Рішення № 18163780, 06.09.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2011 р.Справа № 22/5025/1169/11 За позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький

до Хмельницької обласної ради товариства рятування на водах України м.Хмельницький

про стягнення 1593,89грн. з яких 1464,22грн. основного боргу, 77,77 грн. інфляційних, 21,43 грн. 3% річних, 30,47грн. пені

Суддя Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1 - за довіреністю №15/09 від 11.01.2010р.

відповідач: не з'явився

Повне рішення підписано та складено 06.09.2011 р.

Суть спору: позивач звернувся із позовом до господарського суду, яким просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.04.2010 р. по 01.06.2011 р. в сумі 1593,89 грн., з яких 1464,22 грн. основний борг, 77,77 грн. - нарахувань за встановленим індексом інфляції, 21,43 грн. - 3% річних, 30,47 грн. - пені. Як на підставу позовних вимог посилається на укладений між сторонами договір на постачання теплової енергії від 23.02.09 р. за № 2135/1045 та неналежне його виконання, виставлені до оплати рахунки № 1045 від 06.05.2011 р., № 1045 від 08.04.2011 р., № 1045 від 09.03.2011 р., № 1045 від 07.02.2011 р., № 1045 від 11.01.2011 р., № 1045 від 07.12.2010 р., № 1045 від 08.11.2010 р., № 1045 від 06.10.2010 р., № 1045 від 06.09.2010 р., № 1045 від 05.08.2010 р., № 1045 від 05.07.2010 р., № 1045 від 04.06.2010 р., № 1045 від 12.05.2010 р., №1045 від 07.04.2010 р.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на вимоги п.п. 6.1.- 6.3. Договору, відповідно до яких відповідач зобовязався здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі одержаних від Постачальника рахунків, однак відповідач оплату за спожиту теплову енергію здійснює несвоєчасно та не в повному обсязі, у звязку з чим у нього утворилася заборгованість за період з 01.04.2010 р. по 01.06.2011 р. в розмірі 1464,22 грн., що стало підставою для позивача нарахувати до сплати відповідачу індекс інфляції в сумі 77,77 грн. за весь час прострочення, три процента річних з простроченої суми в розмірі 21,43 грн. та пеню в сумі 30,47 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному об'ємі.

Ухвала суду від 29.08.2011 року надіслана сторонам 29.08.2011 року (згідно штампу господарського суду та реєстру відправленої кореспонденції).

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 р. № 1149 затверджено Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів. Розділом 4 вказаних нормативів встановлено:

4.1. Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку):

4.1.1. Місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

4.1.2. У межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1;

4.1.3. Між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2;

4.1.4. Між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

(пункт 4.1 у редакції наказу Міністерстватранспорту та зв'язку України від 08.12.2009 р. N 1267)

4.2. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Враховуючи, що ухвали суду надсилаються рекомендованою кореспонденцією та зважаючи на місцезнаходження відповідача у місті Хмельницькому, відповідно останнім мала бути отримана ухвала суду протягом 4-ьох днів - до 03.09.2011 року (аналогічна позиція в постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 р. по справі №22/1829-10).

Крім того, ухвала від 29.08.2011 року надіслана на адресу відповідача, вказану в ЄДР. При цьому судом враховано положення ст. 64 ГПК України, відповідно до якої вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена стороні належним чином, якщо вона надіслана за адресою місцезнаходження сторони, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Справа підлягає вирішенню згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

Згідно довідки головного управління статистики у Хмельницькій області №03-09/447 від 18.07.2011 р. відповідач зареєстрований як юридична особа за адресою м. Хмельницький вул. Соборна, 32 іден. код 03978019.

23.02.2009 р. між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (Енергопостачальна організація) та Хмельницькою обласною Радою товариства рятування на водах України (Споживач) був укладений Договір на постачання теплової енергії № 2135/1045. Відповідно до п. 1.1. Договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в Додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності Споживача тощо (п. 2.1. Договору).

Споживач теплової енергії зобов'язується: виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (розділ 3 Договору).

Енергопостачальна організація зобов'язується забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з Договором, повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів (розділ 4 Договору).

Розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється Споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (розділ 6 Договору).

За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення (розділ 7 Договорів).

Договір набуває чинності з 23.02.2012 р. та діє до 23.02.2010 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (розділ 10 Договору).

Договір підписано представниками сторін.

Заяв про припинення дії Договору від 23.02.2009 р. або зміни його умов не надходило.

Додатком № 1 до Договору № 2135/1045 від 23.02.2011 р. сторони погодили загальну площу опалення по вул. Проскурівського підпілля, 71 кім. 60 - 14,8 кв.м. по тарифу 8,18 грн.

Сторонами також було підписано додаток № 3 до Договору № 2135/1045 від 23.02.2009 р., яким сторони погодили умови припинення подачі теплової енергії.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 144 від 11.02.2009 р. відкориговано тариф на послуги з централізованого опалення та підігріву води для бюджетних установ та інших споживачів та внесено зміни в рішення виконавчого комітету міської ради від 11.12.2008 р. № 1417 „Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та підігріву води в м. Хмельницькому”, зокрема, вартість 1 Гкал опалення 1 кв.м. загальної площі в місяць при річній нормі 0,189 Гкал для інших споживачів складає 8,18 грн.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 83 від 27.01.2011 р. встановлено тарифи на послуги з централізованого опалення та підігріву води для населення та інших споживачів згідно з додатками 1,2, зокрема, вартість 1 Гкал опалення 1 кв.м. загальної площі в місяць при річній нормі 0,189 Гкал для інших споживачів складає 8,96 грн.

На виконання умов вказаного вище договору позивач поставив відповідачу теплову енергію в передбачених умовами договору обсягах, у звязку з чим виставив до оплати останньому рахунки № 1045 від 06.05.2011 р. на суму 132,61 грн., № 1045 від 08.04.2011 р. на суму 132,61 грн., № 1045 від 09.03.2011 р. на суму 132,61 грн., № 1045 від 07.02.2011 р. на суму 132,61 грн., № 1045 від 11.01.2011 р. на суму 121,06 грн., № 1045 від 07.12.2010 р. на суму 121,06 грн., № 1045 від 08.11.2010 р. на суму 121,06 грн., № 1045 від 06.10.2010 р. на суму 121,06 грн., № 1045 від 06.09.2010 р. на суму 121,06 грн., № 1045 від 05.08.2010 р. на суму 121,06 грн., № 1045 від 05.07.2010 р. на суму 121,06 грн., № 1045 від 04.06.2010 р. на суму 89,24 грн., № 1045 від 12.05.2010 р. на суму 121,06 грн., №1045 від 07.04.2010 р. на суму 121,06 грн., загалом на суму 1709,22 грн.

Однак відповідач лише частково оплатив вартість спожитої теплової енергії в розмірі 245 грн., у звязку з чим у нього виникла заборгованість за період з 01.04.2010 р. по 01.06.2011 р. в розмірі 1464,22 грн.

В матеріалах справи відсутні докази про погашення заборгованості в сумі 1464,22 грн. в добровільному порядку, тому позивач звернувся з позовом про примусове її стягнення нарахувавши при цьому інфляційні втрати, 3% річних та пеню.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне:

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі, боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі, кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом враховується, що згідно п. 1 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.04 р. плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Згідно з п. п. 1, 2, 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Проаналізувавши умови укладеного між Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" та Хмельницькою обласною радою товариства рятування на водах України договору на постачання теплової енергії від 23.02.09 р. за № 2135/1045, суд приходить до висновку, що він має ознаки договору постачання енергетичними ресурсами.

Факт наявності основної заборгованості в сумі 1464,22 грн. підтверджено наявними у справі матеріалами, а саме: договором на постачання теплової енергії від 23.02.09 р. за № 2135/1045 та неналежне його виконання, виставлені до оплати рахунки № 1045 від 06.05.2011 р., № 1045 від 08.04.2011 р., № 1045 від 09.03.2011 р., № 1045 від 07.02.2011 р., № 1045 від 11.01.2011 р., № 1045 від 07.12.2010 р., № 1045 від 08.11.2010 р., № 1045 від 06.10.2010 р., № 1045 від 06.09.2010 р., № 1045 від 05.08.2010 р., № 1045 від 05.07.2010 р., № 1045 від 04.06.2010 р., № 1045 від 12.05.2010 р., №1045 від 07.04.2010 р., довідкою про оплату за надані послуги.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем доказів погашення заборгованості не надано.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 1464,22 грн. Отже, позовні вимоги в цій частині відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 30,47 грн., розраховану за період з 10.12.2010 р. по 01.06.2011 р., згідно розрахунку наданого в матеріали справи.

Згідно ст. 230 ГК України передбачено обовязок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобовязання. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, сторонами в договорі на постачання теплової енергії (п. 7.2.3.) передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожний день прострочення платежу.

Через несвоєчасне виконання зобовязань позивач просить стягнути із відповідача пеню за порушення термінів проведення розрахунків в сумі 30,47 грн. за період з 10.12.2010 р. по 01.06.2011 р., яка нарахована із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, а тому підлягає стягненню з відповідача у повному розмірі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три процента річних в сумі 21,43 грн., розрахованих за період з 10.05.2010 р. по 01.06.2011 р., та інфляційні втрати в сумі 77,77 грн., розрахованих за травень 2010 р. по квітень 2011 р. (включно) з врахуванням часткової оплати відповідачем заборгованості.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції є втратами, пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Судом приймається до уваги наданий в матеріали справи розрахунок заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних, що відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Таким чином, враховуючи вимоги до ст. 625 ЦК України, позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних за несвоєчасне виконання зобовязання в сумі 21,43 грн. за період з 10.05.2010 р. по 01.06.2011 р. та 77,77 грн. - інфляційних втрат за період з травень 2010 р. по квітень 2011 р. (включно).

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до абз. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовується сторонами у справі, що на виконання умов договору № 2135/1045 від 23.02.2009 р. позивач здійснив постачання теплової енергії відповідачу, що підтверджується виставленими до оплати останньому рахунками.

Таким чином, у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 1593,89 грн. за спожиту теплову енергію, з яких 1464,22 грн. - борг за використану теплову енергію, 30,47 грн. - пеня, 77,77 грн. - інфляційних втрат, 21,43 грн. - 3% річних, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький до Хмельницької обласної ради товариства рятування на водах України про стягнення 1593,89 грн. задовольнити.

Стягнути з Хмельницької обласної ради товариства рятування на водах України (м. Хмельницький, вул. Соборна 32, код 03978019) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) 1464,22 грн. (одну тисячу чотириста шістдесят чотири гривні 22 коп.) основного боргу, 77,77 грн. (сімдесят сім гривень 77 коп.) інфляційних втрат, 21,43 грн. (двадцять одну гривню 43 коп.) три процента річних, 30,47 грн. (тридцять гривень 47 коп.) пені, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяС.В. Заверуха

віддруковано 4 примірника: 1. в справу, 2. позивачу, 3,4. відповідачу.