Ухвала суду № 18164919, 06.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2011 року м. КиївК-7977/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя

на постанову Господарського суду м.Севастополя від 21.02.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.04.2008

у справі № 20-4/388

за позовом Приватного багато профільного підприємства «ДИС»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м.Севастополя від 21.02.2008, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.04.2008, позов ПБПП «ДИС»задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя №000411151/0 від 20.07.2006 на суму 23401,42 грн. та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінського районі м.Севастополя №000411151/2 від 12.10.2006 на суму 23401,42 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено перевірку щодо правильності та повноти сплати позивачем за торгові патенти на надання послуг в сфері грального бізнесу, за результатами якої складено акт №14990/10/15-1/16500302 від 13.07.2006.

За висновками акта перевірки позивачем допущено при здійсненні господарської діяльності порушення п.3 ст.5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», що спричинило недоплату в сумі 18350 грн., та п.5 ст.5 цього Закону в частині нездійснення щоквартальної оплати вартості торгових патентів на здійснення операцій по наданню послуг в сфері грального бізнесу за 2 квартал 2005 року по строку оплати 14.03.2005 в розмірі 5051,42 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №000411151/0 від 20.07.2006, яким визначено податкове зобовязання за платежем оплата вартості торгових патентів у сфері грального бізнесу в сумі 23401,42 грн.

За наслідками апеляційного оскарження прийняті податкові повідомлення-рішення з відповідними індексами, якими доведено нові граничні строки сплати зобовязання.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що позивачем платіжним дорученням №612 від 13.12.2004 на суму 44800 грн. здійснена оплата вартості торгових патентів в кількості 52 штуки для використання гральних автоматів, а платіжним дорученням №613 від 13.12.2004 в сумі 900 грн. здійснена оплата 1 торгового патенту для використання більярдного столу за перший квартал 2005 року.

28.12.2004 позивачем подано замовлення на придбання торгових патентів у кількості 14 штук, у т.ч. 12 для використання гральних автоматів та 2 для використання більярдних столів, вартість яких сплачена 27.12.2004 платіжними дорученнями №2 на суму 7575 грн. та №3 на суму 600 грн.

Станом на 01.12.2004 за даними податкової інспекції у позивача числилась переплата за торгові патенти в сумі 5423,58 грн.

Листом за вих. №26 від 14.03.2005 позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя з проханням зарахувати одноразову оплату за 48 торгових патенти для використання гральних автоматів в сумі 33600 грн., та за 1 патент для використання більярдного столу в сумі 300 грн. в рахунок оплати торгових патентів за другий квартал 2005 року у зв'язку з припиненням виду діяльності - гральний бізнес з 01.07.2005.

Також, листом за вих. №27 від 14.03.2005 позивач повідомив відповідачеві про закриття з 01.04.2005 ділянок гральних автоматів та зобов'язувався повернути торгові патенти у кількості 18 штук, з яких 16 - для використання гральних автоматів, 2 - для використання більярдних столів.

Супровідним листом за вих. №35 від 31.03.2005 позивач повернув Державній податковій інспекції у Ленінському районі міста Севастополя торгові патенти, та просив повернути на його розрахунковий рахунок суму одноразової плати - 12100 грн. за останній квартал дії патентів.

30.06.2005 у зв'язку з припиненням з 01.07.2005 діяльності - гральний бізнес, позивач повернув відповідачеві торгові патенти у кількості 48 штук для використання гральних автоматів.

Згідно абз. 1, 2 ч. 3, абз. 1 ч. 4, абз. 1 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(в редакції до 01.01.2005) вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік): для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем - 2800 грн.; торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл); оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Статтею 47 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»(набрав чинності з 01.01.2005) збільшено, зокрема, вартість торгового патенту для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем до 4200 грн. на рік.

Судами попередніх інстанцій встановлено та відповідачем не заперечується сплата позивачем повної вартості торгових патентів за I квартал 2005 року у 13.12.2004, тобто в розмірі та в строк, передбачені абз. 2 ч. 3 та ч. 5 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже зі сплатою позивачем 13.12.2004 вартості торгових патентів за I квартал 2005 року у встановленому чинним на день сплати законодавством розмірі його обов'язок по сплаті даного платежу було припинено, і подальше донарахування податковим органом сум до сплати за даним платежем є безпідставним.

Доводи касаційної скарги, що оплата вартості торгових патентів за 1 квартал 2005 року за діючою у 2004 році ставкою не звільняє платника від обовязку сплатити вартість торгових патентів за ставкою, встановленою на 2005 рік, до початку такого бюджетного року, засновані на помилковому тлумаченні чинного законодавства.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя відхилити, а постанову Господарського суду м.Севастополя від 21.02.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.04.2008 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров

Суддя Л.В. Ланченко