Рішення № 18162555, 26.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" липня 2011 р. Справа № 8/092-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника військового прокурора Деснянського гарнізону, місцезнаходження: 17024, Чернігівська область, Козелецький район, смт Десна, в інтересах держави в особі Остерської квартирно-експлуатаційної частини району Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, ідентифікаційний код: 07807645, місцезнаходження: 17024, Чернігівська область, Козелецький район, смт Десна,

до відповідача: державне підприємство Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», ідентифікаційний код: 08358735, місцезнаходження: 09113, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, буд. 17,

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

прокурор: старший помічник військового прокурора Київського гарнізону Погорєлов А.А., особа якого встановлена на підставі посвідчення від 19 липня 2011 року за № 879;

від позивача: головний бухгалтер Остерської квартирно-експлуатаційної частини району Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від 25.07.2011 року за №1245;

від відповідача: не зявився,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

заступник військового прокурора Деснянського гарнізону (далі за текстом: Прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Остерської квартирно-експлуатаційної частини району Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (далі за текстом: Позивач) до державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором від 01.02.2010 року за №39/382 (далі за текстом: Договір) у сумі 6575,97 грн. (шість тисяч пятсот сімдесят пять гривень 97 коп.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не виконує взяті на себе зобовязання за Договором, внаслідок у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість за Договором у сумі 6575,97 грн. (шість тисяч пятсот сімдесят пять гривень 97 коп.), в звязку з чим Прокурор просить стягнути з Відповідача на користь Позивача вказану заборгованість за зазначеним Договором.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2011 року було порушено провадження у справі №8/092-11 та призначено розгляд останньої на 26.07.2011 року.

26.07.2011 року в судове засідання зявились Прокурор та Позивач, які виконали вимоги ухвали суду від 05.07.2011 року, дали пояснення, позов підтримали та просили задовольнити. Відповідач в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи належним чином, вимоги ухвали суду від 05.07.2011 року не виконав. У звязку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Прокурора та Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 26.07.2011 року.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Враховуючи надані Прокурором та Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Прокурора та Позивача, зясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

військовою прокуратурою Деснянського гарнізону проведено перевірку щодо дотримання державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»вимог господарського законодавства України в ході здійснення фінансово-господарської діяльності, за наслідками якої зясовано наступне.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про збройні сили України», збройні сили України це військова державна структура, що призначена для збройного захисту суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і неподільності України.

Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до ст. 3 Закону України «Про збройні сили України»та Указів президента України від 21.08.1997 року за №888/97 та від 23.03.1999 року за №250/99 є центральним органом виконавчої влади та центральним органом військового державного управління.

Відповідно ч. 2 ст. 10 Закону України «Про збройні сили України», забезпечення окремих видів діяльності збройних сил України може проводитись державними установами, що створюються у встановленому порядку Міністерством оборони України і фінансуються з державного бюджету, однією з яких є Остерська квартирно-експлуатаційна частина району (далі за текстом: Остерська КЕЧ району).

За таких обставин суд погоджується з висновком прокурора, що шкода, яка спричиняється державним підприємствам та установам Міністерства оборони України, а саме Остерській КЕЧ району, це безпосередня шкода державі.

Згідно ст. 14 Закону України «Про збройні сили України», збройні сили України можуть здійснювати господарську діяльність згідно із законом. Остерська КЕЧ зареєстрована згідно свідоцтва про реєстрацію військової частини як субєкта господарської діяльності у збройних силах від 10.06.2009 року за №771, копія якого міститься в матеріалах справи, в якості субєкта господарської діяльності у збройних силах України.

01.02.2010 року між Остерською КЕЧ району та державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»укладено договір на постачання електричної енергії від 01.02.2010 року за №39/382.

Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник (Позивач) продає електричну енергію Споживачу (Відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок Споживача (Відповідача) з приєднаною потужністю 10 (10) кВт (кВА), а Споживач (Відповідач) оплачує Постачальнику (Позивачу) вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно із вимогами п. 2.3.3. Договору, Споживач (Відповідач) зобовязаний оплачувати Постачальнику (Позивачу) вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період, згідно з умовами Додатку № 3 до цього Договору «Порядок розрахунків», Додаток № 4 до цього Договору «Графік зняття показів»засобів обліку електричної енергії»та діючого законодавства.

Додаток №3 до Договору у вступній частині та п.п. 3., 4. передбачає, що Споживач (Відповідач) здійснює оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 20 числа попереднього місяця по 19 число наступного місяця включно. Перший плановий платіж, самостійно до «05»числа розрахункового періоду 100 % вартості заявленого обсягу споживання, згідно Договору, з врахуванням сальдо на початок розрахункового періоду. Один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії, у терміни проведення остаточного розрахунку. Остаточний розрахунок не пізніше перших трьох операційних днів з дня отримання рахунку. Величина коштів, яку має сплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається як обсяг спожитої (попередньої) електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку, який розкладається пропорційно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів до сплати визначається як сума добутків тарифів на відповідний їм обсяг електричної енергії. Оплата вартості активної електричної енергії здійснюється виключно коштами в уповноваженому банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. Неотримання з вини Споживача (Відповідача) рахунку не звільняє його від сплати пені.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Крім того, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільний кодекс України у ст. 530 передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Закон України «Про електроенергетику»у ст. 26 передбачає, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору. Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності. Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії. За умови неповної оплати за спожиту електричну енергію споживач зобов'язаний обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити в разі відсутності такої. Споживач забезпечує безперешкодний доступ відповідальних представників енергопостачальника, підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого порядку. В разі перешкоди у доступі зазначених представників до електричних установок споживача посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до закону.

В ході розгляду справи судом встановлено, Позивачем умови Договору були виконані в повному обсязі, в той час як Відповідач виконує свої обовязки в порушення вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»та п.п. 1., 2.3.3. Договору неналежним чином, в звязку з чим у Відповідача перед Позивачем за період з вересня по жовтень 2010 року утворилась заборгованість з оплати використаної електроенергії у сумі 6575,97 грн. (шість тисяч пятсот сімдесят пять гривень 97 коп.). В якості підтвердження своїх вимог, Позивачем надано суду відповідний розрахунок заборгованості Відповідача та акт звірки розрахунків між Позивачем та Відповідачем станом на 01.03.2011 року, який підписаний та скріплений печатками Позивача і Відповідача без зазначення у акті звірки розрахунків будь-яких зауважень Відповідача з приводу незгоди щодо якості, обсягу, вартості або часу постачання Позивачем Відповідачу електроенергії, належним чином завірена копія яких долучена до матеріалів справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач своєчасно та в повному обсязі виконує свої зобовязання за Договором по наданню комунальних послуг з постачання електричної енергії Відповідачу. Відповідач від виконання умов Договору не відмовлявся.

Як свідчать матеріали справи, сума основної заборгованості Відповідача перед Позивачем за спожиту електроенергію станом на 26.07.2011 року складає 6575,97 грн. (шість тисяч пятсот сімдесят пять гривень 97 коп.). Проте, Відповідач не надав суду доказів сплати повністю або частково основного боргу за Договором перед Позивачем у сумі 6575,97 грн. (шість тисяч пятсот сімдесят пять гривень 97 коп.), в звязку з чим дана вимога Позивача визнається судом обґрунтованою і доведеною за допомогою належних та допустимих письмових доказів, внаслідок чого підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», прокурор або його заступник у межах своєї компетенції при виявленні порушень закону має право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Прокурором і Позивачем суду в якості письмових доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

У судовому засіданні, надані Прокурором та Позивачем докази, спростовані не були та не заперечувались Відповідачем по суду.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують повну або часткову сплату заборгованості перед Позивачем за Договором у сумі 6575,97 грн. (шість тисяч пятсот сімдесят пять гривень 97 коп.).

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: - при задоволенні позову - на відповідача; - при відмові в позові - на позивача.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у вигляді державного мита в сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов заступника військового прокурора Деснянського гарнізону в інтересах держави в особі Остерської квартирно-експлуатаційної частини району Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» про стягнення заборгованості за договором від 01.02.2010 року за №39/382, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», ідентифікаційний код: 08358735, місцезнаходження: 09113, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, буд. 17, на користь Остерської квартирно-експлуатаційної частини району Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, ідентифікаційний код: 07807645, місцезнаходження: 17024, Чернігівська область, Козелецький район, смт Десна, заборгованість за Договором від 01.02.2010 року за №39/382 у сумі 6575,97 грн. (шість тисяч пятсот сімдесят пять гривень 97 коп.).

3. Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», ідентифікаційний код: 08358735, місцезнаходження: 09113, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, буд. 17, в доход державного бюджету України державне мито у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 26.07.2011 року