Рішення № 18162563, 13.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну (Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2011 р. Справа № 14/101-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (Довіреність № б/н, від 05.05.2011 року);

від відповідача: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Колективного підприємства „Білоцерківбуд” в особі відокремленого структурного підрозділу Комбінату виробничих підприємств КП „Білоцерківбуд”, м. Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Білоцерківський міськбуд”, м. Біла Церква

про стягнення 115183, 93 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Колективне підприємство „Білоцерківбуд” в особі відокремленого структурного підрозділу Комбіната виробничих підприємств КП „Білоцерківбуд”, звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Білоцерківський міськбуд” про стягнення 115183, 93 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору № 47 від 02.09.2010 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2011 р. порушено провадження у справі № 14/101-11 за позовом Колективного підприємства „Білоцерківбуд” в особі відокремленого структурного підрозділу Комбінат виробничих підприємств КП „Білоцерківбуд” до ТОВ „Білоцерківбуд” про стягнення 115183, 93 грн. основної заборгованості і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 29.06.2011 р.

29.06.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 13.07.2011 р.

11.07.2011 р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшло клопотання № 92 від 05.07.2011 р., у якому він просить суд відкласти розгляд справи на більш пізній строк, у звязку з перебуванням представника відповідача у відпустці.

13.07.2011 р. у судовому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки представник відповідача не надав суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували вказані у клопотанні обставини щодо неможливості представника відповідача прибути у судове засідання. До того ж, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не обмежений у праві на направлення у судове засідання для представництва його інтересів будь-якого іншого представника. Крім того, неявка відповідача та його уповноваженого представника не перешкоджає вирішенню спору.

13.07.2011 р. у судовому засіданні представник позивача надав всі документи, витребувані судом, позовні вимоги підтримав в повному обсязі вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

02.09.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 47, згідно п. 1.1. якого постачальник зобовязується поставить залізобетонні вироби по завчасно погодженої специфікації замовленого збірного залізобетону.

Згідно до п. 2.1. договору постачальник забезпечує відвантаження продукції в обсязі та у строки згідно погодженого з замовником щомісячного графіку поставки та прикладає специфікації, які є невідємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.1. договору продукція повинна відповідати робочим кресленням, наданим замовником і технічній документації на даний вид продукції.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що ціни на продукцію договірні.

Згідно з п. 4.2. договору розрахунок за продукцію передоплата.

Відповідно до 5.1. договору даний договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до моменту його кінцевого виконання.

Виходячи з наданих документів, суду були надані на підтвердження поставки товару наступні докази:

Видаткові накладні № 551 від 03.12.2010 р. на суму 57786,83 грн.; № 567 від 09.12.2010 р. на суму 9 521,29 грн.; № 579 від 13.12.2010 р. на суму 28883,87 грн.; № 581 від 13.12.2010 р. на суму 19229,52 грн., всього на загальну суму 115421,51 грн.

Враховуючи кредитне сальдо відповідача в розмірі 237,58 грн. сума основного бору за отримані залізобетонні вироби складає : 115 421,51 грн.- 237,58 грн = 115183,93 грн., що підтверджується розрахунком наведеним в позові.

10.05.2011 р. позивачем була надана до канцелярії відповідача претензія № 17 від 10.05.2011р. про сплату заборгованості по оплаті за товар у сумі 115 183, 93 грн. Факт належного отримання відповідачем претензії підтверджується відміткою канцелярії на зворотному боці претензії від 10.05.2011 р.

Між позивачем та відповідачем було проведено звірку взаємних розрахунків та складено і підписано відповідний акт-звірки взаємних розрахунків від 10.05.2011 р. відповідно, до якого станом на 10.05.2011 р. зафіксовано сальдо на користь позивача, яке становить 115 183, 93 грн.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 115 183, 93 грн., що підтверджується видатковими накладними. № 551 від 03.12.2010 р. на суму 57786,83 грн.; № 567 від 09.12.2010 р. на суму 9 521,29 грн.; № 579 від 13.12.2010 р. на суму 28883,87 грн.; № 581 від 13.12.2010 р. на суму 19229,52 грн.; актом - звірки взаємних розрахунків від 10.05.2011 р., підписаним обома сторонами, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості по основному боргу у розмірі 115 183, 93 грн. за договором № 47 від 02.09.2010 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Білоцерківський міськбуд” (ідентифікаційний код 14352286) на користь Колективного підприємства „Білоцерківбуд” (ідентифікаційний код 19408519) 115 183 (сто п'ятнадцять тисяч сто вісімдесят три ) грн. 93 (девяносто три ) коп. заборгованості та судові витрати 1 151 (тисяча сто пятдесят одна ) грн. 84 (вісімдесят чотири) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

02 вересня 2011 р.