Рішення № 18162709, 06.09.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2011 р. Справа № 20/094-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «Вест Лайн Дистриб?юшн»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 5204,32 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1., довір. № 20/01/11 від 20.01.2011 р.

від відповідача: не зявився

Обставини справи:

Приватне підприємство «Вест Лайн Дистриб?юшн»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення 5204,32 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 10.08.2010 р. договору № 882-Т/10, згідно якого ПП «Вест Лайн Дистриб?юшн»зобовязувалося поставити покупцю товар, а відповідач прийняти та оплатити його.

Згідно умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачеві на суму 4081,06 грн., який покупцем не був оплачений, у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 4081,06 грн. основного боргу, 315,42 грн. пені, 408,10 грн. штрафу, 314,21 грн. інфляційних втрат, 85,53 грн. 3% річних, а також 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, позивачем було заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу на загальну суму 4081,06 грн., яке було залишено судом без задоволення.

Розгляд справи відкладався.

Представник позивача у судових засіданнях 23.08.2011 р., 06.09.2011 р. позовні вимоги підтримав.

У судові засідання 23.08.2011 р., 06.09.2011 р. відповідач не зявився. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 06.09.2011 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

10.08.2010 р. між Приватним підприємством «Вест Лайн Дистриб?юшн»(продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір № 882-Т/10, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобовязується продати/передати у власність покупцю тютюнову та іншу продукцію (товар), а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його.

Згідно з п. 3.1 договору продавець зобовязується передати товар у власність покупцю відповідно до кількості, зазначеній у видатковій накладній.

Відповідно до п. 3.3 договору покупець зобовязується своєчасно сплатити вартість отриманого товару в розмірах і в строк, встановлені цим договором.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що оплата за отриманий товар проводиться покупцем протягом 7 календарних днів з моменту передачі товару, незалежно від того, реалізував покупець товар чи ні.

У відповідності з п. 7.2 договору за несвоєчасну або неповну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів стягується штраф у розмірі 10% від суми боргу.

ПП «Вест Лайн Дистриб?юшн»було поставлено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 товару на суму 4081,06 грн., що підтверджується товарно-транспортними видатковими накладними № 100293 від 04.09.2010 р. на суму 1219,84 грн. та № 103805 від 11.09.2010 р. на суму 2861,22 грн.

Проте відповідач не розрахувався за поставлений товар, у звязку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності з приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов, контррозрахунок або докази оплати поставленого позивачем товару суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

З урахуванням викладеного та встановлення судом факту наявності заборгованості перед позивачем у відповідача, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 4081,06 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф та пеню відповідно до п. 7.2 договору купівлі-продажу № 882-Т/10 від 10.08.2010 р.

Як зазначалося вище, згідно вказаного п. 7.2 договору за несвоєчасну або неповну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів стягується штраф у розмірі 10% від суми боргу.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 315,42 грн. за період з 18.09.2010 р. до 31.05.2011 р. на загальну суму заборгованості 4081,06 грн., виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.

Водночас слід зазначити, що пеня в сумі 315,42 грн. підлягає стягненню з відповідача, проте вірними періодами для її нарахування є: з 12.09.2010 р. до 12.03.2011 р. на суму 1219,84 грн. в сумі 94,28 грн., з 19.09.2010 р. до 19.03.2011 р. на суму 2861,22 грн. в сумі 221,14 грн.

Розмір штрафу, визначений позивачем на підставі п. 7.2 договору, становить 408,10 грн., який є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Крім того, позов містить вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% вбачається, що позивачем було визначено розмір 3% річних у сумі 85,53 грн. за період з 18.09.2010 р. до 31.05.2011 р. на суму 4081,06 грн.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком, розмір 3% річних становить 86,24 грн., у тому числі за період з 12.09.2010 р. до 12.03.2011 р. на суму 1219,84 грн. в сумі 26,27 грн., з 19.09.2010 р. до 19.03.2011 р. на суму 2861,22 грн. в сумі 59,97 грн. Проте вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню судом в межах заявлених позовних вимог, а саме - в сумі 85,53 грн.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 314,21 грн. за період з вересня 2010 року до квітня 2011 року на суму 4081,06 грн.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»).

Така ж сама позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 15.09.2010 р. у справі № 11/14-10.

Оскільки позивачем було визначено, що зобовязання з оплати за отриманий товар мало бути виконане до 18.09.2010 р., то інфляційні втрати за вересень 2010 р. на суму боргу, що виникла 18.09.2010 р. (менше місяця) стягненню не підлягають.

Отже, стягненню з відповідача підлягають 261,19 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2010 року до квітня 2011 року на суму 4081,06 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Вест Лайн Дистриб?юшн».

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Приватного підприємства «Вест Лайн Дистриб?юшн»(02100, м. Київ, вул. Електротехнічна, 45, код 31356305) 4081 (чотири тисячі вісімдесят одну) грн. 06 коп. основного боргу, 315 (триста п'ятнадцять) грн. 42 коп. пені, 408 (чотириста вісім) грн. 10 коп. штрафу, 261 (двісті шістдесят одну) грн. 19 коп. інфляційних втрат, 85 (вісімдесят пять) грн. 53 коп. 3% річних, 100 (сто) грн. 96 коп. державного мита, 233 (двісті тридцять три) грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення 12.09.2011 р.