Рішення № 18161973, 31.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/29031.08.11 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної місті

Києві ради

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Про Лайн - Груп»

Про стягнення 22433,95 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 по дов. 21 від 10.01.2011р.

Від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної місті Києві ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Про Лайн - Груп» 22433,95 грн., із яких: заборгованість по орендній платі 20755,56 грн. , компенсації видатків по сплату земельного податку в сумі 1068,01 грн. пеня 610,38 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобовязання в частині своєчасної та повної оплати орендної плати та компенсації плати за землю, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2011р. порушено провадження у справі № 36/290, розгляд справи призначено на 31.08.2011р.

В судовому засіданні 31.08.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 31.08.2011р. не зявився, своїх представників не направив, про поважність причин незявлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №36/290 від 11.08.2011р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. . Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва, суд-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.

31.05.2010р. між Комунальним підприємством “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Соломянської районної у місті Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Про-Лайн-Груп” було укладено Договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Соломянського району міста Києва №529/І (далі Договір).

У відповідності до умов Договору орендодавець (позивач) на підставі розпоряджень Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації №2492 від 29.12.2007р., № 929 від 24.05.2007р. передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення для надання фотопослуг, загальною площею 71,0 кв.м, в тому числі підвал 71,0 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 22 (п. 1.1., п. 2.1.).

Строк дії договору було встановлено сторонами з 31.05.2010р. до 31.05.2012р. (п.9.1.).

Умовами договору було встановлено, що Орендна плата на момент укладення договору встановлюється у розмірі 17% від вартості майна і становить 3600,37 грн. х Іпр х Ім на місяць, де: Іпр індекс інфляції за період з дати проведення експертної оцінки до дати укладання договору оренди, Ім - індекс інфляції за перший місяць оренди (п. 3.1.). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2.).

Пунктом 3.5. Договору було встановлено, що крім орендної плати орендар компенсує орендодавцеві його видатки по платі за землю.

Згідно п. 3.8. Договору орендар повинен сплачувати орендну плату та інші платежі незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Відповідно до п. 3.9. Договору: орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачуються орендарем починаючи з дати підписання акту прийому-передачі. Орендна плата нараховується, зокрема, до дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні обєкта оренди орендодавцеві.

31.05.210р. згідно Акту прийому-передачі орендодавець передав, а орендар прийняв обєкт оренди загальною площею 71,0 кв.м, в тому числі підвал 71,0 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 22.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов Договору оренди відповідач неналежним чином виконував свої зобовязання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати та компенсації плати за землю, що призвело до виникнення заборгованості за період з березня 2011 року по липень 2011року (включно).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно правовими актами (ч.1 ст.2, ст.3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено обовязок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п. 1, п. 3 с. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар за користування обєктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Договір оренди є одним з видів зобовязального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобовязального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обовязків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконував належним чином свої зобовязання за Договором оренди нерухомого майна №529/І від 31.05.2010р. щодо сплати орендної плати та компенсації плати за землю, що призвело до виникнення заборгованості по орендній платі у сумі 20755,56 грн. та заборгованості по сплаті компенсації плати за землю в розмірі 1068,01 грн. за період з березня 2011р. по липень 2011р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні 31.08.2011р. представником позивача надані докази перерахування 17.08.2011р. відповідачем позивачу грошових коштів в сумі 21823,57 грн.

Враховуючи вищевикладене, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати в розмірі 20 755,56 грн. та компенсації по сплаті земельного податку в розмірі 1068,01 грн. за Договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Соломянського району міста Києва №529/І від 31.05.2010р. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 610,38 грн.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 6.2. Договору оренди було встановлено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів, передбачених п.п. 3.1., 3.6., орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5% від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день прострочення.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати орендних платежів нараховано пеню в розмірі 1082,44 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 610,38 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки сума основного боргу сплачена відповідачем після порушення провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Про-Лайн-Груп” (04215, м. Київ, вул. Світлицького, 24-А, код ЄДРПОУ 34602415, р/р 2600623412 у АБ “Укргазбанк”, МФО 320478) на користь Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Соломянської районної у місті Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 35756919, р/р 2600957377 у ВАТ АБ “Укргазбанк” м. Києва, МФО 320478) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 610 грн. 38 коп. пені; 224 грн. 35 коп. державного мита; 236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяТрофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено

01.09.2011р.