Рішення № 18163688, 05.09.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.09.11           Справа № 5021/2026/2011. За позовом: Приватного акціонерного товариства «ХІМЕСКІ», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСХ-ХІМРЕАКТИВ», м. Шостка, Сумська область

про стягнення 788017 грн. 07 коп.

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 16.08.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 70 від 01.08.2011р.

при секретарі судового засідання Мелащенко І.М.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 650000 грн. боргу за поставлену продукцію відповідно до видаткових накладних № 1805 від 09.11.2009р., № 2088/1 від 24.12.2009р., № 2088 від 24.12.2009р. та рахунків-фактури № 1825 від 09.11.2009р., № 2083 від 24.12.2009р., 104621 грн. 22 коп. інфляційних збитків, 33395 грн. 85 коп. – 3 % річних, а також витрати, пов’язані зі сплатою державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає частково, в сумі основного боргу за поставлену продукцію в розмірі 80000 грн. просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до платіжного доручення № 830 від 17.08.2011р. вказану суму відповідачем сплачено на рахунок позивача, а в сумі індексу інфляції та 3 % річних просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, так як вважає, що строк виконання обов’язку не настав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

09.11.2009р. Закритим акціонерним товариством «Хімексі», правонаступником якого згідно п. 1.4 Статуту є Приватне акціонерне товариство «Хімексі», було здійснено поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю «ТСХ-ХІМРЕАКТИВ» згідно видаткової накладної № 1805 на загальну суму 204000 грн., який було прийнято уповноваженою особою відповідача на підставі довіреності № 110 від 09.11.2009 року, виданої на ім’я ОСОБА_3

24.12.2009 року позивачем також було здійснено поставку товару відповідачеві згідно видаткової накладної № 2088/1 на загальну суму 357193 грн. 80 коп. та видаткової накладної № 2088 на загальну суму 253714 грн. 80 коп., який було прийнято уповноваженою особою останнього на підставі довіреності № 134 від 24.12.2009 року, виданої на ім’я ОСОБА_4

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 09.11.2009р. ЗАТ «Хімексі» було виставлено ТОВ «ТСХ-ХІМРЕАКТИВ» рахунок-фактуру № 1825 на суму – 204000 грн. на оплату поставленого товару зі строком оплати рахунку-фактури один день., а 24.12.2009р. рахунок-фактуру № 2083 на суму – 610908 грн. 60 коп. на оплату поставленого товару зі строком оплати рахунку-фактури один день, але відповідачем не було здійснено оплату вартості товару в повному обсязі по вказаним рахункам-фактури, і станом на 17.08.2011р. відповідач має заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 650000 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами у справі станом на 01.12.2010р.

Відповідач в судовому засіданні зазначає, що з урахуванням раніше здійснених проплат, ним визнається заборгованість за поставлений товар у сумі 570000 грн., а стосовно нарахування індексу інфляції та 3 % відсотків річних він заперечує і просить суд відмовити в задоволенні вимог в цій частині відмовити, оскільки рахунки на оплату або будь-яка інша вимога про оплату товару позивачем не виставлялися, тому, на думку відповідача, строк виконання обов’язку не настав та і не існує підстав для застосування санкцій за прострочення у вигляді 3 % річних та індексу інфляції.

Відповідно до п 2. Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Суду надано на огляд оригінали, а копії приєднано до матеріалів справи, видаткових накладних № 1805 від 09.11.2009р., № 2088/1 від 24.12.2009р., № 2088 від 24.12.2009р. та довіреностей № 110 від 09.11.2009 року, № 134 від 24.12.2009 року, які підтверджують факт поставки товару позивачем та факт отримання вказаного товару уповноваженою особою відповідача.

Згідно із ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносив у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 639 вказаного Кодексу, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За умовами ст. 205 ЦК України правочин може бути вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не передбачено законом. Правочин, щодо якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно із ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов’язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а відповідно до ст. 181 цього ж Кодексу допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем обов’язок щодо поставлення товару виконано в повному обсязі, оскільки претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від відповідача на адресу позивача не надходило, а відповідач в свою чергу, в порушення свого зобов’язання та чинного законодавства лише частково оплатив поставлений товар у розмірі 164908 грн. 60 коп., що підтверджується наступними банківськими виписками: від 04.02.2010р. на суму 40800 грн., від 22.02.2010р. на суму 40800 грн., від 16.03.2010р. на суму 10000 грн., від 18.03.2010р. на суму 10000 грн., від 19.03.2010р. на суму 13308 грн. 60 коп., від 23.03.2010р. на суму 10000 грн., від 24.03.2010р. на суму 10000 грн., від 15.09.2010р. на суму 5000 грн., від 12.11.2010р. на суму 5000 грн., від 06.12.2010р. на суму 5000 грн., від 22.12.2010р. на суму 15000 грн. та актом звірки взаєморозрахунків між ЗАТ «Хімексі» та ТОВ «ТСХ-ХІМРЕАКТИВ» станом на 01.12.2010р., оригінали яких досліджено судом під час слухання даної справи, а копії приєднано до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно із ст. 525 цього ж Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що для попередження порушення зобов’язання ПАТ «Хімексі» 02.08.2011р. на адресу відповідача було направлено вимогу із проханням добровільно погасити заборгованість в розмірі 650000 грн., але дана вимога залишена без задоволення, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 530 Цивільного кодексу України, яка визначає, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до наданого представником відповідача платіжного доручення № 830 від 17.08.2011р., Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСХ-ХІМРЕАКТИВ» перерахувало позивачеві у справі 80000 грн. в рахунок заборгованості, згідно акту взаєморозрахунків від 01.12010р., і суд приймає вказане платіжне доручення як доказ часткової сплати відповідачем суми боргу за даним позовом, крім того повноважний представник позивача в даному судовому засіданні усно пояснив, що в частині сплаченого відповідачем боргу в розмірі 80000 грн. він відмовляється від позовних вимог.

Таким чином, оскільки відповідач в супереч діючого законодавства, зобов’язання щодо оплати вартості поставленого товару в повному обсязі не виконав та визнав заборгованість за поставлений товар перед позивачем у відзиві на позов, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 570000 грн., а в частині сплаченого відповідачем боргу в сумі 80000 грн., згідно з платіжним дорученням № 830 від 17.08.2011р., провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позивач просить стягнути з відповідача 104621 грн. 22 коп. інфляційних втрат та 33395 грн. 85 коп. – 3 % річних за період з 11.11.2009р. по 31.06.2011р., в обґрунтування зазначених вимог позивачем у поданому ним позові наведено обґрунтований розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 104621 грн. 22 коп. інфляційних втрат та 33395 грн. 85 коп. – 3 % річних за період з 11.11.2009р. по 31.06.2011р., є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, а заперечення відповідача стосовно відсутності у позивача підстав для застосування санкцій за прострочення у вигляді 3 % річних та індексу інфляції, суд відхиляє як безпідставні і як такі, що суперечать фактичним обставинам справи та вимогам діючого законодавства України.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 47, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСХ-ХІМРЕАКТИВ» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Щербакова, 1; п/р 26005010133680 в Філії АТ «Укрексімбанк» м. Суми, МФО 397003, код ЄДРПОУ 31268921) на користь Приватного акціонерного товариства «ХІМЕСКІ» (01042, м. Київ, вул. Чеська, 1/22; п/р 2600601285149 в АТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 33937992) 570000 грн. основного боргу, 104621 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 33395 грн. 85 коп. – 3 % річних, 711 грн. державного мита та 215 грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 80000 грн. провадження у справі – припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ           КІЯШКО В.І.