Ухвала суду № 18167816, 07.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" липня 2011 р. м. КиївК-21054/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І., Усенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому

на постанову Господарського суду Хмельницької області від 06 червня 2007 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2007 року

у справі №5/135-на

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕКРО ПЕТ Лтд»(надалі ТОВ «ХЕКРО ПЕТ Лтд»)

до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому (надалі ДПІ у м.Хмельницькому)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У травні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому №0000182303/0 від 26.04.2005 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки податкового органу щодо заниження бази оподаткування по податку на додану вартість, у звязку з чим завищено відємне значення податкових зобовязань по податку на додану вартість не відповідають вимогам чинного законодавства.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 06 червня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2007 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000182303/0 від 26.04.2005 року; з Державного бюджету України на користь позивача стягнуто судовий збір у розмірі 85,00грн. та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню процесу у розмірі 118,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, виходили з того, що ДПІ у м. Хмельницькому не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ у м.Хмельницькому звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій та просить прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом була проведено позапланова документальна перевірка правильності обчислення сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування з бюджету ТОВ «ХЕКРО ПЕТ Лтд»за січень-лютий 2005 року, за результатами якої складено акт №873/233-30960327 від 21.04.2005 року.

В згаданому акті, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого в перевіряємому періоді було збільшено відємне значення чистої суми податкових зобовязань в розмірі 2865,00грн.

За результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення №0000182303/0 від 26.04.2005 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2865,00грн.

Також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07.07.2004року між товари?ством з обмеженою відповідал?ьністю «Українська горілчана компанія «Неміров»та ТОВ «Хекро Пет ЛТД»укладено договір комісії №07/07/04, згідно якого ТОВ «Українська? горілчана компанія «Неміров»виступає в ролі комітента, а ТОВ «Хекро Пет ЛТД»- комісіонера.

08.04.2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Містраль»та ТОВ «Хекро Пет ЛТД»також укладено договір комісії №08/04/04, згідно якого ТОВ «Містраль»- є комітент, а ТОВ «Хекро Пет ЛТД»- комісіонер.

23.07.2004 р. між това?риством з обмеженою відповід?альністю «Мальта»та ТОВ «Хек ро Пет ЛТД»також укладено договір комісії №l/K, згі?дно якого ТОВ «Мальта»виступає в ролі комітента, а ТОВ «Хекро Пет ЛТД»- комісіонера.

Предметом вказаних договорів комісії є зобов'язання комісіонера за дорученням комітентів та за їх рахунок здійснити зовнішньоекономічні операції по експорту наданого комітентами товару, а саме ПЕТ преформ та «Скетч»плівки.

Згідно п.1.7 комітент відшкодовує комісіонеру здійснені ним, у зв'язку з в?иконанням комісійного доруч?ення, витрати, на підставі звіту комісіонера по виконанню доручень комітента.

При експортуванні товару ТОВ «Хекро Пет ЛТД»понесло витрати по перевезенню вантажу за межами митного кордону у розмірі - на? суму 14328,00грн. (транспортні послуги), зокрема надані на користь товариства ТЕХПД3 ДТГО «Південна Західна залізниця»- 1393,00грн., Центр «Укррефтран?с»- 5385,00грн., ПП ОСОБА_2 - 4105,00грн., ЗАТ? «Укртранс-Х?мельницький-Сервіс»- 3445,00грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України передбачається обовязок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.1013 ЦК? України комітент повинен вип?латити комісіонерові плату в? розмірі та порядку, встановле?них в договорі комісії.

Стаття 1024 ЦК України п?ередбачає, що комісіонер має п?раво на відшкодування витрат?, зроблених ним в зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії.

В силу ст.ст.1011, 1024 ЦК України та укладених ТОВ «Хекро Пет ЛТД»договорів, витрати позивача за своєю суттю є витратами комітентів, доручення яких виконувалися комісіонером.

Відповідно до п.8.3 ст.8 З?акону України «Про податок на додану вартість»- у разі, коли платник податку здійснює вивезення (експортування) товарів (робіт, послуг), отриманих від ін?шого платника податку на умов?ах комісії, консигнації, доруч?ення або інших видів договорі?в, які не передбачають переход?у права власності на такі това?ри (роботи, послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання експортного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншо?го платника податку, включаєт?ься до бази оподаткування цим? податком за ставкою, визначен?ою п.6.1 ст.6 цього Закону (20%).

Тому, судами попередніх інстанції доречно зауважено на тому, що Законом Україн?и «Про податок? на додану вартість»не передбачено оподаткування податком на додану вартість суми відшкодованих комітентом комісіонеру затрат у зв'язку з виконанням дого?вору комісії.

Частина 1 статті 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зі змісту частини 2 статті 71 цього Кодексу вбачається, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, прийняте 26.04.2006 року відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000182303/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2865,00грн. є незаконним та таким, що суперечить законодавству.

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно та всебічно розглянуто докази у справі, яким надано правильну правову оцінку на підставі законодавства, яке діяло на момент спірних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231, Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Хмельницької області від 06 червня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2007 року без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.