Рішення № 18161563, 30.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/12130.08.11

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»

До Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

Про стягнення 8550,40грн.

Суддя Палій В.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1.- предст. (дов. від 31.12.2010р.)

Від відповідача не зявився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про стягнення з відповідача 25500,00грн. страхового відшкодування в порядку регресу, а також витрат по сплаті державного мита 255,00грн., витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.06.2011р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/119, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 29.06.2011р.

У судове засідання 29.06.2011р. представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

У звязку з неявкою у судове засідання представника відповідача, та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 29.06.2011р. відкладено.

13.07.2011р. судом отримано від відповідача відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що згідно Полісу №ВЕ/5518973 застрахованим транспортним засобом є Audi, номер НОМЕР_1, страхувальником - ОСОБА_2, однак, як зазначає відповідач, згідно постанови Дарницького районного суду 26.11.2010р. №3-10362/10, ДТП 14.10.2010р. по вул. Дніпровська набережна, 33 в м. Києві сталося з вини ОСОБА_2., який керував автомобілем Audi, номер НОМЕР_2. Відтак, відповідач вважає, що позивачем не надано доказів вини ОСОБА_2. у ДТП під час перебування за кермом забезпеченого згідно Полісу №ВЕ/5518973 автомобіля Audi, номер НОМЕР_1.

13.07.2011р. судом одержано статутні документи від відповідача.

30.08.2011р. судом одержано клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи, у звязку з участю представника відповідача 30.08.2011р. у іншому судовому процесі.

У судовому засіданні 30.08.2011р. клопотання відповідача судом не задоволено, оскільки відповідач не був позбавлений можливості направити у судове засідання іншого уповноваженого представника відповідача. Крім того, матеріали справи містять відзив відповідача по суті заявлених позовних вимог.

Представник позивача надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог на суму франшизи у розмірі 510,00грн., яка зазначена у Полісі №ВЕ/5518973, у звязку з чим просить суд стягнути з відповідача 8040,40грн. в порядку регресу.

Заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

У випадку зменшення розміру позовних вимог має місце нова сума позову, виходячи із якої і вирішується спір.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оглянувши оригінали документів, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.10.2010р. о 14год. 20хв. на паркувальній площадці ТЦ «Материк»по вул. Дніпровська набережна, 33 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення автомобіля марки Audi, номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2. (власник автомобіля ) та автомобіля марки Honda Civic, номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, (власник автомобіля). що підтверджується довідкою ГУ ДАІ Дарницького району в м. Києві №10/4789 від 30.10.2010р.

ДТП сталося в результаті порушення водієм ОСОБА_2. Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Дарницького районного суду м. Києва від 26.11.2010р. №3-10362-10.

У результаті вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль Honda Civic, номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3

Відповідно до звіту №6368 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Honda Civic, номер НОМЕР_2 склала 9099,31грн.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у ЗАТ «Страхова компанія «КРЕДО - КЛАСИК»(правонаступником якого є позивач) на підставі Договору страхування (страховий сертифікат) №131320/0431/0000087 від 29.12.2009р., з терміном дії з 09.01.2010р. по 10.01.2015р. Страхувальником виступає ОСОБА_3, вигодонабувачем ПАТ «ОТП Банк».

На підставі страхового акту №000054446 від 22.12.2010р. позивач, виконуючи свої зобов'язання за Полісом страхування, сплатив суму страхового відшкодування в розмірі 8550,40грн., що підтверджується платіжним дорученням №000022 від 05.01.2011р.

Предметом розгляду справи є вимога позивача про стягнення з відповідача 8040,40грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Частиною 1 ст. 25 закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне зазначено і в ст. 27 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Оскільки в матеріалах справи наявні докази виплати страховиком (позивачем) страхового відшкодування, його звернення з позовною заявою до суду про стягнення грошових коштів в порядку регресу не суперечить положенням чинного законодавства.

На підставі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Винною особою у ДТП є ОСОБА_2. (власник автомобіля), відтак ОСОБА_2. є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Honda Civic, номер НОМЕР_2, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до частини 22.1 статті 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 20Ц4 p. N 1961-IV, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статей 3-5 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, Моторне (транспортне) страхове бюро України та потерпілі. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Тобто цей закон є спеціальним у сфері страхування цивільно-правової відповідальності, яка здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників шляхом здійснення такого відшкодування страховиком при настанні страхового випадку.

Пункт 21.4 статті. 21 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачає, що лише у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.

З огляду на викладене, до позивача перейшло в межах суми 8550,40грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами. Такою особою, в даному випадку, є ОСОБА_2., однак, у разі якщо його цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, тобто, бере на себе всю відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. (зазначена позиція узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, яка викладена у постанові від 17.02.2011р. по справі №20/302).

Підставою звернення позивача до відповідача є твердження позивача про те, що цивільно-правова відповідальність особи, винної у даному ДТП застрахована у відповідача за Полісом №ВЕ/5518973.

Підставою звернення позивача до відповідача є те, що цивільно-правова відповідальність особи, винної у даному ДТП застрахована у відповідача за Полісом №ВЕ/4056980.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що згідно Полісу №ВЕ/5518973 застрахованим транспортним засобом є Audi, номер НОМЕР_1, страхувальником - ОСОБА_2., однак, як зазначає відповідач, згідно постанови Дарницького районного суду 26.11.2010р. №3-10362/10, ДТП 14.10.2010р. по вул. Дніпровська набережна, 33 в м. Києві сталося з вини ОСОБА_2., який керував автомобілем Audi, номер НОМЕР_2. Відтак, відповідач вважає, що позивачем не надано доказів вини ОСОБА_2. у ДТП під час перебування за кермом забезпеченого згідно Полісу №ВЕ/5518973 автомобіля Audi, номер НОМЕР_1.

Суд відхиляє зазначені твердження відповідача, оскільки у постанові Дарницького районного суду 26.11.2010р. №3-10362/10 автомобілем, яким керував ОСОБА_2. зазначено Audi, номер НОМЕР_1, а не Audi, номер НОМЕР_2, як зазначає відповідач.

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо недостатності документів наданих позивачем на підтвердження вини ОСОБА_2., які викладені відповідачем у відзиві та листі №780 від 10.05.2011р. (який скеровано на адресу позивача).

Також, представник відповідача подав суду належним чином завірену зі сторони відповідача копію Полісу №ВЕ/5518973 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2., на підтвердження того, що відповідач взяв на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП.

Таким чином, судом встановлено, що між відповідачем (страховик) та ОСОБА_2. (страхувальник) було укладено Поліс (договір) №ВЕ/5518973 обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, згідно якого відповідач взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду, зокрема майну третіх осіб під час внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з Полісу №ВЕ/5518973 розмір франшизи складає 510,00грн.

Згідно з частиною 9.2 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивач правомірно звернувся до відповідача про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу за вирахуванням суми франшизи у розмірі 510,00грн., а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю (8550,40грн. -510,00грн. = 8040,40грн.).

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»(м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, оф. 13, код ЄДРПОУ 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-в; м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533) 8040,40грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 102,00грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя В.В. Палій