Ухвала суду № 18167117, 19.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" липня 2011 р.                               м. Київ                                        К-28756/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Федорова М.О.

суддів:                    Голубєвої Г.К.

                    Карася О.В.

                    Островича С.Е.

Шипуліної Т.М.

секретар судового засідання           Сесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 19.07.2011 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.08.2010

у справі № 2а-4852/10/0570

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтербіс”

до          Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

про          стягнення бюджетної заборгованості у розмірі 30029143 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтербіс” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості у розмірі 3029143 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.2010 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Інтербіс” бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопад 2009 року у розмірі 3029143 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.08.2010 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою.

Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.08.2010 прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача за період з 25.01.2010 року по 04.02.2010, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2009 року, яка виникла внаслідок від’ємного значення з податку на додану вартість за деклараціями за період липень, вересень та жовтня 2009 року та складено довідку № 839/23-313/20335263 від 10.02.2010 , відповідно до якої порушень не встановлено.

Позивачем подано податкові декларації за листопад 2009 року, залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 11687571 грн. Відповідно до декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника, у банку, визначена позивачем у розмірі 3029143 грн.

Згідно п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) –актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від’ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України „Про податок на додану вартість” не ставив таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов’язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов’язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов’язань до бюджету.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач має право на податковий кредит, підтверджується фактичною оплатою товару, в тому числі і податку на додану вартість в ціні товару.

          З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.08.2010 у справі № 2а-4852/10/0570 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

          Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.08.2010 у справі № 2а-4852/10/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

С.Е. Острович

Т.М. Шипуліна