Рішення № 18161971, 31.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/21631.08.11 За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

До: Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

ОСОБА_5

Про стягнення 3469, 61 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: ОСОБА_1., дов. № 752/18 від 07.04.2011 р.

ОСОБА_2, дов. № 753/18 від 07.04.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_3, дов. № 599D/2010 від 09.11.2010 р.

Від третьої особи: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 3469, 61 грн. у звязку із пошкодженням автотранспортного засобу марки «ЗАЗ-DAEWOO Sens T13110», державний номер НОМЕР_2, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 23.08.2008 р. по вул. Виговського в м. Львові за участю вищевказаного транспортного засобу та автомобілю «AUDI 100», державний номер НОМЕР_1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»на підставі договору страхування наземного транспорту № 2080867/05АК-КР від 22.07.2008 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування ОСОБА_4 власнику автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO Sens T13110», державний номер НОМЕР_2, в розмірі 3469, 61 грн., а тому позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Винним у вчиненні вищезазначеного ДТП визнано водія ОСОБА_5, який керуючи автомобілем «AUDI 100», державний номер НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху України та здійснив зіткнення з автомобілем «ЗАЗ-DAEWOO Sens T13110», державний номер НОМЕР_2. З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність власника «AUDI 100», державний номер НОМЕР_1, застрахована Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»у відповідності до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3816110, позивач вказує, що обовязок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 30.06.2011 р. було порушено провадження у справі № 37/216 та призначено її розгляд на 20.07.2011 року, залучено до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5, зобовязано учасників судового процесу надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 20.07.2011 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 30.06.2011 р. надав витребувані судом документи частково, зокрема, не надав витяг державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на день розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду від 30.06.2011 р. не виконав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.07.2011 р., яке підтверджує отримання ним 05.07.2011 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у призначене судове засідання не зявився, письмові пояснення по суті спору не надав, про причини неявки не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.07.2011 р., яке підтверджує отримання ним 15.07.2011 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

З метою витребування документів у справі, а також у звязку з незявленням представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 30.06.2011 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 20.07.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 03.08.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 03.08.2011 р. повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 20.07.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 26.07.2011 р. подав витребувані судом документи частково, зокрема, не надав письмові пояснення з приводу того, що державний номер автомобіля «Audi 100», зазначений у позовній заяві та заяві про регресні вимоги, не співпадає з державним номером, зазначеним у інших документах, копії яких додані до позовної заяви, та висновок автотоварознавчого дослідження СПД ФО ОСОБА_6. № 198 від 01.09.2008 р.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті спору, повідомив про погашення ним суми заборгованості перед позивачем, проте доказів цього не надав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у призначене судове засідання не зявився, письмові пояснення по суті спору не надав, про причини неявки не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.07.2011 р., яке підтверджує отримання ним 28.07.2011 р. ухвали від 20.07.2011 р. у даній справі.

З метою витребування додаткових доказів у справі, а також у звязку з незявленням представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвал суду у даній справі, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 03.08.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 17.08.2011 р.

У судове засідання 17.08.2011 р. представники учасників судового процесу не зявились, вимог ухвали суду від 03.08.2011 р. не виконали, про причини неявки суду не повідомили, хоча про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи наведене, з метою повторного витребування необхідних документів у справі, а також у звязку з незявленням представників учасників судового процесу у призначене судове засідання та невиконанням ними вимог ухвал суду у даній справі, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 03.08.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 31.08.2011 р., повторно зобовязано позивача надати суду письмові пояснення з приводу того, що державний номер автомобіля «AUDI 100», зазначений у позовній заяві та заяві про регресні вимоги, не співпадає з державним номером, зазначеним у інших документах, копії яких додані до позовної заяви, та висновок автотоварознавчого дослідження СПД ФО ОСОБА_6. № 198 від 01.09.2008 р.; відповідача відзив на позовну заяву та платіжні доручення з відмітками банку у підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем; третю особу письмові пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 31.08.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвал суду від 03.08.2011 р. та від 17.08.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 29.08.2011 р. надав суду висновок автотоварознавчого дослідження СПД ФО ОСОБА_6. № 198 від 01.09.2008 р. і письмові пояснення, в яких зазначив, що вірним номером автомобіля «AUDI 100»є НОМЕР_1.

Представники відповідача та третьої, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання не зявилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2008 р. о 06 год. 00 хв. по вулиці Виговського у місті Львові сталася дорожньо-транспортна пригода, зокрема зіткнення автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO Sens T13110», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4, та автомобіля «AUDI 100», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5

ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом «AUDI 100», державний номер НОМЕР_1, порушив п. 12.1. та 13.1. Правил дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів, у звязку з чим його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Про наведене свідчить довідка про дорожньо-транспортну пригоду, видана Відділом Державної автомобільної інспекції м. Львова, та постанова Залізничного районного суду м. Львова від 16.10.2008 року в адміністративній справі № 3-13896/08.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Залізничного районного суду м. Львова від 16.10.2008 року в адміністративній справі № 3-13896/08, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою ОСОБА_5 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «ЗАЗ-DAEWOO Sens T13110», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4.

Відносини, повязані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обовязкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Між Закритим акціонерним товариством «Український Страховий альянс», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»(страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) було укладено договір страхування наземного транспорту № 2080867/05АК-КР від 22.07.2008 р., у відповідності до якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом, а саме - автомобілем марки «ЗАЗ-DAEWOO Sens T13110», державний номер НОМЕР_2.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обовязковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється субєктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO Sens T13110», державний номер НОМЕР_2, замовив в Бюро товарознавчої та автотоварознавчої експертизи СПД ФО ОСОБА_6. проведення автотоварознавчого дослідження.

Дослідження було проведено спеціалістом ОСОБА_6., який має кваліфікацію експерта-товарознавця з правом проведення судово-товарознавчих експертиз по спеціальності 12.1 «Дослідження якості товарів народного споживання і визначення їх вартості»(свідоцтво № 631 Мінвістерства юстиції України від 27.05.2002 р.). У відповідності до висновку № 198 від 01.09.2008 р., який складений відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, та інших використаних джерел, вартість відновлювального ремонту автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO Sens T13110», державний номер НОМЕР_2, складає 4623, 06 грн.

Позивачем було виконано розрахунок страхового відшкодування за договором страхування наземного транспорту № 2080867/05АК-КР від 22.07.2008 р. та складено страховий акт від 26.09.2008 р., у відповідності до якого розмір страхового відшкодування становить 3469, 61 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач повідомив, що він належним чином виконав зобовязання перед страхувальником за договором добровільного комплексного страхування на транспорті страхування наземного транспорту № 2080867/05АК-КР від 22.07.2008 р., перерахувавши платіжним дорученням № 11219 від 01.10.2008 р. суму страхового відшкодування в розмірі 3469, 61 грн. на рахунок ОСОБА_4

Враховуючи те, що постановою Залізничного районного суду м. Львова від 16.10.2008 року в адміністративній справі № 3-13896/08 ОСОБА_5, який керував автомобілем «AUDI 100», державний номер НОМЕР_1, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ-DAEWOO Sens T13110», державний номер НОМЕР_2, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний пошкодженому автомобілю.

Цивільно-правова відповідальність власника «AUDI 100», державний номер НОМЕР_1, застрахована Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»у відповідності до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3816110.

З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»на підставі договору страхування наземного транспорту № 2080867/05АК-КР від 22.07.2008 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування ОСОБА_4 власнику автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO Sens T13110», державний номер НОМЕР_2, в розмірі 3469, 61 грн., позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу «AUDI 100», державний номер НОМЕР_1, - Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна».

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 3469, 61 грн. у звязку із пошкодженням автотранспортного засобу марки «ЗАЗ-DAEWOO Sens T13110», державний номер НОМЕР_2, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 23.08.2008 р. по вул. Виговського в м. Львові за участю вищевказаного транспортного засобу та автомобілю «AUDI 100», державний номер НОМЕР_1.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обовязкових видів страхування, що здійснюються в Україні. Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу «AUDI 100», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5, зокрема, до відповідача у даній справі - Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

10.11.2010 р. Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» було направлено на адресу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»заяву про регресні вимоги. Проте відповідачем сума страхового відшкодування (в порядку регресу) виплачена не була.

У відповідності до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом цивільно-правової відповідальності обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3816110 встановлена нульова франшиза.

Враховуючи те, що особою, відповідальною за завдані ОСОБА_4 власнику автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO Sens T13110», державний номер НОМЕР_2, збитки, є Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», в якому застрахована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «AUDI 100», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5, якого визнано винною у ДТП, а Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»на підставі договору страхування наземного транспорту № 2080867/05АК-КР від 22.07.2008 р. виплачено страхове відшкодування ОСОБА_4 в розмірі 3469, 61 грн., відтак, сума страхового відшкодування (в порядку регресу), що підлягає стягненню з відповідача, складає 3469, 61 грн.

Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 3469, 61 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(вул. Богдана Хмельницького, буд. 48А, м. Київ, 01030, ідентифікаційний код 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(вул. Братська, буд. 14, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 20474912) суми сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 3 469 (три тисячі чотириста шістдесят девять) грн. 61 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяГавриловська І.О.