову вимогу від 14.06.2006 року №1/298.

Закриваючи провадження у справі в частині визнання протиправними дій посадових осіб ДПІ у Суворовському районі м. Одеси та скасування спірного акту перевірки, суди попередніх інстанції виходили з того, що розгляд зазначених вимог, з врахуванням п.5 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, віднесено до повноважень судів загальної юрисдикції за правилами зазначеного Кодексу. Крім того зазначили, що не можуть оспорюватися в суді акти ревізій, документальних перевірок, оскільки ці акти не мають обовязкового характеру і не породжують будь-яких прав та обовязків для субєктів підприємницької діяльності. Скасовуючи податкову вимогу та спірні податкові повідомлення-рішення, суди керувались тим, що податковий орган в супереч ст.71 КАС України не довів суду факт встановлення порушень позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями ДПІ у Суворовському районі м.Одеси звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 21.03.2006р. по 12.05.2006 року фахівцями ДПІ у Суворовському районі м.Одеси, на підставі направлення №316 від 21.03.2006 року, здійснена комплексна планова документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2004 року по 01.01.2006 року, за результатами якої складено акт №2488/23-70/32623323 від 12.05.2006 року.

В згаданому акті, на думку податкового органу, позивачем порушено вимоги:

- п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 29748,18 грн. (у т.ч. за квітень 2005 року на суму 10975,00 грн., за травень 2005 року на суму 6202,29 грн., за серпень 2005 року на суму 12579,89 грн.) за рахунок завищення суми податкового кредиту на 29748,18 грн. (у т.ч. за квітень 2005 року на суму 10975,00 грн., за травень 2005 року на суму 6202,29 грн. та за серпень 2005 року на суму 12579,89 грн.);

- п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено суму податку на прибуток у розмірі 37185,21 грн., у т.ч. за півріччя 2005 року на суму 21471,61 грн. та за 9 місяців 2005 року на суму 15713,60 грн. за рахунок завишення валових витрат за 2 квартал 2005 року на суму 21471,61 грн. та за 9 місяців 2005 року на суму 15713,60 грн.

На підставі зазначеного акту та за результатами адміністративного оскарження ДПІ у Суворовському районі м. Одеси 16.05.2006 року були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- №0001722301/1 про визначення позивачу податкового зобовязання по податку на прибуток на суму 37185,21 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 13302,72 грн.;

- №0001732301/1 про визначення позивачу податкового зобовязання по податку на додану вартість на суму 29748,18 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 14874,1 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підприємством включено до складу валових витрат витрати на придбання товарів за півріччя 2005 року (2квартал) на суму у розмірі 65850,00грн. (з ПДВ) від ТОВ «Промсфера», також за півріччя 2005 року (2квартал) на суму у розмірі 37213,73 грн. (з ПДВ) від ПП «Крафт-Пак»та за 3 квартали 2005 року (3 квартал) на суму у розмірі 75425,30грн. (з ПДВ) від ТОВ «Промсфера», однак первинні документи на підтвердження цих витрат для перевірки не надані.

Порушення встановлені на підставі журналу ордеру по рахунку №281 «Товар на складі»»№631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», №311 «Розрахунковий рахунок», декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2005 року та 3 квартали 2005 року.

При цьому, зі змісту абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»вбачається, що не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Перевіркою також встановлено, що підприємством в період, який перевірявся, збільшено суму податкового кредиту яка включена до книги обліку придбання товарів за 2005р. на суму 29748,18грн. за придбаний товар від ТОВ «Промсфера»»(податкова накладна №94 від 28.04.2005 року ПДВ у розмірі 10975,00грн.), ПП «Крафт-Пак» (податкова накладна №505063 від 31.05.2005 року ПДВ у розмірі 6202,29грн.) та ТОВ «Промсфера»(податкова накладній №206 від 02.08.2005 року ПДВ у розмірі 12570,89грн.), однак зазначені податкові накладні до перевірки не надані.

Порушення встановлено на підставі книги придбання товарів (робіт, послуг), декларацій по ПДВ за квітень, травень, серпень 2005 року, виписок банку, журналів ордерів по рахунку 311 «Поточні розрахунки в національній валюті», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Окрім цього, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що вказані порушення також підтверджуються поясненнями директора ТОВ «Виробничо-комерційної фірми «Транспродукт»Ковтуна О.В. від 12.05.2006 року до акту перевірки №2488/23-70/32623323, який зазначив, що документи на момент перевірки були відсутні.

За таких обставин, висновки податкового органу про порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»є цілком обґрунтованими.

Щодо податкового повідомлення-рішення на загальну суму 10249,20грн., яке було винесене за порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»слід зазначити наступне.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників і податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг це податкове зобовязання, узгоджене платником податків, але не сплачене у встановлений строк.

Оскільки позивачем не було сплачено узгоджену суму податкового зобовязання у сумі 10249,20грн., тому податковим органом правомірно була виставлена перша податкова вимога №1/298 від 14.06.2006 року.

Стосовно заявлених позивачем вимог про визнання нечинним акту перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства №2488/23-70/32623323 від 12.05.2006 року та визнання протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси слід зазначити наступне.

Оскаржуваний акт перевірки не є документом, що породжує певні правові наслідки для субєктів підприємницької діяльності, а лише фіксує ті чи інші порушення законодавства, виявлені контролюючими органами під час перевірки, тому суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що не можуть оспорюватися в суді акти ревізій, документальних перевірок, оскільки ці акти не мають обовязкового характеру і не породжують будь-яких прав та обовязків для субєктів підприємницької діяльності.

Крім того, суди доречно звернули увагу на те, що вимоги позивача щодо визнання протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси повинні розглядатись з врахуванням п.5 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, тобто розгляд зазначених вимог віднесено до повноважень судів загальної юрисдикції за правилами Кодексу адміністративного судочинства.

Зі змісту ч.1 ст.11 КАС України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, прийняті відповідачем 16.05.2006 року податкові повідомлення-рішення №0001722301/1 та №0001732301/1 є цілком обґрунтованим та законним.

Отже, повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій, однак, дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст.229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси задовольнити.

Постанову Господарського суду Одеської області від 25 травня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2008 року скасувати.

В задоволені позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми «Транспродукт»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси про визнання протиправними дій посадових осіб, скасування податкових повідомлень-рішень №0001722301/0, №0001732301/0 від 16.05.2006 року та №0001732301/1, №0001722301/1 від 13.06.2006 року, першої податкової вимоги №1/298 від 14.06.2006 року та визнання нечинним акту №2488/23-70/32623323 від 12.05.2006 року відмовити.

Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.