Рішення № 18162730, 08.09.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" вересня 2011 р. Справа № 1/007-11

за позовом фастівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Борівської селищної ради, смт. Борова

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Мід-Сервіс”, м. Київ

про визнання недійсним договору.

Суддя А.С.Грєхов

За участю представників:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

від прокуратури: Лугін А.Ю., прокурор, посвідчення від 24.03.2011р. №38

СУТЬ СПОРУ:

Фастівський міжрайонний прокурор Київської області (далі - Прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Борівської селищної ради Фастівського району Київської області (далі - Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю “Мід-Сервіс” (далі - Відповідач), в якій просить визнати недійсним договір підряду №129/11, укладений між Борівською селищною радою в особі селищного голови ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю “Мід-Сервіс” 20.10.2008р., та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на те, що головою селищної ради ОСОБА_1. порушено вимоги Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та перевищено повноваження при укладанні правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, стороною яка за договором зобовязана сплатити гроші на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Мід-Сервіс” є Борівська селищна рада, місцезнаходженням останньої - смт. Борова Фастівського району Київської області.

Ухвалою суду від 24.06.2011 року порушено провадження у справі №1/007-11 та призначено її розгляд на 05.07.2011 року.

Ухвалою від 05.07.2011р. розгляд справи було відкладено, в звязку з неявкою представників сторін та прокуратури.

Ухвалою від 12.07.2011р. розгляд справи було відкладено, за клопотанням позивача, оскільки на розгляд виноситься питання щодо врегулювання спору мирним шляхом.

Ухвалою від 26.07.2011р. розгляд справи черговий раз було відкладено на 16.08.2011р., в звязку з усним клопотанням присутнього в судовому засіданні голови селищної ради ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, оскільки останній має намір врегулювати спір мирним шляхом.

Судове засідання призначене на 16.08.2011р. не відбулося, в звязку з хворобою судді Грєхова А.С.

Ухвалами від 19.08.2011р. за клопотанням позивача продовжено строк вирішення спору у справі №1/007-11 та призначено до розгляду на 08.09.2011р.

В судовому засіданні 08.09.2011р. Прокурор виклав суть позовних вимог, вважає їх законними і обґрунтованими та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Позивач в судове засідання 08.09.2011р. не зявився, про причини неявки суд належним чином не повідомив.

Відповідач в судове засідання 08.09.2011р. також не зявився, вимоги ухвал суду від 24.06.2011р., від 05.07.2011р., від 12.07.2011р., від 26.07.2011р. та від 19.08.2011р. не виконав, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи, до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, про що свідчать відбитки штампів загального відділу на звороті у нижньому лівому куті вищезазначених ухвал суду про направлення їх на адресу відповідача зазначену у позовній заяві, та підтверджену наданим суду витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надано, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника прокуратури, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

Фастівською міжрайонною прокуратурою проведено перевірку додержання бюджетного законодавства розпорядниками бюджетних коштів на території Фастівського району та міста Фастова.

За результатами проведеної перевірки (акт контрольно-ревізійного відділу в місті Фастові та Фастівському районі від 30.07.2009р. №30-31/62) встановлено, що 20.10.2008р. між Борівською селищною радою в особі голови ОСОБА_1 (далі Замовник) та товариства з обмеженою відповідальністю “Мід-Сервіс” ( далі Генпідрядник) укладений договір підряду №129/11, згідно умов якого генпідрядник зобовязується виконати роботи по утепленню фасаду обєкта за адресою смт. Борова вул. Миру, 16 (п.1.1. Договору).

Пунктами 2.1., 4.2 Договору передбачено, що вартість робіт становить 133 282,80 грн. та розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі акту фактично виконаних робіт форми №КБ-32в і довідки про вартість виконаних форми КБ-3, підписаних Замовником та Генпідрядником не пізніше 10-ти днів з моменту їх підписання.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір №129/11 від 20.10.2008р. вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами прийнятих зобовязань за цим Договором (п. 31 Договору).

Договір №129/11 підписаний посадовими особами та скріплений печатками сторін.

Приписами ч. 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до пунктів 23, 43 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції.

Згідно пунктів 13, 16 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»селищний голова є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою, укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет; видатки, пов'язані із здійсненням районними, обласними радами заходів щодо забезпечення спільних інтересів територіальних громад, - відповідними рішеннями про районний та обласний бюджети.

В ході ревізії виконання бюджету Борівської селищної ради за 2006-2008 роки та завершений звітний період 2009 року встановлено, що в 2008 році видатки на проведення комплексу робіт по утепленню фасаду обєкту за адресою смт. Борова, вул. Миру, 16 на суму 133282,80 грн. не планувались та бюджетні кошти на ці цілі кошторисом на 2008 рік не передбачені.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», селищний голова є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою.

Проте, проведеною Фастівською міжрайонною прокуратурою перевіркою встановлено, що головою Борівської селищної ради ОСОБА_1 в порушення п.п. 1, 4 ст. 23 та п. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України, який діяв на момент укладення договору та п. 5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року №228 взято до сплати зобовязання без відповідних бюджетних асигнувань на суму 133 282, 80 грн.

Факт не затвердження депутатами селищної ради спірного договору підряду підтверджується поясненнями голови ОСОБА_1., про що свідчить акт контрольно-ревізійного відділу від 30.07.2009р. №30-30/62.

За таких обставин суд приходить до висновку, що голова Борівської селищної ради ОСОБА_1 за відсутності бюджетних коштів на оплату вартості робіт по утепленню фасаду обєкту за адресою смт. Борова, вул. Миру, 16, без необхідного затвердження селищною радою 20.10.2008 року уклав з товариством з обмеженою відповідальністю “Мід-Сервіс” договір підряду № 129/11 на проведення комплексу робіт по утепленню фасаду обєкту за адресою смт. Борова, вул. Миру, 16 перевищуючи свої повноваження.

Відповідно до вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

При вчиненні правочину волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Перевіркою встановлено, що волю від імені селищної ради висловлював голова ОСОБА_1, який не мав належних повноважень відповідно до вимог закону, а саме без попередньої згоди селищної ради укладати договір підряду по утепленню фасаду обєкту за адресою смт. Борова, сул Миру, 16. Тобто волевиявлення голови під час вчинення правочину не відповідало волі юридичної особи (селищній раді), яку він представляв.

Укладення договору підряду селищним головою, без наявності відповідних бюджетних асигнувань та погодження змісту договору на сесії селищної ради, перешкоджає органу місцевого самоврядування в особі Борівської селищної ради реалізувати свої повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами, не дає змоги у повній мірі виконувати функції, що покладені державою, здійснити заходи, направлені на реалізацію постановлених завдань.

Цивільний кодекс України у ч. 2 п. 3 ст. 6 передбачає, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір підряду №129/11 від 20.10.2008 року укладений між Борівською селищною радою в особі селищного голови ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю “Мід-Сервіс”, суперечить положенням Бюджетного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України „ Про місцеве самоврядування в Україні ”, в редакціях, що діяли на момент вчинення правочину.

Надані Прокурором докази Відповідачем та селищним головою ОСОБА_1 не заперечені, та не спростовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що вимоги Фастівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Борівської селищної ради про визнання недійсним договору підряду № 129/11 від 20.10.2008 року, укладеного між Борівською селищною радою в особі селищного голови ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю “Мід-Сервіс”, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати державного мита, державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір підряду № 129/11 від 20.10.2008 року, укладений між Борівською селищною радою в особі селищного голови ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю “Мід-Сервіс”.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Мід-Сервіс” (01133, м. Київ, Печерський район, вул. Кутузова, буд. 8, ідентифікаційний код 31353278) в доход Державного бюджету України 85 ( вісімдесят пять ) грн. 00 коп. державного мита та 236 ( двісті тридцять шість ) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя А.С.Грєхов