Рішення № 18162363, 05.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/14705.09.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Система»

До Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

Про стягнення 35 375,97грн.

Суддя Палій В.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1- предст. (дов. від 04.08.2010р.)

Від відповідача: не зявився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення з відповідача 35375,97грн. (34985,97грн. - страхового відшкодування в порядку регресу, 390,00грн. вартість автотоварознавчого дослідження), а також витрат по сплаті державного мита 353,80грн., витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.06.2011р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/147, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 30.08.2011р.

У судовому засіданні 30.08.2011р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому повідомив про те, що 26.07.2011р. на рахунок позивача було перераховано 34 985,97грн. страхового відшкодування в порядку регресу. Вимога позивача про відшкодування 390,00грн. вартості автотоварознавчого дослідження автомобіля не підлягає задоволенню, враховуючи положення ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Представник позивача звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи, для надання можливості представити додаткові докази по справі.

Клопотання судом задоволено.

У судовому засіданні 30.08.2011р. судом оголошено перерву до 05.09.2011р.

02.09.2011р. судом одержано відзив на позовну заяву від відповідача, відповідно до якого відповідач просить суд слухати справу за відсутності представника відповідача та вказує на виконання своїх зобовязань перед позивачем у повному обсязі.

У судовому засіданні 05.09.2011р. представник позивача звернувся до суду із заявою про стягнення з відповідача 390,00грн. вартості автотоварознавчого дослідження та просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Судом задоволено клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2010р. о 15год. 00хв. На Подільському узвозі в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення автомобіля марки Hyundai Tucson, номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 (власник автомобіля ОСОБА_3) та автомобіля марки Ford Focus, номер НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_4 (власник автомобіля), що підтверджується довідкою УДАІ м. Києва від 27.11.2010р.

ДТП сталося в результаті порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва №3-14936/10 від 22.12.2010р.

У результаті вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль Ford Focus, номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4.

Відповідно до Висновку спеціаліста №663/10 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 29.11.2010р., матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля, у результаті його пошкодження при ДТП, склав 63817,56грн.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору № 05-16/001013 страхування наземного транспорту від 06.10.2010р., з терміном дії з 06.10.2010р. по 05.10.2011р. Страхувальником виступає ОСОБА_4, вигодонабувачем ОСОБА_4

На підставі акта №05-17/565 про страховий випадок із засобом наземного транспорту (крім залізничного) від 07.12.2010р. позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором № 05-16/001013, сплатив на користь власника автомобіля Ford Focus, номер НОМЕР_2 ОСОБА_4, безпосередньо на станцію технічного обслуговування суму страхового відшкодування в розмірі 34985,70рн., що підтверджується платіжними дорученнями №3585 від 30.12.2010р., №3622 від 12.01.2011р., №2617 від 18.01.2011р.

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 34985,97грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Частиною 1 ст. 25 закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

За приписами п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне зазначено і в ст. 27 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Оскільки в матеріалах справи наявні докази виплати страховиком (позивачем) страхового відшкодування, його звернення з позовною заявою до суду про стягнення грошових коштів в порядку регресу не суперечить положенням чинного законодавства.

На підставі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Оскільки винною особою у ДТП є водій ОСОБА_2, який згідно Полісу №ВЕ/5923099 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є особою цивільно-правова відповідальність якого застрахована за даним Полісом, отже ОСОБА_2 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Ford Focus, номер НОМЕР_2, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

З огляду на викладене до позивача перейшло в межах суми 34985,97рн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами. Такою особою, в даному випадку, є ОСОБА_2, однак, у разі якщо його цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, тобто, бере на себе всю відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. (зазначена позиція узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, яка викладена у постанові від 17.02.2011р. по справі №20/302).

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія»(страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено Поліс №ВЕ/5923099 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія»взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду, зокрема майну третіх осіб під час внаслідок дорожньо - транспортної пригоди. Згідно даного полісу застраховано, зокрема, цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2.

Оскільки між ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія»та ОСОБА_3 укладено поліс №ВЕ/5923099 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а також іншої особи ОСОБА_2), відповідно до якого страховик взяв на себе обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної транспортним засобом страхувальника життю, здоров'ю та майну третіх осіб, тому ПАТ «Страхова компанія «Гарант-Система» правомірно звернулась до ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія»про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу (вищезазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 21.03.2007).

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Сума франшизи за Полісом визначена за нульовою ставкою.

Після порушення провадження у справі №20/147 відповідач відповідно до платіжного доручення №3259 від 26.07.2011р. перерахував на користь позивача 34985,97грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Враховуючи те, що відповідачем сплачено у повному обсязі суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 34985,97грн., а тому відсутній предмет спору, суд припиняє провадження у справі №20/147 в частині вимоги про стягнення 34985,97грн. страхового відшкодування в порядку регресу на підставі ст. 80 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач також просить суд покласти на відповідача 390,00грн. суму витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.

Вимогу позивача про відшкодування відповідачем вартості автотоварознавчого дослідження автомобіля у розмірі 390,00грн. суд вважає необґрунтованою, та такою що не підлягає задоволенню, враховуючи положення п.22.1 ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, та констатує, що вказана сума не відшкодовуються у порядку регресу, оскільки не є оціненою шкодою, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди (така ж позиція викладена в постанові Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2010р. у справі №20/129).

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача в частині вимоги про стягнення 34985,97грн. страхового відшкодування в порядку регресу, оскільки вказана сума була перерахована відповідачем на користь позивача після порушення провадження у справі №20/147.

З урахуванням викладеного, керуючись п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.Припинити провадження у справі №20/147 в частині вимоги про стягнення 34985,97грн. - страхового відшкодування в порядку регресу за відсутності предмету спору.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (м. Київ, вул. Фрунзе, 40, код ЄДРПОУ 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Система»(м. Київ, вул. П. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, літера А, код ЄДРПОУ 31725819) 349,86грн. державного мита, 233,40грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня оголошення.

Суддя В.В. Палій