Рішення № 18163351, 22.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2011 р.Справа № 27/17-2273-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. при секретарі судового засідання: Чумаченко І.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: ОСОБА_2 (представник діючий за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесакомунекологія";

про стягнення 117626,18грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесакомунекологія", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 117 626,18 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладений між КП "Теплопостачання міста Одеси" та ТОВ "Одесакомунекологія" договір на постачання теплової енергії №1456 від 01.02.2008р., згідно якого позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобовязання, між тим, відповідач за фактично спожиту теплову енергію у період з грудня 2010 року по квітень 2011 року не розрахувався, в звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

У судовому засіданні 22.08.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач, надавши відзив на позов (вх. ГСОО №22958/2011 від 15.07.2011р.) проти позову заперечував та зазначав, що дійсно позивачем здійснювалось постачання теплової енергії ТОВ "Одесакомунекологія" за вказаний період. При цьому, відповідач стверджує, що сума нарахувань вартості спожитої теплової енергії визначена позивачем невірно, оскільки розміри трубопроводу фактично не відповідають зазначеним у додатку №2 до договору №1456 від 01.02.2008р. Крім того, відповідач зазначив, що між сторонами на даний час ведуться переговори стосовно укладення додаткової угоди до договору №1456 від 01.02.2008р., якою буде врегульовано питання щодо розміру заборгованості ТОВ "Одесакомунекологія".

У судовому засіданні 04.07.2011р. та 15.08.2011р. було оголошено перерву у розгляді справи до 15.07.2011р. та 22.08.2011р. відповідно, згідно з ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01 лютого 2008 року між КП "Теплопостачання міста Одеси" (надалі теплопостачальна організація) та ТОВ "Одесакомунекологія" (надалі - споживач) укладено договір на постачання теплової енергії № 1456, відповідно до умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими цим договором.

Положеннями п. 3.2.2 договору встановлено обовязок споживача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.

Відповідно до п. 5.1 договору, облік споживання теплової енергії визначається: розрахунковим способом.

Умовами п. 5.2 договору визначено, що межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін: схематично вказана в додатку №2 до договору і не може бути змінена в односторонньому порядку.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що при відсутності приладів обліку (або виході його з ладу) кількість теплової енергії визначається розрахунковим способом.

Відповідно до п. 6.3 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Положеннями п. 6.4 договору встановлено, що споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.

Згідно до умов п. 10.1 цей договір набуває чинності з 01.02.2008р. та діє до 01.02.2009року.

Умовами п. 10.4 договору передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Відповідно до умов додатку 1 до договору № 1456 від 01.02.2008р. (а.с. 10) сторони дійшли згоди, що орієнтована вартість теплової енергії, що постачається споживачу за поточний рік, відповідно до тарифу 306,78 грн., діючого на момент укладення договору, становить 236038,08 грн. (у т.ч. ПДВ).

18.02.2011р. між сторонами складено акт про приймання в експлуатацію вузлу обліку теплової енергії, яка постачається на обєкт споживача, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. ат. Головатого, 40/42 у період з 01.02.2011р. При цьому, у даному акті зазначено, що зняття показників здійснюється 25 числа кожного місяця. Звіт надається до КП "Теплопостачання міста Одеси" з 25 по 30 число щомісячно за адресою вул. Варненська, 27.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем було виставлено до сплати ТОВ "Одесакомунекологія" рахунки-фактури за постачання теплової енергії протягом періоду з грудня 2010р. по квітень 2011р. на загальну суму 117626,18 грн. (а.с.60-64).

Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" створене на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 року за № 101-V шляхом злиття КП "Одестеплокомуненерго" та КП "Одесатеплоенерго".

Згідно п. 2.1.1. статуту КП "Теплопостачання міста Одеси", основною метою його діяльності є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою та електричною енергією.

При цьому, розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно тарифів, встановлення яких, відповідно до ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування”, є компетенцією виконавчого комітету Одеської міської ради, а з 01.01.2011 року за Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 року № 1776 „Про затвердження тарифів на теплову енергію КП "Теплопостачання міста Одеси". Облік споживання теплової енергії визначається за показниками приладів обліку відповідно до п. 23 „Правил користування тепловою енергією” та п. 5.1 договору.

Згідно наданого позивачем розрахунку, в порушення вимог зазначеного договору ТОВ "Одесакомунекологія" вартість спожитої теплової енергії, відповідно до виставлених рахунків сплачена не була, в звязку з чим станом на 01.06.2011р. у відповідача рахується заборгованість за спожиту теплову енергію протягом періоду з грудня 2010р. по квітень 2011р. включно у розмірі 117626,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобовязань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором на постачання теплової енергії № 1456 від 01.02.2008р. у розмірі 117626,18 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Вищевказане цілком кореспондується з положеннями ст. 275 Господарського кодексу України, згідно якої за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. При цьому ч.2 ст. 275 цього кодексу встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 277 абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п. 40 „Правил користування тепловою енергією” затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Законом України "Про теплопостачання" визначено, що тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових.

Таким чином, тариф на теплову енергію, який встановлюється Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України, є сумою трьох тарифів, а саме тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. При цьому тариф на послугу для кінцевого споживача Комісією не встановлюється.

Відповідно до положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.

Отже, регулювання тарифів саме на комунальні послуги для кінцевих споживачів, згідно діючого законодавства, відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.

Як встановлено матеріалами справи, згідно розрахунку заборгованості ТОВ "Одесакомунекологія", який здійснювався на підставі тарифів, встановлених рішенням виконкому Одеської міської ради від 20.12.2008 р. N 1612, а з 01.01.2011 року - Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 року № 1776 „Про затвердження тарифів на теплову енергію КП "Теплопостачання міста Одеси", а кількість поставленої енергії встановлювалась на підставі поданих відповідачем звітів за спожиту теплову енергію (а.с. 27-29) та шляхом розрахункового методу (п. 5.3 договору №1456 від 01.02.2008р.), заборгованість відповідача за надані послуги теплопостачання за договором № 1456 від 01.02.2008р. за період з 01.12.2010 року по 01.05.2011 року становить 117626,18 грн.

Згідно з вимогами ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Із вищезазначених обставин справи виходить, що відповідач порушив виконання своїх зобовязань за договором на постачання теплової енергії №1456 від 01.02.2008р., а саме прострочив строки сплати за фактично спожиту теплову енергію.

Разом з тим, доводи відповідача про те, що сума нарахувань вартості спожитої теплової енергії визначена позивачем невірно, оскільки розміри трубопроводу фактично не відповідають зазначеним у додатку №2 до договору №1456 від 01.02.2008р. судом не приймаються до уваги, як такі, що не підтверджені належними доказами та не відповідають положенням ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що позовні вимоги КП "Теплопостачання міста Одеси" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за договором на постачання теплової енергії №1456 від 01.02.2008р. у розмірі 117626,18 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесакомунекологія" (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 40/42, ід. код 34995861) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси” (юридична адреса: 65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, адреса для кореспонденції: 65101, м. Одеса, вул. Варненська, 27, р/р 26004150000764 в ПАО „ВіЕйБі Банк” м.Київ, МФО 380537, код ЄДРПОУ 34674102) 117626/сто сімнадцять тисяч шістсот двадцять шість/грн. 18 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, 1176/одна тисяча сто сімдесят шість/грн. 26 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрати на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 29.08.2011р.