Ухвала суду № 18165067, 22.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" червня 2011 р.                               м. Київ                                        К-24826/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.

Судді:Бившева Л.І.

Карась О.В.

Маринчак Н.Є.

Пилипчук Н.Г.,

за участю секретаря:Альошиної Г.А.,

за участю представників сторін

позивача:Шабаліної О.О.,

відповідача:Шепіло І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області

на постанову Господарського суду Київської області від 28.09.2007 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2008 р.

у справі №22-а-8722/08 (А4/226-07 –номер справи у суді першої інстанції)

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(надалі –позивач, ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області (надалі –відповідачі, Бориспільська ОДПІ Київської області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Господарського суду Київської області від 28.09.2007 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя –О.В. Попікова, судді: Ю.В. Подоляк, А.В. Маляренко), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2008 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя –А.О. Денісов, судді: М.П. Зайцев, В.Г. Усенко), позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Бориспільської ОДПІ Київської області від 13.04.2007 р. № 0022862210/0.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав неправильного застосування ними приписів статтей 2, 4, 6 Закону України від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(надалі –Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті») та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить, вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається з матеріалів справи, представниками відповідача було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р., за результатами якої 02.04.2007 р. складено акт № 202/23-1/20572069 (надалі - акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що виразилося у несвоєчасному отриманні імпортної частини контракту: на суму 1393747,65 грн. швейцарських франків на 26 днів (за період з 28.06.2006 р.- по 23.07.2006 р.); на суму 92738,65 грн. швейцарських франків на 2 дні (за період з 24.07.2006 р. - по 25.07.2006 р.); на суму 135000,00 грн. швейцарських франків на 5 днів (за період з 21.07.2006 р. - по 25.07.2006 р.).

На підставі акта відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.04.2007 р. № 0022862210/0, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 451722,71 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2005 р. між Державним міжнародним аеропортом «Бориспіль»та фірмою «Марсель Бошунг АГ»було укладено контракт № 10-27.25-14 на поставку машин «Бошунг-Джетбрум»та «Бошунг –S3». Відповідно до умов даного контракту перша партія товару повинна бути поставлена у строк до 30.06.2006 р., а друга до 30.11.2006 р.

Однак, позивачем було несвоєчасно отримано згадані товари у зв’язку із виникненням форс-мажорних обставин. Даний факт підтверджений листом фірми «Марсель Бошунг АГ»від 07.07.2006 р., засвідчений печаткою Торгово-промислової палати м. Фрібург (Швейцарія),у якому повідомлялось про виникнення форс-мажорних обставин у вигляді сильних буревіїв над Францією у період з 21 по 22 травня 2006 року.

В обґрунтування своїх висновків податкова служба зазначила, що даний лист не може бути підтвердженням форс-мажорних обставин, оскільки завірений торгово-промисловою палатою Швейцарії, а буревій був у Франції, тобто на думку відповідача факт форс-мажорних обставин підтверджено не компетентним у відповідній країні органом.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхили такі доводи податкового органу, з огляду на наступне.

Згідно з частинами п’ятою та четвертою статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»якщо перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених термінів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Відповідно до змісту контракту країнами сторін за ним є Україна і Швейцарія. Отже, довідку про форс-мажорні обставини мали право видавати Торгово-промислові палати згаданих країн.

Залучений до матеріалів справи лист від 07.07.2006 р., підтверджуючий виникнення форс-мажорних обставин у вигляді сильних буревіїв над Францією у період з 21 по 22 травня 2006 року, був засвідчений печаткою Торгово-промислової палати м. Фрібург (Швейцарія) та легалізований у відповідності до Гаазької конвенції від 05.10.1961 р. Тобто, факт форс-мажорних обставин було підтверджено компетентним на це органом.

Крім того, під час розгляду даної справи позивачем було надіслано лист до фірми «Марсель Бошунг АГ»стосовно наявності документально оформлених договірних відносин між фірмою «Марсель Бошунг АГ»та субпідрядниками, що знаходяться на території Франції, а також стосовно того, які саме комплектуючі для машин «Бошунг Джетбрум»типу ВJВ 8000ЕХ та «Бошунг Джетбрум –S3»виготовляються субпідрядником на території Франції, та можливості збирання вказаних машин без згаданих комплектуючих або їх заміна комплектуючими, що виготовляються іншими заводами в інших країнах. У відповідь на вказаний лист 27.07.2007 р. фірма «Марсель Бошунг АГ»повідомила, що збір машин без комплектуючих, які виготовляються субпідрядником на території Франції є неможливим, оскільки вони є ключовими, договірні відносини з іншими заводами в інших країнах у фірми «Марсель Бошунг АГ»відсутні, підбір таких субпідрядників досить тривалий процес, який ще більш суттєво вплинув би на строки виконання зобов’язань згідно контракту від 19.11.2005 р. №10-27.25-14. Отже, змістом залученого листа фірми «Марсель Бошунг АГ»була підтверджено неможливість швидкого придбання комплектуючих агрегатів для збирання машин у строки передбачені контрактом.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, які зазначили, що позивачем було підтверджено належними доказами наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили своєчасне виконання умов контракту від 19.11.2005 р. № 10-27.25.14, у зв’язку з чим, підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених вимогами статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»у податкового не було.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Київської області від 28.09.2007 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2008 р. у справі №22-а-8722/08 (А4/226-07 –номер справи у суді першої інстанції) залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Бившева Л.І. Карась О.В. Маринчак Н.Є. Пилипчук Н.Г.