Ухвала суду № 18167318, 21.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" липня 2011 р. м. КиївК-11761/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Карася О.В., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009

у справі № 13/560/08-АП Господарського суду Запорізької області

за позовом Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія” в особі Енергодарської філії Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія”

до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 03.10.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009, позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Енергодар Запорізької області від 04.08.2008 № 0001351702/0.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ДПІ у м. Енергодар Запорізької області проведена виїзна планова перевірка Енергодарської філії ВАТ «Банк «БІГ Енергія»»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 31.03.2008, за результатами якої складено акт перевірки від 25.07.2008 № 244/23-0/24906417 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.08.2008 № 0001351702/0 про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 19925,91 грн. (в т.ч. 6641,97 грн. основний платіж та 13283,94 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Згідно висновків акту перевірки Енергодарською філією ВАТ «Банк «БІГ Енергія»» порушено пункти 1.2, 1.15 ст. 1, підпункт 4.2.11 пункту 4.2 ст. 4, пункт 7.1 ст. 7, підпункти 8.1.1 і 8.1.2 пункту 8.1 ст. 8, пункт 17.2 ст. 17, пункт 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 № 889-IV (далі Закон № 889-IV), оскільки Енергодарською філією як податковим агентом , при списанні сум безнадійної заборгованості платника податку ОСОБА_2 за наданий кредит в сумі 51092,11 грн. у звязку зі спливом строку давності не утриманий податок з доходів фізичних осіб, внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб за 2006 рік на 6641,97 грн.; в податковому розрахунку сум доходу, нарахованих та сплачених на користь платників податку, а також утриманого з них податку за формою 1-ДФ за ІІ квартал 2006 року не відображена сума нарахованого та виплаченого доходу в розмірі 51092,11 грн. платнику податків ОСОБА_2 у вигляді списаної безнадійної заборгованості за кредит, за яким минув строк давності.

В судовому процесі встановлено, що між позивачем та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 укладений договір від 14.02.2002 № 14/08-02-02, згідно якого позивач відкрив кредитну лінію на поповнення обігових коштів СПД ОСОБА_2 з лімітом кредитування 53000,00 грн. з 14.02.2002 по 04.02.2003р.р.

Згідно із цим договором позивачем надано кредит на загальну суму 52997,33 грн. шляхом оплати з позичкового рахунку платіжних доручень від 15.02.2002 № 124, від 22.02.2002 № 127, № 129, № 130, № 131 щодо придбання товару (побутової техніки).

Відповідно до пункту 1.15 ст. 1 Закону № 889-IV податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону № 889-IV дохід це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Положення вказаних норм кореспондуються зі змістом підпункту 4.3.23 пункту 4.3 ст. 4 вказаного Закону, відповідно до якого до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, не включається основна сума кредиту, що отримується платником податку.

Тобто Законом визначено, що податок має утримуватись від суми доходу та за її рахунок, однак, кредит є грошовою сумою, яка підлягає поверненню, і не може розглядатися як дохід фізичної особи.

Таким чином, дохід фізичної особи, одержаний від банку у звязку з невиконанням нею своїх обовязків за кредитним договором, є доходом, одержаним не від податкового агента, і підлягає оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку, в порядку, визначеному у підпункті 8.2.1 пункту 8.2 ст. 8 Закону № 889-IV, відповідно до якого такий платник податку зобовязаний подати річну податкову декларацію, відобразити в ній суму зазначеного доходу та сплатити з неї відповідний податок.

Відтак, суди дійшли правильного висновку про те, що позивач не є податковим агентом щодо зазначеного доходу СПД ОСОБА_2

В судовому процесі встановлено, що позивач обґрунтовано списав безнадійну заборгованість СПД ОСОБА_2 після вжиття в межах строку позовної давності заходів спрямованих на примусове стягнення боргу, а саме: наказ господарського суду про стягнення боргу з підприємця на загальну суму 53423,80 грн. у звязку із відсутністю майна повернуто без виконання; згідно з рішенням Правління ВАТ «Банк «БІГ Енергія»»від 28.04.2006 списано безнадійну заборгованість за кредитом СПД ОСОБА_2 за рахунок сформованого страхового резерву, що відповідає вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР.

Відповідно до підпункту 4.2.11 пункту 4.2 ст. 4 вказаного Закону фізична особа повинна самостійно сплачувати податок з такого роду доходів та відображати їх у річній податковій декларації, а покладення цього обовязку на банк є неправомірним, оскільки обовязок сплати податку покладається саме на фізичну особу.

Викладене спростовує доводи касаційної скарги щодо незаконності судових рішень у цій справі, у звязку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009, постанову Господарського суду Запорізької області від 03.10.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підпис Є.А.Усенко

Судді підпис О.В.Карась

підпис М.І.Костенко

підпис Н.Є.Маринчак

підпис С.Е.Острович