Ухвала суду № 18167251, 21.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" липня 2011 р. м. КиївК/9991/19584/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Карася О.В., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е.

при секретарі Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.03.2011 у справі № 2-а-1561/10/0270 Вінницького окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства «Агро-Тера»

до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції

за участю прокурора м. Вінниці

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.01.2011 відмовлено в задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень Вінницької МДПІ від 06.04.2010 № 0000013500/0 про визначення Приватному підприємству «Агро-Тера»податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 1610712,00 грн., в тому числі 1073808,00 грн. основний платіж та 536904,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, від 06.04.2010 № 0000023500/0 про визначення цьому підприємству податкових зобовязань з податку на прибуток у сумі 1495070.50 грн., в тому числі 1049167,00 грн. основний платіж та 445903,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Постанова вмотивована висновком суду про неправомірне зменшення ПП «Агро-Тера»в податковому обліку за 9 місяців 2008 року (ІІІ квартал), І квартал, І півріччя 2009 року оподатковуваного прибутку на загальну суму 4196667,00 грн. внаслідок віднесення до валових витрат цієї суми як вартості насіння соняшника, товарно-матеріальних цінностей (лак, грунт), транспортних послуг та послуг із зберігання на підставі документів на поставку цих товарів та послуг, виданих ТОВ «ПромСВД»і ТОВ «АБС Технологія»; заниження податкових зобовязань з ПДВ за серпень, листопад 2008 року, лютий червень, листопад 2009 року на загальну суму 1049167,00 грн. за рахунок включення до податкового кредиту цих звітних податкових періодів ПДВ в зазначеній сумі на підставі податкових накладних, виписаних зазначеними платниками податку. До такого висновку суд першої інстанції дійшов на підставі встановлених в судовому процесі обставин про відсутність операцій з поставки товарів та послуг між позивачем і ТОВ «ПромСВД»і ТОВ «АБС Технологія».

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.03.2011 постанова суду першої інстанції скасована, позов задоволено з тих підстав, що факт здійснення позивачем господарських операцій з придбання товарів та послуг у вказаних постачальників підтверджується первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними, актами виконаних робіт (наданих послуг), квитанціями до прибуткових касових ордерів про надходження готівкових коштів в касу. З огляду на цей факт апеляційний суд зробив висновок про наявність законних підстав для віднесення до валових витрат вартості придбаних позивачем товарів (послуг), а до податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих у ціні їх придбання.

В касаційній скарзі Вінницька МДПІ просить скасувати постанову суду першої інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(Закон № 334/94-ВР), підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР), пунктів 2, 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165.

Позивач не реалізував процесуальне право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для визначення ПП «Агро-Тера»податкових зобовязань з податку на прибуток та з податку на додану вартість згідно із податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, що є предметом судового розгляду, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 23.03.2010 № 100/35/33892145. про завищення підприємством в податковому обліку за 9 місяців 2008 року (ІІІ квартал), І квартал, І півріччя 2009 року валових витрат на загальну суму 4196667,00 грн. внаслідок віднесення до валових витрат вартості товарів (насіння соняшника, товарно-матеріальних цінностей (лак, грунт)) та послуг (транспортних послуг та послуг із зберігання), як придбаних у ТОВ «ПромСВД»і ТОВ «АБС Технологія»; заниження податкових зобовязань з ПДВ за серпень, листопад 2008 року, лютий червень, листопад 2009 року на загальну суму 1049167,00 грн. за рахунок включення до податкового кредиту цих звітних податкових періодів ПДВ в зазначеній сумі на підставі податкових накладних, виписаних зазначеними субєктами підприємницької діяльності. Контролюючий орган на підставі інформації, отриманої за результатами зустрічних перевірок, не прийняв надані позивачем на підтвердження показників податкового обліку документи, виписані від імені останніх, визнавши їх недостовірними.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР в редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-ІУ (набрав чинності з 30.03.2005) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цього ж пункту встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом наведених норм право платника податку на додану вартість на податковий кредит виникає на підставі сукупності юридичних фактів, в тому числі: придбання платником податку товарів (послуг) з нарахуванням сум податку в ціні придбання, що підлягає сплаті іншому платнику цього податку - постачальнику товарів (послуг); характеристика товарів (послуг) з метою оподаткування як таких, що призначені для використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності покупця платника податку; підтвердження суми податку податковою накладною, митною декларацією чи іншими документами, визнаними подібними до зазначених Законом № 168/97-ВР.

Згідно з абзацом третім підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Таке юридичне значення податкової накладної означає, що на неї поширюються не тільки вимоги підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 вказаного Закону, які стосуються податкового документу, а й вимоги частини 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», встановлені до первинного документу, яким є розрахунковий документ, оскільки він фіксує факт здійснення господарської операції. Серед цих вимог вимога про зазначення в документі посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, та особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Досліджуючи надані позивачем та приєднані до справи копії договорів зберігання від 20.03.2009 та від 21.04.2009, договору купівлі-продажу виробничого обладнання, запчастин та оснастки від 01.06.2009, укладених між ТОВ «АБС Технологія»та ПП «Агро-Тера», договору купівлі-продажу від 29.08.2008, укладеного між ТОВ «Пром-СВД»та ПП «Агро-Тера», податкових накладних та видаткових накладних на поставку насіння соняшника, обладнання, транспортних послуг та послуг із зберігання, актів виконаних робіт, суд першої інстанції встановив, що в цих документах уповноваженими особами від імені ТОВ «АБС Технологія»та ТОВ «Пром-СВД»зазначені ОСОБА_2. і ОСОБА_1 відповідно. Ряд документів із числа перерахованих, а також квитанції до прибуткових касових ордерів про прийняття від ПП «Агро-Тера»готівки не містять підпису особи, уповноваженої на здійснення відповідної господарської чи розрахункової операції, із зазначенням прізвища, ініціалів, посади.

Даючи оцінку зазначеним документам, суду першої інстанції у відповідності до положень частини 1 ст. 69 КАС України щодо поняття доказів в адміністративному судочинстві та вимог ст. 86 цього Кодексу стосовно оцінки доказів правомірно взяв до уваги протокол допиту свідка ОСОБА_1 старшим слідчим СВ Нікопольського ГУ МВС в Дніпропетровській області від 20.02.2010 та письмові пояснення ОСОБА_2 оперуповноваженому ВПМ ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 11.08.2009, згідно з якими вказані особи заперечили факт причетності до діяльності ТОВ «АБС Технологія»та ТОВ «Пром-СВД», а також висновки почеркознавчих експертиз від 25.12.2009 № 2470 та від 26.02.2010 № 318, проведених Вінницьким відділенням Київського НДІ судових експертиз при розслідуванні кримінальної справи № 0904466, якими встановлено, що підписи на вищевказаних договорах, податкових накладних, первинних бухгалтерських документах по взаєморозрахунках між ТОВ «АБС Технологія», ТОВ «Пром-СВД»та ПП «Агро-Тера»виконані іншими особами, а не ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 (а.с. 177-187, т.1).

ТОВ «АБС Технологія», ТОВ «Пром-СВД»за адресою, за якою здійснена їх державна реєстрація, відсутні, місцезнаходження їх органів управління контролюючим органам не повідомлено. Вказані підприємства не звітували про наявність у них основних фондів, матеріальних активів, які б давали їм можливість здійснювати господарську діяльність, зокрема, з надання послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей у великій кількості, як це вказано в договорах зберігання від 21.04.2009 та від 20.03.2009 (500 та 740 тонн).

За таких обставин, встановлених на підставі доказів, наданих ДПІ, суд правомірно у відповідності з вимогами частини 1 ст. 71 КАС України, яким закріплений принцип змагальності в адміністративному судочинстві, взяв до уваги відсутність у позивача доказів на підтвердження факту дії від імені ТОВ «АБС Технологія»та ТОВ «Пром-СВД»уповноважених осіб, факту доставки товару, складського обліку та руху по складу товарно-матеріальних цінностей, технічної документації на виробниче обладнання.

На підставі оцінки досліджених в судовому процесі доказів, яка здійснена відповідно до вимог ст. 86 КАС України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність в судовому процесі факту здійснення господарських операцій з поставки між ТОВ «АБС Технологія»,ТОВ «Пром-СВД»та позивачем, у звязку з чим його висновок про правомірність податкових повідомлень-рішень, стосовно яких виник спір, відповідає нормам як матеріального, так і процесуального права.

З огляду на те, що наявні у справі докази не виключають сумнів щодо факту здійснення господарських операцій, підписані невідомою особою податкові накладні від імені постачальника не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту чи збільшення валових витрат. Таке застосування норм підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 21.01.2011 у справі за позовом ТОВ «СІБ»до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, яка в силу норми частини 1 ст. 244-2 КАС України є обовязковою для всіх судів України.

Натомість суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції, та задовольняючи позов, виходив лише з документального оформлення операцій з поставки між ТОВ «АБС Технологія»,ТОВ «Пром-СВД»та позивачем, без зясування з дотриманням вимог статей 69, 86 КАС України обставин справи щодо фактичних дій, які б свідчили про те, що ці операції відбулися, а отже і має місце юридичний склад, що породжує право на податковий кредит та валові витрати в податковому обліку позивача.

Оцінюючи вище вказані протокол допиту від 20.02.2010 та письмові пояснення від 11.08.2009, висновки почеркознавчих експертиз та відхиляючи їх докази з посиланням на факт закриття згідно з постановою слідчого від 18.10.2010 кримінальної справи № 09040466, порушеної відносно посадових осіб ПП «Агро-Тера», суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що цей факт не позбавляє доказової сили зібраних під час досудового розслідування доказів. Підставою, що позбавляє докази юридичної сили, згідно з нормою частини 3 ст. 70 КАС України є порушення закону при їх одержанні, що, однак, судом апеляційної інстанції стосовно вказаних доказів не встановлено.

Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Викладене дає підстави для висновку, що у суду апеляційної інстанції не було передбачених процесуальними нормами підстав для скасування постанови суду першої інстанції. Оскільки постанова суду першої інстанції ухвалена відповідно до ст. 159 КАС України та скасована помилково, слід застосувати процесуальні наслідки касаційного перегляду справи, встановлені ст. 226 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 220, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити, скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.03.2011, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21.01.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписО.В.Карась

підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписС.Е.Острович