Постанова № 18164176, 11.08.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2011 року Справа № 22/5025/723/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Юрчук М.І. , судді Василишин А.Р. при секретарі Снічук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник Клюка В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 на рішення господарського суду Хмельницької області у справі №15/5025/737/11 від 30.06.11р. (суддя Заверуха С.В.)

за позовом ОСОБА_3 (Республіка Польща, м. Люблін)

до Дочірнього підприємства "Глорія" с. Розсоша Хмельницький район Хмельницька область,

про стягнення 50500,0 грн. попередньої оплати

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (м. Люблін, Республіка Польща) за законодавством Польщі зареєстрований платником ПДВ ЄС (номер податкової ідентифікації - PL НОМЕР_1), а також зареєстрований в Загальнопольському офіційному реєстрі субєктів народного господарства (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) звернувся з позовом до суду про стягнення з ДП "Глорія" 50500,00 грн. попередньої оплати.

30 червня 2011 року, рішенням господарського суду Хмельницької області було відмовлено в позові ОСОБА_3 (м. Люблін, Республіка Польща) до ДП "Глорія" про стягнення 50500,00 грн. попередньої оплати

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким задоволити його позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтовує тим, що зазначеного в накладній №144 від 30 листопада 2009 року, товару, яблук в кількості 10,0 т. по ціні 5,05 грн. за кілограм, він не отримував, був відсутній на території України, Додатку до договору купівлі-продажу №11 від 26 березня 2088 року, укладеного 10 листопада 2009 року, яким змінено п. 4.3 Договору, не підписував.

Відповідач в своєму відзиві на апеляційну скаргу, вважає скаргу безпідставною та необгрунтованою, а тому просить суд рішення господарського суду Хмельницької області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі і просить її задоволити, а представник відповідача заперечив проти викладених доводів, зазначивши, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу яблук, в п.4.3 якого були внесені зміни. 30 листопада 2009 року, позивачу було відвантажено обумовлену в договорі зазначену кількість яблук на суму 50500,00 грн., що підтверджується наданими в судове засідання оригіналами договору №11 від 26 березня 2008 року, Додатку до договору купівлі-продажу №11 від 26 березня 2088 року, укладеного 10 листопада 2009 року, та накладною №144 від 30 листопада 2009 року, які не визнані у встановленому законом порядку не дійсними.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила, що

ОСОБА_3 (м. Люблін, Республіка Польща) за законодавством Польщі зареєстрований платником ПДВ ЄС ( номер податкової ідентифікації - PL НОМЕР_1), а також зареєстрований в Загальнопольському офіційному реєстрі субєктів народного господарства (ідентифікаційний номер НОМЕР_2)

26 березня 2008 року, між ДП "Глорія", як продавцем, та ОСОБА_3, як покупцем, був укладений Договір купівлі-продажу №11, відповідно до п.п. 1.1., 2.1., 5.2. якого продавець продає, а покупець купує на умовах договору яблука в кількості 10000 кілограм на загальну суму 10 000,0 доларів США.(а.с.8-10).

Відповідно до п. 4.1-4.3 договору, продавець поставляє покупцю продукцію автомобільним транспортом на умовах FCA м. Хмельницький відповідно до Інкотермс в редакції 2000 року. Датою поставки і датою переходу права власності вважається дата виконання продавцем умов поставки, зазначених у п. 4.1. даного договору. Датою відвантаження є дата, зазначена у вантажній митній декларації .

Згідно п. 6.3 та п. 6.4 договору, покупець зобов'язаний здійснити авансовий платіж продавцю в розмірі 100% вартості товару не пізніше п'яти банківських днів від дати виставляння рахунка-фактури (інвойсу) на попередню оплату. Датою оплати вартості партії продукції вважається дата надходження коштів на валютний рахунок продавця в обсязі 100 відсотків від вартості партії продукції.

Відповідно до п. 7.1 та 7.2 договору, місцем передачі продукції вважається місце передачі перевізнику чи безпосередньо покупцю.

Продавець зобов'язаний поставити покупцю продукцію на умовах, викладених у цьому договорі, виконати всі митні формальності, необхідні для вивезення продукції за межі митного кордону України. Покупець зобов'язаний прийняти продукцію та оплатити повну вартість продукції на умовах, визначених у даному договорі.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

21 квітня 2008 року, позивач надав банку наказ-доручення на виплати в валютному обороті, яким перерахував відповідачу за яблука "Рубін" передоплату в розмірі 10 000,00 доларів США, що складало 50500,00 грн., відповідно до курсу Національного банку України. Відповідачем даний факт не заперечується.(а.с.12-13)

10 листопада 2009 року, сторони Додатком до договору купівлі-продажу №11 від 26 березня 2008 року, змінили, зокрема, умови поставки, згідно якого здача-приймання продукції проводиться уповноваженими представниками покупця і продавця на складі продавця в с. Розсоша Хмельницького району Хмельницької області. Продукція вважається прийнятою за кількістю, зазначеною в накладній. Якість продукції повинна підтверджуватись висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Датою передачі вважається дата одержання продукції покупцем на складі продавця. Право власності на продукцію зберігається за продавцем до моменту прийняття продукції покупцем та оформлення зазначених в контракті документів. (а.с. 11)

Додаток до договору підписано представниками сторін та скріплено печатками.

30 листопад 2009 року, накладною №144 та актом приймання-передачі, відповідачем було поставлено та передано позивачу 10 000 кг яблук "Рубін". (а.с. 37, 38).

Згідно висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 27 жовтня 2009 року, яблука сорту "Рубін" відповідають вимогам діючого санітарного законодавства України і можуть бути реалізовані через торгівельну мережу (а.с. 83-85).

Податкова накладна №144 від 30 листопада 2009 року, вказує на включення відповідачем податкових зобов'язань за поставлені яблука "Рубін" в листопаді 2009 року.(а.с. 82)

Довідка Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області від 16 березня 2011 року №358/230/30066610 містить висновки про те, що передача-приймання продукції дійсно здійснено на складі відповідача в с. Розсоша Хмельницького району Хмельницької області нерезиденту без вивезення його через митний кордон (а.с. 44-46, 78).

15 квітня 2011 року, вважаючи виконання зобов'язання не виконаним, позивач на адресу відповідача направив претензійне повідомлення №4 з вимогою повернути передоплату в розмірі 50500,00 грн. не пізніше 7-ми днів від дати отримання претензійного повідомлення (а.с. 52).

20 квітня 2011 року, позивач, вважаючи неповернення відповідачем попередньої оплати в розмірі 505000,00 грн., звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до ДП "Глорія" про стягнення попередньої оплати, як за захистом порушених його прав та охоронюваних законом інтересів. (а.с.2-4)

30 червня 2011 року, рішенням господарського суду Хмельницької області було відмовлено в позові ОСОБА_3 (м. Люблін, Республіка Польща) до ДП "Глорія" про стягнення 50500,00 грн. попередньої оплати

Давши оцінку доказам по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення ухвалене у відповідності з чинним законодавством.

Як вбачається з договору купівлі - продажу №11 від 26 березня 2008 року, метою укладення цього договору є здійснення між сторонами підприємницької діяльності, оскільки за умовами даного договору відповідач продає, а позивач купує товар (яблука зимових сортів "Рубін" кількістю 10,0 тон).

Відповідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Тобто, правовідносини, що виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими (виникли з господарського договору) і відповідно до ст. 1 ГК України є предметом його регулювання.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України, однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається. (ст. 193 ГК України).

Стаття 627 ЦК України, передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу

Згідно ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу,

Позивач, відповідно до наказу - доручення виплати в валютному обороті від 21 квітня 2008 року, провів попередню оплату товару в сумі 10000,00 доларів США. Отримання вказаного розміру сплати коштів також підтверджується і відповідачем.

У покупця право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати виникає одночасно зі закінченням встановленого договором строку для отримання товару. Проте, в договорі купівлі-продажу №11 від 26 березня 2008 року не визначено конкретної дати поставки придбаного товару.

В свою чергу, відповідачем на підтвердження виконання умов зазначеного договору №11, надано накладну №144 та акт передачі-приймання, від 30 листопада 2009 року, про передачу позивачу яблук "Рубін" в кількості 10 000,0 кг загальною вартістю 50 500,0 грн., податкову накладну та висновок санітарно-епідеміологічної експертизи від 27 жовтня 2009 року. Зазначені докази, в сукупності, вказують на виконання відповідачем взятих на себе обовязків щодо передачі позивачу та отримання придбаного ним товару зазначеного в Договорі купівлі-продажу №11 від 26 березня 2008 року. Дані докази в судовому засіданні не спростовані та, у встановленому порядку, не визнані недійсними.

Тому, доводи апелянта проте, що товар - яблука "Рубін" в кількості 10 000 кг на загальну суму 50500,00 грн. ним не отримувались, колегією суддів не приймаються до уваги.

Також, судовою колегією, відхиляються посилання позивача на передачу ТОВ "Райські сади Проскурова" чотирьох незаповнених бланків накладних та пяти незаповнених чистих аркушів паперу формату А4 з його підписом та відтиском його печатки, не можуть слугувати підставою для задоволення позову, оскільки надання та можливе їх використання не підтверджені жодними доказами.

Щодо твердження позивача, що він не міг підписати накладну №144 про отримання товару, оскільки перебував в той час за межами України, то судом першої інстанції правильно не взято до уваги, оскільки, доведено факту того, що вказана накладна не могла бути підписана ним під час перебування на території України в інший період.

Доводи позивача проте, що він не міг отримати товар, оскільки той не перетинав митний кордон України, спростовуються змістом укладеної Додаткової угоди до договору №11, якою встановлено можливість продажу товару (яблук) позивачу без вивезення його через митний кордон України, що підтверджується Хмельницькою міжрайонною державною податковою інспекцією у Хмельницькій області.

Посилання в судовому засіданні апеляційного суду на те, що Додаток до договору №11 від 26 березня 2008 року не підписувався позивачем, а відтак є недійсним, колегією суддів відхиляється, оскільки це фактично є новою вимогою, яка у суді першої інстанції не розглядалася.

За приписами ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обовязок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст.43 ГПК України із всебічним, повним і обєктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм процесуального та матеріального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Державне мито за подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, у звязку з відмовою в її задоволенні, покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 30.06.11 р. у справі №22/5025/723/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 (Республіка Польща, м. Люблін) - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №22/5025/723/11 повернути на адресу господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.

01-12/11024/11